20 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1388/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року із розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання провести з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату належної пенсії із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення й виплачувати загальний розмір пенсії без зменшення розміру перерахованої пенсії однією сумою, з урахуванням раніше виплачених сум та відповідно із рішенням суду, до втрати права на таку пенсію /а.с. 6-16/.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що пенсія за вислугу років призначена йому у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". В той же час перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення. На його заяву від 11 червня 2018 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1080/М-03 від 15 червня 2018 року йому повідомлено, що з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення, а тому пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) /а.с. 2-4/.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 62-64/ зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на момент здійснення перерахунку. В результаті проведеного перерахунку сума пенсії заявника збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнений з військової служби в Службі безпеки України з посади начальника 3 територіального вузла урядового зв'язку, та з 23 листопада 2006 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення /а.с. 20, 21-26, 29, 54, 66-73/.
Управлінням Служби безпеки України в Полтавській області на ім'я ОСОБА_1 видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій № 66/21/4-692ФВ від 12 квітня 2018 року /а.с. 83/.
У зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року Головним управлінням ПФУ в Полтавській області з 01 січня 2018 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру - 70 процентів суми грошового забезпечення, встановленого частиною другою статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час перерахунку пенсії /а.с.84/.
11 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення йому пенсії /а.с. 17-18/.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №1080/М-03 від 15 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено, що під час проведення перерахунку пенсії застосовані норми законодавства, чинні на момент такого перерахунку, а саме: станом на 01 січня 2018 року. Так, з 01 травня 2014 року чинною є редакція статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка встановлює максимальний розмір пенсії за вислугу років - 70 процентів суми грошового забезпечення. З огляду на це, пенсію перераховано з урахуванням такого обмеження. В результаті проведеного перерахунку сума пенсії заявника збільшилася, чим забезпечено дотримання конституційних норм щодо недопущення звуження обсягу прав на існуючий рівень пенсійних гарантій. Зважаючи на викладене, здійснити перерахунок пенсії з врахуванням 90 процентів суми грошового забезпечення не вбачається за можливе /а.с. 87/.
Не погодившись з діями відповідача щодо зменшення розміру його пенсії та вважаючи за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /далі - Закон №2262-ХІІ/.
Пунктом "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу/ передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої вказаної статті максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення, тобто в межах встановленого законом максимального розміру пенсії.
У подальшому редакція частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", норма якої визначала максимальний процентний розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, Законом України № 3668-VІ від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Надалі, Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року, який набрав чинності з 01 травня 2014 року, частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" знову викладено в новій редакції, а саме: "максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
У рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Закон України № 1166-VII від 27 березня 2014 року набрав чинності після призначення пенсії позивачу з розрахунку 90 процентів суми грошового забезпечення відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час призначення пенсії, а тому на позивача дія норм цього Закону не поширюється.
Крім того, внесені Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення максимального розміру пенсії не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 72505932), від 03 квітня 2018 року у справі №175/1665/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73194729), від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 73604768), від 19 червня 2018 року у справі №583/2264/17 (реєстраційний номер в ЄДРСР 74784827).
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З огляду на встановлені обставини та наведені правові висновки, суд не бере до уваги довід відповідача про правомірність застосування ним при перерахунку пенсії частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у редакції, чинній на час здійснення перерахунку.
Крім того, суд враховує, що з 01 травня 2016 року ГУ ПФУ у Полтавській області здійснено перерахунок пенсії позивачу у розмірі 90 процентів суми грошового забезпечення, тобто після набрання чинності Законом України № 1166-VII від 27 березня 2014 року відповідачем визнано право позивача на отримання пенсії у вказаному розмірі /а.с. 82/.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З аналізу наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси особи. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент звернення особи до суду.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога у частині покладення на відповідача обов'язку проводити перерахунок та виплату пенсії у подальшому з врахуванням розміру пенсії - 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення однією сумою до втрати права на таку пенсію задоволенню не підлягає, адже суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 КАС України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №6016 від 15 квітня 2019 року /а.с.5/.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року у розмірі 70 процентів суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року у розмірі 90 процентів відповідної суми грошового забезпечення з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36029, ідентифікаційний код 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк