ф
Іменем України
17 травня 2019 року
Київ
справа №819/1042/18
адміністративне провадження №К/9901/63763/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Пліща М.А. від 18.09.2018 у справі №819/1042/18 за позовом ОСОБА_1 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії,
В червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просила зобов'язати відповідача призначити їй, як матері-героїні, яка виховала дев'ятьох дітей, відповідно до положень п. 3 розділу XV Прикінцевих положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення за призначенням дострокової пенсії від 19.03.2018 та виплачувати таку пенсію в подальшому.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року у справі № 819/1042/18 - скасовано та прийнято нове, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання призначити пенсію задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправними дії Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні дострокової пенсії за віком, як матері, яка народила п'ятеро і більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, відповідно до абзацу 5 п.3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Козівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як матері, яка народила п'ятеро і більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, відповідно до абзацу 5 п.3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 19 березня 2018 року.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що пенсія зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах вже призначалася чоловікові позивача - ОСОБА_2 як багатодітному батькові за заявою позивача, який її отримував впродовж 04 років 07 місяців 19 днів з 25.02.2010, а відтак у позивача відсутнє право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на пільгових умовах.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 19 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою щодо призначення дострокової пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку, відповідно до положень абзаців 4, 5 пункту 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно копії паспорта ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Козівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області листом від 26.03.2018 № 1/М-11 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пільгової пенсії, у з зв'язку із тим, що пенсія на пільгових умовах вже призначалася її чоловікові - ОСОБА_2 і він її отримував впродовж 04 років 07 місяців 19 днів (з 25.02.2010 по 14.10.2014).
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 25.05.1985 позивач перебуває у шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 разом із чоловіком виховує дев'ятеро спільних дітей: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 - дата народження); ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 - дата народження); ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 - дата народження); ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 - дата народження); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 дата народження); ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 дата народження); ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 дата народження); ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 дата народження); ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 дата народження)
Згідно з пенсійним посвідченням НОМЕР_2 , виданим 13.04.2010, ОСОБА_2 є пенсіонером за віком.
Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач 24.02.2010 звернулася в управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі з заявою, в якій дала згоду на дострокове призначення пенсії на пільгових умовах своєму чоловікові ОСОБА_2 .
Даний вид пенсії ОСОБА_2 одержував до 14.10.2014. Відповідно до довідки №359/03 від 04.06.2018 він отримує пенсію за віком на загальних умовах з 14.10.2014, загальний стаж роботи 28 років 05 місяців 22 дні
Не погоджуючись з отриманою відмовою у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсію зі зниженням віку було призначено відповідно до вимог чинного законодавства чоловіку позивача, на яку вона надала згоду. Отже, позивач за своїм вибором право дострокового виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку передала своєму чоловікові та батькові дітей ОСОБА_2 , тим самим використавши своє право на отримання пільгової дострокової пенсії.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що абз. 5 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальне суб'єктивне право матері, що народила п'ятеро або більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації батьком (за згодою матері) свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства, якщо він скористався своїм правом і обрав інший вид пенсії, а не передбачений абз. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Згідно з абз. 5 цього пункту за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції від 1 січня 2004 року) пунктом 5 Прикінцевих положень було передбачено, що у разі відсутності матері, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за п'ять років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
З 1 січня 2006 року Законом України від 3 листопада 2005 року № 3058-IV «Про внесення зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності, до абзацу п'ятого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV було внесено зміни, згідно з якими за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком, але не раніше ніж за п'ять років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 20 років страхового стажу.
Отже, з 1 січня 2006 року матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.
В пункті 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додається заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда (при призначенні пенсії згідно з абзацом п'ятим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-IV).
Як встановлено судами з 13.04.2010 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком та отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку на підставі аб. 4, 5 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1058. Даний вид пенсії ОСОБА_2 одержував до 14.10.2014. Відповідно до довідки №359/03 від 04.06.2018, на даний час він отримує пенсію за віком на загальних умовах з 14.10.2014, загальний стаж роботи 28 років 05 місяців 22 дні.
Позивач 24.02.2010 звернулася в управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі з заявою, в якій дала згоду на дострокове призначення пенсії на пільгових умовах своєму чоловікові ОСОБА_2 .
Апеляційний суд послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 12.11.2013 у справі № 21-373а13 та дійшов висновку, що абз. 5 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено спеціальне суб'єктивне право матері, що народила п'ятеро або більше дітей і виховала їх до шестирічного віку, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації батьком (за згодою матері) свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства, якщо він скористався своїм правом і обрав інший вид пенсії, а не передбачений абз. 4 п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Проте в даному випадку вказаний висновок не відповідає обставинам справи, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 за згодою дружини з 13.04.2010 призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку на підставі аб. 4, 5 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1058, а не на підставі будь якого іншого нормативного акту.
Колегія суддів зазначає, що лише один член сім'ї - мати, яка народила п'ятеро або більше дітей і виховала їх до шестирічного віку або за її згодою батько має право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до аб. 4, 5 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 1058.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач за своїм вибором право дострокового виходу на пенсію із зниженням пенсійного віку передала своєму чоловікові та батьку дітей ОСОБА_2 , тим самим використавши право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за вибором, що наданий їй законодавством.
Відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись ст.ст. 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Козівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасувати.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 липня 2018 року залишити в силі.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
Т.О. Анцупова
М.М. Гімон
Судді Верховного Суду