17 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/718/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Великолепетиської селищної ради Великолепетиського району Херсонської області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
Великолепетиська селищна рада Великолепетиського рйону Херсонської області (далі - позивач, селищна рада) звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 12.03.2019 року по ВП №58060051 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.03.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Огородником Євгеном Івановичем (далі - державний виконавець) винесено постанову за виконавчим провадженням №58060051, яким на позивача, як на боржника за зазначеним виконавчим провадженням накладено штраф у розмірі 10200 грн. за невиконання рішення суду від 14.09.2018 року в справі №821/1563/16.
Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки рішення суду в справі №821/1563/16, на думку селищної ради, виконано ще 29.03.2017 року.
Ухвалою суду від 10 квітня 2019 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
02 травня 2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем, у зв'язку з чим, ухвалою від 08.05.2019 року провадження у справі відкрито, судове засідання призначено на 15.05.2019 року.
13.05.2019 року відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, в якому він не погоджується з позовними вимогами, просить відмовити в їх задоволені з огляду на наступне.
Так, відповідач пояснив, що 14.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58060051 з примусового виконання виконавчого листа №821/1563/16, виданого 14.09.2018 року Херсонським окружним адміністративним судом, яким позивача зобов'язано надати ФОП ОСОБА_1 відповідь на запит про надання публічної інформації від 30.09.2016 року, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Постанова надіслана в адресу позивача, проте, як вважає відповідач, виконана не була. У зв'язку з зазначеним на боржника постановою від 05.02.2019 року накладено штраф у розмірі 5100 грн. Постанова про накладення штрафу разом з зазначеною в ній повторно вимогою про необхідність виконати рішення суду того ж дня направлена позивачу.
21.02.2019 року, зі слів відповідача, ним отримано лист селищної ради, згідно якої ФОП ОСОБА_1 надано відповідь на звернення від 30.09.2016 року. Проаналізувавши, надану відповідь, державний виконавець, покликаючись на висновки суду при розгляді справи №821/1563/16 дійшов висновку про невиконання боржником рішення суду.
26.02.2019 року державний виконавець повторно направив вимогу виконати рішення суду. 12.03.2019 року, у зв'язку з відсутністю доказів виконання, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10 200 грн.
Підсумовуючи зазначене, відповідач стверджує, що оскаржена постанова є заходом примусового виконання, який вжито державним виконавцем на підставі діючого законодавства.
13.05.2019 та 15.05.2019 року від представників сторін надійшли аналогічні за суттю клопотання про розгляд справи без їх участі.
Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи приписи ст.194 суд вважає, що подання сторонами заяв про розгляд справи без їх участі є підставою для прийняття судом рішення в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 у справі №821/1563/16 було задоволено позовні вимоги ФОП ОСОБА_1
Визнано протиправними дії Великолепетиської селищної ради Херсонської області щодо надання відповіді № 02-42/1004 від 05.10.2016 р. за запитом ФОП ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 30.09.2016 року, та зобов'язано надати відповідь на запит про надання публічної інформації від 30.09.2016 року, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
14.09.2018 року на підставі вказаних судових рішень ФОП ОСОБА_1 отримав виконавчий лист №632 (а.с.72).
Виконавчий лист звернуто стягувачем до виконання.
14.01.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58060051 з примусового виконання вказаного виконавчого документа (а.с.70). Копії постанови, того ж дня, направлено сторонам виконавчого провадження за вих. № 618/1.
Постанова отримана боржником 18.01.2019 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з індексним №73501 0284638 5 (а.с.59).
05.02.2019 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн. (а.с.68) Постанова про накладення штрафу разом з зазначеною в ній повторно вимогою про необхідність виконати рішення суду того ж дня направлена позивачу за вих. № 1891/1. Отримана ним 14.02.2019 року, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з індексним №7350103119290 (а.с.59).
21.02.2019 року до відповідача за вх. № 1571 надійшла відповідь Великолепетиської селищної ради Херсонської області від 18.02.2019 року, адресована стягувачу за виконавчим провадженням.
26.02.2019 боржнику направлено вимогу державного виконавця за вих. № 3147/1 щодо надання відомостей про стан виконання рішення суду. Вимога, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з індексним №7350103119290 (а.с.58), отримана Великолепетиською селищною радою 01.03.2019.
12.03.2019 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. Постанова направлена сторонам того ж дня за вих. № 3770/1.
Позивач, вважає, зазначену постанову протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. (ст. 373 КАС України).
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно положень ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст.18 зазначеного Закону, передбачено, окрім іншого, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно ст. 26 Закону №1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. (ч.5 ст. 26 Закону №1404).
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). (ч.6 ст. 26 Закону №1404).
Відповідно вимог ст.63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій виконавчого провадження №58060051 (а.с. 57-72) постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2019 року надіслана в адресу селищної ради та отримана нею 18.01.2019 року.
Як вбачається з наданих до суду матеріалів, доказів виконання рішення суду позивачем державному виконавцю надано не було.
05.02.2019 року державним виконавцем накладено штраф на позивача у розмір 5100 грн. Постанова про накладення штрафу не була оскаржена ані в адміністративному ані в судовому порядку. У зазначеній постанові, окрім іншого державним виконавцем зазначено, що в разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, виконавець в тому самому порядку накладе на нього штраф в подвійному розмірі та звернеться до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови виконавця від 05.02.2019 року боржника зобов'язано протягом 10 робочих днів виконати рішення.
В подальшому, відповідачем отримано копію відповіді від 18.02.2019 року на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації, яку позивач вважає належним виконанням рішення суду в справі №821/1563/16, тоді як державний виконавець сприйняв її як чергове невиконання рішення суду.
Доводи, з яких відповідач вважав відповідь селищної ради від 18.02.2019 року неналежним свідченням виконання рішення суду, державний виконавець виклав в вимозі виконавця від 26.02.2019 року, яка не була обов'язковою до складання, проте, в даному конкретному випадку, розцінюється судом як дотримання суб'єктом владних повноважень принципу добросовісності при прийнятті оскарженого рішення.
У відповідній вимозі, відповідач зазначив, що згідно наданої копії відповіді стягувачу, йому надано копію рішення XVIII №386, копію договору оренди землі від 15.06.2006 року, копію акту приймання-передачі від 03.10.2006 року. Всі інші пункти запиту залишені без задоволення з посиланням на те, що боржник вказаною інформацією не володіє.
Одночасно з цим державний виконавець наголосив, що мотивувальною частиною рішення суду зазначено, що вказане питання судом розглядалося та до уваги не прийняте. Так, у рішенні № 821/1563/16 від 14.09.2018 судом зазначено, "Відповідач є розпорядником інформації, що запитувалась позивачем. Інформація, що запитувалась не належить до категорії інформації з обмеженим доступом, надання такої інформації не передбачає оплати. Вимоги, щодо до запиту на інформацію дотримано позивачем дотримані".
Надаючи оцінку діям державного виконавця, щодо визначення відповіді селищної ради від 18.02.2019 №02-42/152 як неналежного виконання рішення суду в справі №821/1563/16 суд виходить з наступного.
Так, предметом судового розгляду у справі №821/1563/16 були дії селищної ради щодо надання відповіді № 02-42/1004 від 05.10.2016 р. за запитом ФОП ОСОБА_1 про надання публічної інформації від 30.09. 2016 року.
За результатом розгляду відповіді селищної ради, суд дійшов висновків, які мали бути враховані позивачем при наданні відповіді на запит ФОП ОСОБА_1 під час виконання рішення суду у справі №821/1563/16.
Так, у рішення, серед іншого зазначено: "…Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови та порядок оскарження відмови… Матеріали справи свідчать, що до запитуваної інформації відповідачем не встановлювалися будь-які обмеження щодо її доступу. У відповіді не зазначено конкретні підстави відмови в наданні запитуваної інформації та порядок оскарження такої відмови…".
Однак, селищна рада при виконанні рішення суду в справі №821/1563/16 у відповіді на запит від 18.02.2019 року №02-42/152 повторно, як і у випадку відповіді, що розглядалась судом в справі №821/1563/16 зазначає, що не володіє певною інформацією, не зазначивши при цьому особу, що такою інформацією володіє, про направлення запиту в її адресу (п.3, 5). Зазначивши про знищення документів, не надає доказів такого знищення (п.6) та в тексті відповіді не повідомляє про порядок оскарження відмови.
Не зазначення у відповіді на запит перелічених даних вже була визнана судом протиправною в рамках справи №821/1563/16, а тому, на думку суду, державний виконавець міг керуватись висновками суду першої та апеляційної інстанції, при прийнятті рішення щодо не визнання відповіді від 18.02.2019 року №02-42/152.
Окрім зазначеного, суд звертає увагу позивача, що його твердження про добровільне виконання рішення суду в справі №821/1563/16 має непослідовний характер, оскільки перша відповідь на запит ФОП ОСОБА_1 , аналогічна за змістом відповіді 18.02.2019 року №02-42/152 була виготовлена та, зі слів позивача, направлена ФОП ОСОБА_1 29.03.2017 року (а.с.10-11), проте жодних дій щодо оскарження рішень державного виконавця, до винесення ним постанови від 12.03.2019 року, позивачем не вчинялось. Клопотань про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням до відповідача не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №821/1563/16, виданого 14.09.2018 року дотримано алгоритм дій, передбачений ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження".
Оскаржене рішення винесено за відсутності в державного виконавця обґрунтованих підстав вважати рішення суду у справі №821/1563/16 виконаним, з дотриманням строків накладення штрафу.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищенаведеного в сукупності, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Окремо суд звертає увагу, що відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Протягом розгляду справи відповідачем надано суду докази, його правомірних дій при прийнятті оскарженого рішення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 105000000