Справа № 560/3574/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Петричкович А.І.
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
23 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (м. Хмельницький, 14 січня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» №0010835806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з військового збору штрафу на загальну суму 911 грн. 35 коп., форми «Ш» №0010825806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування штраф на загальну суму 3 037 грн. 82 коп.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 21.01.2016 р. позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік, якою визначено податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в розмірі 30378,15 грн., та військовий збір в розмірі 9113,45 грн.
Позивачем згідно квитанцій від 29.07.2016 р. за №166-167 було сплачено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 рік в сумі 30378,15 грн. та військового збору за 2015 рік в сумі 9113,45 грн. На вказаних квитанціях наявна відмітка - "Післяопераційний час"; час формування квитанцій - 17:08:46 та 17:08:52.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що граничний день сплати вказаних грошових зобов'язань припадав на 31.07.2016р. (неділю).
Відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 за 2015 рік, за результатами якої складено акт №1415/22-01-58-06/2218900048 від 21.09.2018 р. Проведеною перевіркою своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2015 pік в сумі 30378,15 гривень та військового збору за 2015 рік в сумі 9113,45 гривень встановлено порушення вимог п. 179.7 ст. 179 ПК України, а саме, при граничному терміну сплати - 31.07.2016 р., фактичні дати погашення податкового зобов'язання - 01.08.2016 р., тобто порушення встановленого терміну сплати склало 1 день.
На підставі акту перевірки відповідачем складено податкові повідомлення-рішення:
- №0010825806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 3037 грн. 82 коп.
- №0010835806 від 28.09.2018 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з військового збору, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 911 грн. 35 коп.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом п.п. 38.1, 38.2 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк; сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Положеннями п. 179.7 ст.179 ПК України визначено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
В силу п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно норм чинного законодавства України сплата податків здійснюється, зокрема, у безготівковій формі шляхом здійснення переказу коштів через банківську установу.
У відповідності до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» №2346-III (далі - Закон №2346-III) переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Вимогами п.1.32 ст.1 Закону №2346-III встановлено, що платник - особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Пунктом 1.22 ст.1 Закону №2346-III передбачено що операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
За правилами п.8.1 ст.8 Закону №2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Згідно з п.24.3 ст.24 Закону №2346-III при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією
Верховним Судом в постанові від 03.04.2018 року у справі № 809/3851/15 викладено правову позицію, відповідно до якої з наданням платником податку до установи банку платіжного документу на перерахування податку до бюджету, згідно з яким платник ініціює сплату, а банк приймає такий документ, обов'язок такого платника щодо сплати такого податку припиняється. Тому, днем сплати податку до бюджету вважається день, коли банк прийняв документ на перерахування податку до бюджету на виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 28 серпня 2018 року в справі №826/19338/14, згідно якої виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відтак, неперерахування податку банком у день формування документа на переказ готівки не є наслідком винних дій платника податку (позивача у справі), в його діях відсутній склад податкового правопорушення в розумінні ст. 109 ПК України, а тому до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, визначені ст. 126 ПК України
Тому, за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України, та, зокрема, незалежно від формування банківською установою документа на переказ готівки в операційний чи позаопераційний час.
Отже, позивачем не порушено термінів сплати податкових зобов'язань, визначених ПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.