20 травня 2019 р. Справа № 520/11620/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Донець Л.О.,
Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В.) по справі № 520/11620/18
за позовом ОСОБА_1
до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова
про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
18.12.2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення №477 від 20.11.2018 року відповідача про відмову позивачу у переході з пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та п.2 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислення якої провівши в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
зобов'язати відповідача перевести позивачу за його бажанням з 14.11.2018 року на підставі заяви від 14.11.2018 року на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст.3 п.г) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та провести обчислення його пенсії (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням лише відсотку втрати працездатності, в даний час - 80%, за формулою: п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення №477 від 20.11.2018 року відповідача про відмову позивачу у переході з пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та п. 2 ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчислення якої провівши в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Зобов'язано відповідача (пр. Московський, буд.198/3, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 41248021) перевести позивача (вул. Миру, буд.48/1, кв.65, м. Харків, 61089, ідентифікаційний номер 1808822835) за його бажанням з 14.11.2018 року на підставі заяви від 14.11.2018 року на пенсію по інвалідності на рівні з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як норми прямої дії, та ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та провести обчислення його пенсії (основної) пенсії по інвалідності виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням лише відсотку втрати працездатності - 80%, за формулою: п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень зазначеного закону та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, вважає, що таке рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу призначена державна пенсія та додаткова пенсія по інвалідності (як один з видів пенсійних виплат) за захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи. Вказує, що з 07.01.1988 року по 16.03.1988 року позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав інвалідність ІІ групи та віднесений до категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. З урахуванням даної обставини, пояснює, що для категорії осіб, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено один вид пенсії - по інвалідності. Додатково зазначає, що при виконанні своєї діяльності керувався практикою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.05.2018 року по справі № 820/1148/18, в якій зазначено, що таке право виникає у осіб, за наявності у сукупності трьох умов: особа моє статус особи з інвалідністю; особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби. Враховуючи, що на момент участі у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу, підстави для переведення позивача з одного виду пенсії на інший, у розумінні ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відсутні.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія), а також є інвалідом 2 групи.
Позивач перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як вбачається з довідки військової частини 53893 №143 від 15.03.1988 р. та військового квитка серії НОМЕР_1 , позивач був призваний на учбові збори та виконував обов'язки у складі військової частини НОМЕР_2 у період з 07.01.1988 року по 16.03.1988 р., а також приймав участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження (а. с. - 18, 19).
Відповідно вкладки №181382 до посвідчення серія НОМЕР_3 , виданого 13.04.2000 р. (а. с. - 13) позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, дійсної безстроково та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно експертного висновку Харківської регіональної міжвідомчої експертної Ради по встановленню причинного зв'язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 28.12.1990 р. №1361 (засідання Ради №41 від 26.12.1990 року встановлено, що захворювання позивача пов'язано з дією іонізуючих та інших шкідливих факторів при виконанні робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с. - 16).
14.11.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення/перерахунок пенсії, а саме просив перевести його на (державну (основну) пенсію на рівні з військовослужбовцями строкової служби відповідно до положень прямої дії ч.3 чт.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ та ст.3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнений з військової служби та деяких інших осіб", провівши обчислення державної (основної) пенсії виключно з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з урахуванням відсотку втрати працездатності за формулою: п'ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законами на 1 січня відповідного року, помножений на відсоток втрати працездатності, без врахування інших положень Закону України (№796-ХІІ) та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, з подальшим перерахунком пенсії в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, а також проводити відповідні виплати без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії (а. с. - 22).
Рішенням №477 від 20.11.2018 р. відповідач відмовив у призначенні та перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017р. "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на законодавчому рівні відсутні підстави для переведення позивача з одного виду пенсії на інший (а. с. - 23).
Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся за захистом своїх соціальних прав до суду.
Суд першої інстанції, задовольнивши частково позов, дійшов до висновку, що стаття 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосується призначення та виплати пенсії «військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи», а не виключно військовослужбовців строкової служби, як помилково зазначив відповідач у рішенні про відмову. За таких обставин, дії відповідача, що полягають у відмові заяви у переведенні з одного виду пенсії на інший, з підстав, що позивач перебував на роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а під час учбових зборів, є протиправними. За наведеного, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У відповідності до статті 1 вказаного Закону, закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Згідно ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Матеріали справи свідчать, що позивачу пенсія призначена на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як особі, що віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Згідно ч. 3 статті 59 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
В редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", чинній з 01.10.2017 р., наведеною вище статтею визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 1 вказаного Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 року № 851), цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15.11.2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Разом з тим, не змінилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
З огляду на викладене, частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається): особа має статус особи з інвалідністю; особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії архівної довідки з Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 16.10.2001 року № 51/1/9259 позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧЕС при військовій частині НОМЕР_4 в період з 07.01.1988 року (на підставі наказу № 7) по 15.03.1988 року (підстава - наказ №74).
Відповідно до копії виписки з наказу військової частини НОМЕР_2 від 15.03.1988 року № 74 визнано вибувшим нижчезазначений об-склад стройової частини, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримали допустиму дозу випромінювання, виключити зі списку часті та направити для встановлення на військовий облік за місцем проживання.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія виписки військового квитка серії НОМЕР_1 , яким встановлено, що позивач був призваним на службу в ряди Радянської Армії та проходив військову службу в період з 17.10.1974 року по 06.02.1975 рік. Інформація щодо проходження військової служби наявна і в трудовій книжці позивача. За даними копії трудової книжки, в період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській ЧЕС, а саме в період з 07.01.1988 року по 15.03.1988 року, позивач працював, не був звільнений чи переведений у зв'язку з призивом до військової служби (а. с. - 34-36), отже можна зробити висновок про відсутність підстав для переведення позивача з пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків на пенсію по інвалідності на рівень з військовослужбовцями строкової служби, відповідно до положень ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи позивачу у переведенні з одного виду пенсії на інший, згідно зі ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (чинним на час прийняття рішення), а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.
Згідно зі ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визначено, що словосполучення „дійсної строкової“, що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За таких підстав, колегія суддів вважає неогрунтованими заявлені вимоги позивача, викладені в заяві від 20.05.2019 року, оскільки на час прийняття оскарджуваного рішення Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) не існувало.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість позовних вимог, та задоволення апеляційної скарги.
Судом першої інстанції неправильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 по справі № 520/11620/18 - скасувати в частині задоволення позову.
В цій частині прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.О. Донець
Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик
Повний текст постанови складено 20.05.2019 року.