23 травня 2019 р.Справа № 545/310/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бабича Івана Ярославовича на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Путря О.Г., м. Полтава по справі № 545/310/19
за позовом ОСОБА_1
до інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бабича Івана Ярославовича третя особа Управління патрульної поліції в м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції
про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до інспектора роти № 1 Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Бабича Івана Ярославовича (далі по тексту - інспектор роти № 1 БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенант поліції Бабич І.А., відповідач), в якому просив суд скасувати постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 31.01.2019, винесену інспектором роти № 1 БПП у м. Бориспіль УПП у Київській області лейтенантом поліції Бабичем І.А. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 13.02.2019 по справі № 545/310/19 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління патрульної поліції у м. Бориспіль Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - УПП у м. Бориспіль).
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2019 по справі № 545/310/19 адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до інспектора роти № 1 Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Бабича Івана Ярославовича (юридична адреса : м. Бориспіль, вул. Кошового, 4) про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задоволено.
Скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії НК № 325771 від 31.01.2019 року, винесену відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП закрито.
Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2019 по справі № 545/310/19 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що позивач керував транспортним засобом, який використовується для перевезення пасажирів, що має технічну несправність, а саме тріщину на вітровому склі у зоні дії склоочисників, чим порушив вимоги ДСТУ 3649:2010 та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.121 КУпАП. Вказує, що пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 не дозволено тріщини в зоні дії склоочисників. Отже, технічний стан транспортного засобу позивача та його обладнання не відповідає вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху. З приводу висновку суду першої інстанції про те, що Правилами дорожнього руху не віднесено тріщину на вітровому склі до технічних несправностей, за яких заборонена експлуатація транспортного засобу, зазначив, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за невідповідність транспортного засобу вимогам стандартів, а саме ДСТУ 3649:2010. Вказує, що позивач визнав обставини справи про адміністративне правопорушення, не заперечував наявності тріщини на лобовому склі транспортного засобу. Наявність вказаної тріщини на вітровому склі в зоні дії склоочисників підтверджена фотографією з нагрудної камери інспектора, долученої до матеріалів справи. Отже, оскаржувана постанова відносно ОСОБА_1 винесена правомірно, оскільки позивачем порушено п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010. Крім того, стверджує, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги додаткові пояснення позивача, надані ним вже під час розгляду справи по суті 21.03.2019, а не під час підготовчого судового засідання, як це передбачено статтею 180 КАС України.
Позивач в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2019 інспектором роти №1 БПП у м. Бориспіль ДПП у Київській області Бабичем І.Я. винесено постанову серії НК № 325771 про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 31.01.2019 о 15 год. 35 хв., у Київській області, Баришівському районі на 77-ому кілометрі автодороги Київ-Харків, керував транспортним засобом Setra S 411HD, державний номерний знак НОМЕР_2 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічну несправність, а саме тріщину на вітровому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив ДСТУ 3649-2010 та вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.121 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про її оскарження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваної постанови, оскільки висновки відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.121 КУпАП, не підтверджені відповідачем належними та допустими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як встановлено частиною 1 статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2 ст.121 КУпАП).
З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за ч.2 ст.121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється, або таким транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням установлених правил, норм і стандартів.
Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП за твердженням відповідача відбулося через допущене позивачем порушення вимог ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" (далі по тексту - ДСТУ 3649:2010).
У зазначеному ДСТУ 3649:2010 викладені вимоги до технічного стану автотранспортних засобів, які знаходяться в експлуатації.
Згідно з п. 1.1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюється на колісні транспортні засоби (далі по тексту - КТЗ) категорій M, MG, N, NG, O, призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.
Пунктом 6.8. ДСТУ 3649:2010 передбачено вимоги до інших елементів конструкції.
Зокрема, підпунктом 6.8.5 пункту 6.8 ДСТУ 3649:2010 визначено, що на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Разом з тим, приписами ДСТУ 3649:2010 такі пошкодження не віднесено до технічної несправності автомобіля.
Доводи відповідача про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічну несправність, а саме тріщину на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Пунктом 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - ПДР), встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.
Приписами пп. 31.4 п. 31 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.
У наведеному пункті ПДР викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється їх експлуатація.
Вказаний перелік технічних несправностей, наведений в п. 31 ПДР, не містить такої несправності, як тріщина на вітровому склі в зоні роботи склоочисників.
Отже, у розумінні Правил дорожнього руху тріщина на склі автомобіля позивача не віднесена до технічної несправності автомобіля. Фактично наявність вказаного дефекту скла свідчить про його пошкодження, а не про технічну несправність автомобіля.
Як вбачається з наданого позивачем протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу № 00204-02073-18 від 05.09.2018 року, транспортний засіб Setra S 411HD, д.н.з. НОМЕР_2 , після технічного контролю визнано технічно справним, та згідно з відомостями із журналу реєстрацій операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом ТОВ «Зелений Слон», невідповідностей технічного стану КТЗ не виявлено.
Твердження відповідача про те, що журнал реєстрацій операцій перевірки технічного стану КТЗ контрольно-пропускним пунктом ТОВ «Зелений Слон», містить неправдиву інформацію щодо зміни з 08:00 год. 08.02.2019 до 08:00 год. 09.02.2019, не підтверджені жодними доказами та не беруться колегією суддів до уваги.
Крім того, як з відеозапису, так і з фотографії, зроблених з нагрудної камери поліцейського, наданих відповідачем на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КУпАП, неможливо чітко ідентифікувати місце розміщення тріщини (чи знаходиться вона в зоні дії склоочисників, чи ні), а тому дані відеозапис та фотографія не є належними і допустимими доказами підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників згідно вимог пунктом 31 ПДР не віднесена до технічної несправності транспортного засобу, за наявності якої забороняється його експлуатація, а відповідальність відповідно до ч.2 ст. 121 КУпАП настає саме у разі керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має технічні несправності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що притягнення позивача до відповідальності за ч.2 ст. 121 КУпАП є незаконним.
Щодо доводів відповідача про те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за порушення ПДР, а за порушення стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, колегія суддів вказує, що за змістом частин 1 та 2 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування водієм транспортним засобом, який переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Разом з тим, транспортний засіб, яким керував позивач, не був переобладнаний, а тому твердження відповідача про порушення позивачем вимог стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху, не є підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП.
Посилання відповідача на визнання позивачем обставин справи про адміністративне правопорушення колегія суддів відхиляє, оскільки, як встановлено з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 під час спілкування з інспектором не заперечував факт наявності тріщини на вітровому склі, а не факт вчинення правопорушення, яке йому інкримінувалося.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що постанова серії НК № 325771 від 31.01.2019 року, винесена відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 121 КУпАП, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 121 КУпАП, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1
Посилання відповідача на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 по справі № 592/3616/19 колегія суддів відхиляє, оскільки вказана постанова ухвалена у справі за участю іншого позивача та з приводу інших фактичних обставин. При цьому, в силу ч.7 ст.78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Щодо доводів відповідача про те, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги додаткові пояснення позивача, надані ним вже під час розгляду справи по суті 21.03.2019, а не під час підготовчого судового засідання, як це передбачено статтею 180 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 05.02.2019 (а.с.6-7) відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та одразу призначено судове засідання з розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, підготовче судове засідання у справі № 545/310/19 не проводилось, а тому всі документи, які надавались позивачем та відповідачем, подані під час розгляду справи по суті, а не під час підготовчого провадження у справі.
Дана справа не входить до переліку справ, які в силу ч.4 ст.12 КАС України розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги скорочений строк розгляду справ про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, установлений ч.5 ст.286 КАС України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно розглянуто справу в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні, а тому наведені вище доводи відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Інспектора роти №1 Батальйону патрульної поліції в м.Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Бабича Івана Ярославовича залишити без задоволення.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 11.04.2019 року по справі № 545/310/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін С.П. Жигилій