вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" травня 2019 р. Справа № 911/1484/18
За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, Украерорух, 08300, Київська обл., місто Бориспіль, Аеропорт
до ATA Airlines, No.9, Yas Alley, Nafisi Blvd, Ekbatan Town, Tehran, Iran
про стягнення 916,91 євро за послуги з аеронавігаційного обслуговування
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання Н.С. Матраєва
за участю представників сторін:
від позивача: Білецька К.К. (дов. №1-21.1/1900/19 від 10.04.2019);
від відповідача: не з'явився.
суть спору:
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України звернулось до господарського суду з позовом до авіакомпанії ATA Airlines про стягнення 916,91 євро, що еквівалентно 27993 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 26 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018, з яких: 866,98 євро боргу та 49,93 євро пені.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати за надані позивачем послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України повітряним суднам відповідача.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.07.2018 відкрито провадження у справі № 911/1484/18 та правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.03.2019.
Відповідно до частини першої статті 4 Договору між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу цивільних і кримінальних справ через центральний орган Міністерство юстиції України супровідним листом Господарського суду Київської області від 27.07.2018 адресовано Вищому органу Судової влади Ісламської Республіки Іран для забезпечення вручення відповідачу авіакомпанії ATA Airlines (No.9, Yas Alley, Nafisi Blvd, Ekbatan Town, Tehran, Iran) доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів: запит про вручення документів, підтвнрдження про вручення документа, копію ухвали Господарського суду Київської області № 911/1484/18 від 09.07.2018 та копію позовної заяви № 1-26.9-2921 від 23.06.2018 з нотаріально засвідченими перекладами на англійську мову.
05 лютого 2019 року від Міністерства юстиції України надійшла відповідь № 6142-61-19/12-1323-18 від 01.02.2019 за результатами виконання судового доручення Господарського суду Київської області про надання правової допомоги, якою іноземний суд (Генеральний директорат міжнародних справ судової влади Ісламської Республіки Іран) повідомив, що вищезазначені документи були вручені секретареві ATA Airlines пану Алі Маджіді 28.11.2018.
Однак, авіакомпанія ATA Airlines відзив на позовну заяву та будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, не надала, у судові засідання жодного разу не з'явилась.
Згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (стаття 74 ГПК України).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України відповідно до статті 1 Повітряного кодексу України є провайдером аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.
Згідно частини першої та другої статті 36 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю.
Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється з 01.09.2014 Украерорухом самостійно, який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України.
Згідно з частин першої та другої статті 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 (далі - Угода), до якої Україна приєдналась 26.11.2003, договірні Держави домовились впровадити спільну політику по сплаті зборів за користування засобами та послугами по організації повітряного руху на маршрутах, у повітряному просторі районів польотної інформації в межах їх компетенції і домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів та використання з цими цілями послуг організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".
Відповідно до статті 12 Угоди справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" або, на її прохання, договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна договірна Держава інформує організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні справи.
Таким чином, відповідні міжнародні угоди чітко встановлюють порядок та механізм процедури щодо повернення дебіторської заборгованості за надання аеронавігаційних послуг на користь позивача шляхом її стягнення з іноземних авіакомпаній.
Крім того, в 1995 році було підписано двосторонню Угоду між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Європейською організацією з безпеки аеронавігації "ЄВРОКОНТРОЛЬ" про аеронавігаційні збори (далі - Двостороння Угода). Відповідно до Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди "Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України", Украерорух, Україна, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов'язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 року (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу) є відповідальністю Украероруху. Згідно п. 12 Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди "Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України", цю Угоду припинено з 31.03.2014 року.
Таким чином, з 01.01.2014 "ЄВРОКОНТРОЛЬ" не виставляє рахунки та не здійснює плату за аеронавігаційне обслуговування у повітряному просторі України, а також не проводить позовну роботу зі стягнення такої заборгованості. На підтвердження зазначених доводів позивач надав суду відповідний лист "ЄВРОКОНТРОЛЮ" від 29.01.2016 року № 16/0646.
Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України 10.08.1992, набуття чинності для України 09.09.1992) (далі - Конвенція) передбачено, що Договірні держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.
Відповідно до статті 68 даної Конвенції кожна Договірна держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.
Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) відповідно до законодавства України, норм ІСАО і правил Євроконтролю. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України обумовлює прийняття (погодження) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні. За польоти, які виконуються з 01.09.2014 Украерорух виставляє рахунки та справляє плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно.
Ставки і порядок розрахунку оплати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту. Дата, до якої повинна бути виконана оплата, зазначається в рахунку. Строк оплати: 30 (тридцять) календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро. Строк письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 (шістдесят) днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України. Будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційного погодження Украероруху. За будь-який неоплачений у встановлений строк рахунок нараховується пеня в розмірі 13% річних від суми заборгованості. При розрахунках в національній валюті пеня сплачується відповідно до чинного законодавства України. До боржників, які не оплатили необхідну суму в установлений строк, будуть вживатися заходи для повернення боргу, у тому числі призупинення аеронавігаційного обслуговування згідно законодавства України.
У відповідності до статтей 365-366 Господарського процесуального кодексу України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом зокрема у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
Виходячи з наведених положень законодавства та враховуючи, те що подія, яка стала підставою для подання позову, відбулась на території України, аеронавігаційні послуги надавались позивачем, який зареєстрований у Київській області, дана позовна заява прийнята до розгляду Господарським судом Київської області.
Відповідно до викладених у позові пояснень, у лютому 2016 року та вересні 2017 року Державне підприємство з обслуговування повітряного руху "Украерорух" надало аеронавігаційні послуги в зоні відповідальності України повітряним суднам відповідача - ATA Airlines.
За надані позивачем послуги відповідачу були виставлені рахунок з реєстрами польотів до нього від 12.03.2016 № 4971/16396/2 на суму 1466,26 євро та від 11.10.2017 №4971/172383/9 на суму 866,98 євро, копії яких додано позивачем до позовної заяви. На підтвердження направлення вказаних рахунків відповідачу до позовної заяви додано відповідні реєстри поштових відправлень.
Як зазначає позивач, рахунок за лютий 2016 року на суму 1466,26 євро було сплачено відповідачем з простроченням строків, а рахунок за вересень 2017 року на суму 866,98 євро не сплачено взагалі, таким чином станом на 01.06.2018 борг відповідача становить 866,98 євро.
Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів здійснення оплати вказаної заборгованості станом на дату прийняття рішення відповідачем суду не надано.
З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 866,98 євро (що еквівалентно 26468,90 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018), а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 49,93 євро пені (що еквівалентно 1524,36 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018), яка складається з 6,39 євро за прострочення строків оплати за рахунком № 4971/16396/2 від 12.03.2016 та 43,54 євро за не сплату рахунку № 4971/172383/9 від 11.10.2017.
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в сумі 49,93 євро (що еквівалентно 1524,36 грн за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018).
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).
Позивачем в позовній заяві подано попередній орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи, що становить суму 3762,00 грн, яка складається з судового збору в розмірі 1762,00 грн., витрат на поштові відправлення в розмірі 1000,00 грн. та витрат на послуги перекладача та нотаріуса в розмірі 1000,00 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
В підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 2827 від 19.06.2018 на суму 1762,00 грн.
В строк до прийняття рішення позивачем в підтвердження решти заявлених судових витрат жодних доказів не подано, господарський суд залишає без розгляду заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на поштові відправлення та послуги перекладача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ATA Airlines (No.9, Yas Alley , Nafisi Blvd, Ekbatan Town, Tehran, Iran ) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (08300, Київська обл., місто Бориспіль, Аеропорт, код 19477064) 916,91 євро, що еквівалентно 27993 (двадцять сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три) грн. 26 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018, з яких: 866,98 євро боргу, що еквівалентно 26468 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят вісім) грн. 90 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018 та 49,93 євро пені, що еквівалентно 1524 (одна тисяча п'ятсот двадцять чотири) грн. 36 коп. за офіційним курсом НБУ станом на 03.07.2018 та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до статей 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Г. Шевчук
Повне рішення складено та підписано: 24.05.2019