Справа № 128/212/19
Головуючий у 1-й інстанції: Дудіков А.В.
Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.
15 травня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сушка О.О. Сторчака В. Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до інспектора УПП у Вінницькій області Кирилюка Ярослава Олександровича (далі - відповідач) про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
позивач 25.01.2019 звернувся із позовом до Вінницького районного суду Вінницької області в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ №861806 від 15.01.2019 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 28.01.2019 справу передано на розгляд Тростянецькому районному суду Вінницької області за територіальною підсудністю.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 10.04.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано розбіжності в часі у постанові про вчинення правопорушення та фото фіксації. Також вказує на те, що у постанові вказано транспортний засіб, який позивачу не належить.
Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
На виконання пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010, відповідно до Указу Президента України від 07.05.2019 №195/2019 про призначення ОСОБА_2. на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та на підставі розпорядження керівника апарату Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2019 №568, здійснено повторний автоматизований розподіл судді.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2019 визначено склад колегії: головуючий суддя Ватаманюк Р.В., судді Сушко О.О., Сторчак В.Ю.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.
15.01.2019 постановою серії ЕАВ №861806 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ОСОБА_1 . за порушення п. 12 ПДР - перевищення водіями ТЗ встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 122 КУпАП.
У вказаній постанові зазначено місце розгляду справи - Вінницька область, АД М12, 375 км; особа яка розглянула справу - інспектор УПП у Вінницькій області, молодший лейтенант поліції Кирилюк Ярослав Олександрович; особа, щодо якої розглянута справа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 ; транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_2 ; час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення: 15.01.2019 о 12 год. 21 хв. водій, керуючи транспортним засобом перевищив допустиму максимальну швидкість в населеному пункті в с. Якушинці, на 55 км/год., рухався зі швидкістю 105 км/год., чим порушив п.12 ПДР України.
Не погодившись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач порушив Правила дорожнього руху, а тому правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн, що передбачено санкцією статті.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 3 ст. 122 КУпАП вказано, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказами в адміністративному судочинстві, згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З фотознімку, здійсненого сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 № ТС000303 та відеозаписку з приладу TruCam вбачається, що автомобіль КІА RIO, днз. НОМЕР_3 рухався зі швидкістю 105 км/год.
Проте, в оскаржуваній постанові серії ЕАВ №861806 від 15.01.2019, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності вказано, що позивач - ОСОБА_1 , перевищив допустиму максимальну швидкість в населеному пункті в с. Якушинці, на 55 км/год., рухався зі швидкістю 105 км/год. транспортним засобом Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_2 .
При цьому, відповідачем у відзиві на позов вказувалось, що інспектором допущено механічну помилку, а саме, невірно вказано марку автомобіля та державний реєстраційний номер.
Однак, апеляційний суд вважає, що у постанові про адміністративне правопорушення не ідентифіковано автомобіль яким керував позивач вчиняючи правопорушення.
Докази вчинення водієм транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter, номерний знак НОМЕР_2 адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Водночас, відповідачем надано докази правопорушення вчиненого позивачем керуючи автомобілем КІА RIO, номерний знак НОМЕР_3 , проте, відсутні належні докази притягнення позивача до відповідальності за перевищення швидкості транспортним засобом КІА RIO, номерний знак НОМЕР_3 .
Таким чином, допущення такої механічної помилки відповідачем не може свідчити про правомірність прийнятої постанови про адміністративне правопорушення.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, не може вважатися належним доказом у зв'язку з тим, що оскаржувана постанова серії ЕАВ №861806 від 15.01.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містить посилань на такий технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, а тому, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.
Частиною 3 ст. 286 КАС України вказано, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 10 квітня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАВ №861806 від 15 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту підписання і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сушко О.О. Сторчак В. Ю.