Справа № 815/283/18
14 травня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Кузьменко Е.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №000002/17-04 від 09.01.2018 року,-
З позовом до суду звернулось Державне підприємство «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №000002/17-04 від 09.01.2018 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 12 січня 2018 року на адресу позивача надійшло рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 000002/17-04 від 09.01.2018 року про стягнення коштів з рахунків Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» у банках в рахунок погашення податкового боргу відповідно до пункту 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України.
Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки Податковий кодекс України містить спеціальні норми, які мають пріоритет над загальними нормами глави 9 Податкового кодексу України «Погашення податкового боргу платника податків» в частині погашення податкового боргу державними підприємствами, які не підлягають приватизації. Оскільки Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» затверджено переліки об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та ДП «БДМТП» міститься у Додатку №1 зазначеного Закону України, до позивача має застосовуватися положення п.п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України який визначає порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Таким чином на думку позивача Податковий кодекс України не передбачає звернення контролюючого органу щодо стягнення з усіх відкритих рахунків державного підприємства коштів в рахунок погашення податкового боргу на підставі п.п. 95.5 ст. 95. Податкового кодексу України. З вказаних підстав позивач вважає рішення головного управління ДФС в Одеській області №000002704 від 09.01.2018 року протиправним та таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 24.01.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін).
28.02.2018 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вхід №5780/18 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що у позивача по справі станом на перше січня 2018 рок були наявні податкові зобов'язання на суму 5363524.25 (п'ять мільйонів триста шістдесят три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 25 копійок)
Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.5 ст. 95. ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
Ухвалою суду від 23.03.2019 року зупинено провадження по справі до моменту набрання законної сили судовим рішенням по справі № 815/3834/17.
В судовому засіданні 14.05.2019 року провадження по справі №815/283/18 було поновлено. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступні факти та обставини:
Судом встановлено, що 09.01.2018 року, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято рішення №000002/17-04 про стягнення коштів з рахунків платника у банках в рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно якого вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника у банках.
Відповідно відомостей з інтегрованої картки платника податків станом на 09.01.2018 року у позивача маються наступні невиконані податкові зобов'язання:
З оплати податку на додану вартість у розмірі 2439448 (два мільйони чотириста тридцять дев'ять тисяч чотириста сорок вісім гривень) що нараховане відповідно до
- декларації від 19.05.2017 року за № 9092511711 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 395720 грн.;
- декларації від 20.06.2017 року за № 9117288469 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 688432 грн.;
- декларації від 20.07.2017 року за № 9141401968 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 411228 грн.;
- декларації від 21.08.2017 року за № 9169072075 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 620993 грн.;
- декларації від 20.09.2017 року за № 9191542591 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 323075 грн.;
З оплати податку на нерухоме майно у розмірі 487535,97 ( чотириста вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень 97 коп.) що нараховане відповідно до
- декларації від 17.02.2017 року за № 9023223794 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 243767,97грн.;
З оплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 104934,60 ( сто чотири тисячі дев'ятсот тридцять чотири тисячі 60коп.) що нараховане відповідно до - декларації від 17.02.2017 року за № 9023214610 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 1534569,26 грн.;
- декларації від 17.02.2017 року за № 9023220279 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 104934,60 грн.;
- декларації від 20.03.2017 року за № 9044922698 з визначеною сумою податкового зобов'язання у розмірі 797036,42 грн.;
Загальна сума несплачених податкових зобов'язань становить 5363524,25 (п'ять мільйонів триста шістдесят три тисячі п'ятсот двадцять чотири гривні 25 коп.)
Враховуючи вищевикладене суд погоджується з тим що у відповідача були законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено зокрема, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу другого Пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.
В свою чергу позиція позивача по справі щодо необхідності застосування до нього з боку контролюючого органу заходів передбачених виключно п.п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України який визначає порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств є хибною.
Так, нормами Податкового кодексу України, встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.
Нормами Податкового кодексу України, також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств (стаття 96 Податкового кодексу України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.
Крім того, особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 Податкового кодексу України стосуються вже стадії коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.
Вказаний висновок суду повністю узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду що викладена у постанові від 21.08.2018 року по справі №815/3834/17.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №000002/17-04 від 09.01.2018 року, оскільки вказане рішення є правомірним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №000002/17-04 від 09.01.2018 року, задоволенню не підлягають відповідно до положень ч.1 ст.245 КАС України.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.139,242-246 КАС України суд, -
В задоволені позовних вимог Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області №000002/17-04 від 09.01.2018 року - відмовити повністю.
Повний текст судового рішення буде виготовлений 20.05.2019 року.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Єфіменко К.С.
.