20 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/486/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача від 10.12.2018 року № 0004874709.
Ухвалою від 15.03.2019 р. у справі відкрите загальне позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, підготовче судове засідання призначене на 03.04.2019 р.
Ухвалою від 26.03.2019 р. підготовче судове засідання призначене в режимі відеоконференції.
У підготовче судове засідання 03.04.2019р. позивач не прибув, надіслав клопотання про його відкладення.
Ухвалою від 03.04.2019 р. за клопотанням позивача підготовче судове засідання відкладене на 24.04.2019 р.
Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання - 24.04.2019 р., позивач до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
24.04.2019 р. в судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою від 24.04.2019р. суд закрив підготовче судове засідання, розгляд справи по суті призначив на 16.05.2019р.
У судове засідання 16.05.2019р. позивач не прибув, надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку із перебуванням у відрядженні тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора.
Розглядаючи дане клопотання, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом позивач тричі не забезпечив явку свого представника у судове засідання та двічі надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.
На думку суду така поведінка позивача є зловживанням його процесуальними правами та свідчить про намір затягувати справу.
Суд відмічає, що подавши позов до суду та отримавши ухвалу суду про відкриття загального провадження у справі, позивач мав забезпечити можливість участі свого представника у судових засіданнях у межах тримісячного строку розгляду справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача, оскільки останній обгрунтував свою позицію у позовній заяві, додав до неї копії документів та мав достатній час для подання додаткових обґрунтувань позовних вимог та надіслання відповіді на відзив, також суд враховує сплив визначеного КАС України строку розгляду справи.
Відповідач надіслав суду клопотання про розгляд справи по-суті у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки від 21.11.2018р. № 638/28-10-47-09/131771. Однак, за твердженням позивача, такі податкові накладні не надавались отримувачу (покупцеві), а відтак порушення граничних строків їхньої реєстрації в силу передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є виключенням, та не може бути підставою для накладення штрафу. Також позивач зауважував про наявність неоднозначного (множинного) тлумачення прав та обов'язків платників податків, визначених у пункті 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим рішення повинно бути прийнято на користь платника податків.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивач невірно розуміє норми ПК України. Стверджує, що для звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Вказана позиція контролюючого органу повністю співпадає із правовим висновком, який зазначений у постанові Верховного суду від 04.09.2018 справа №816/1488/17. Позивачем зазначені обов'язкові умови не дотримані, відтак спірне ППР є правомірним.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Офісом ВПП ДФС на підставі пп.75.1.1 п.75 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих у період з 08.02.2017р. по 16.10.2018р. Акціонерного товариства "Херсонська Теплоелектроцентраль".
За результатами перевірки 21 листопада 2018 року складений Акт № 638/28-10-47-09/131771 (далі - Акт перевірки) «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстрованих у період з 08.02.2017 по 16.10.2018».
У висновку акта перевірки зазначено: «За результатами камеральної перевірки встановлено порушення: п. 201.10 ст. 201 ПК України порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, зареєстрованих у період з 08.02.2017р. по 16.10.2018р. у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 8 241 212,23 грн. у тому числі: з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів, на суму ПДВ 986510,20 грн., з порушенням, терміну реєстрації від 16 до30 календарних днів, на суму 7254702,03 грн.».
На підставі акта перевірки від 21.11.2018р. №638/28-10-47-09/131771 прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.2018р. №0004874709, яким позивачу визначений штраф за затримку реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму 1549677,17 грн.
Не погодившись із цим ППР, позивач звернувся до суду.
Судом встановлено, що спір стосується правомірності застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надаючи оцінку позиціям сторін, суд застосовує наступні норми податкового законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
На сторінці 2 Акту перевірки в таблиці 2 «Перелік несвоєчасно зареєстрованих АТ «Херсонська ТЕЦ» податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за періодом виписки січень-серпень 2017 р., вересень 2018» зазначені ПН/РК з порушенням терміну реєстрації, а саме: податкова накладна № 133 від 28.02.2017 (30 днів затримки), податкова накладна № 126 від 31.01.2017 (19 днів затримки), податкова накладна № 9 від 14.03.2017 (14 днів затримки), податкова накладна № 10 від 15.03.2017 (14 днів затримки), податкова накладна № 41 від 11.05.2017 (14 днів затримки), податкова накладна № 40 від 11.05.2017 (14 днів затримки), податкова накладна № 42 від 15.05.2017 (14 днів затримки), податкова накладна № 30 від 05.01.2017 (8 днів затримки), податкова накладна № 29 від 05.01.2017 (8 днів затримки), податкова накладна № 134 від 28.02.2017 (5 днів затримки), податкова накладна № 130 від 28.02.2017 (5 днів затримки), податкова накладна № 55 від 31.08.2017 (3 дні затримки), податкова накладна № 140 від 31.01.23017 (2 дні затримки), податкова накладна № 68 від 30.09.2018 (1 день затримки).
Позивачем не оспорюється сам факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, відтак, суд вважає дану обставину доведеною.
Відповідно до частини 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: … 02 -складена на постачання неплатнику податку; … 11 - складена за щоденними підсумками операцій; … 13 - складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
Із досліджених судом податкових накладних, наданих позивачем та зазначених у акті перевірки, слідує, що у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зазначено: «02» - складена на постачання неплатнику податку у ПН № № 55,130, 134, 29, 30, 42, 40, 41, 126,133; «11» - складена за щоденними підсумками операцій у ПН № № 10, 9 та «13» - складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності у ПН № № 68, 140.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ за порушення граничного строку, визначеного статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкових накладних в ЄРПН (крім податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), передбачено застосування штрафних санкцій у відповідних розмірах до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
Отже, за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю) та складені на постачання товарів/послуг для операцій, які: звільнені від оподаткування; оподатковуються за нульовою ставкою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями із постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).
Статтею 195 Кодексу визначено перелік операцій, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою, а перелік операцій, звільнених від оподаткування - статтею 197, підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
У разі порушення платником податку термінів реєстрації / відсутності реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених при визначенні податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені відповідно пунктами 120-1.1 статті 120-1 ПКУ, у визначених розмірах.
Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/ послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120- 1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказана позиція повністю співпадає із правовим висновком, який зазначений у постанові Верховного суду від 04.09.2018 року справа №816/1488/17 та у постанові від 07.02.2019 року справа №808/3250/17.
Із наведених вище підстав суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позову.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити повністю..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.
кат. 111030000