Дата документу 17.05.2019 Справа № 336/5884/18
Єдиний унікальний №336/5884/18 Головуючий у 1 інстанції Марко Я.Р.
Провадження № 22-ц/807/1810/19 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.
17 травня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:
головуючого Онищенка Е.А.
суддів: Бєлки В.Ю.,
Крилової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів,-
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
В позові зазначала, що 11.02.1995 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківського району м. Запоріжжя, актовий запис № 87. Від цього шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між ними розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №491 від 28.11. 2006 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03. 2009 року з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Зугдіді, Грузія, який мешкає в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно до повноліття дітей, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Стягнення аліментів проводити з моменту подання позову - з 03 березня 2009 року.
На виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1835 від 06.06.2009 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Після досягнення ОСОБА_3 повноліття, розмір аліментів, що стягується на утримання ОСОБА_5 складає за розрахунком державного виконавця 16,66 відсотків заробітку (доходу) ОСОБА_1 .
ОСОБА_6 часу ухвалення рішення Шевченківським районним суду м. Запоріжжя від 19.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, його матеріальний стан значно покращився. При ухваленні рішення про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей судом було встановлено, що він не працює, тоді як на теперішній час відповідач працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Адама Україна», займає посаду керівника відділу збуту Південного регіону, його дохід за період з 13.10. 2015 року по 30.06. 2018 року склав 2 766492,35 гривень. Крім того, відповідач 20.09.2010 року придбав квартиру АДРЕСА_2 , 22.05.2017 року придбав квартиру АДРЕСА_3 на праві власності квартиру АДРЕСА_4 .
Разом з тим, позивач з 29.12.2011 року і по теперішній час знаходиться на диспансерному обліку у лікаря - ендокринолога КУ «Міська лікарня №8» з діагнозом цукровий діабет, II тип, середнього ступеню важкості, через що не працює.
Посилаючись на викладене, просила суд збільшити розмір аліментів встановлених рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03. 2009 року та стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно до повноліття дитини, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2019 року позов задоволено.
Збільшено розмір аліментів на неповнолітню дитину, що стягуються за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по справі № 2-1835/2009 від 19.03.2009 року та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп. в дохід держави.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 17.01. 2007 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з Ія Габескірія і має двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка хворіє, що потребує постійних значних матеріальних витрат. Оскільки робоче місце відповідача знаходиться у м. Одеса, він змушений винаймати житло за власні кошти. Вважає неправдивою інформацію щодо наявного у нього нерухомого майна, крім квартири АДРЕСА_3 . Інші квартири ним продані. 02.05. 2018 року відповідач у ПАТ «Кредіт Агріколь Банк» отримав кредит у розмірі 437 869,99 гривень на придбання автомобіля марки Nissan, щомісячний платіж складає майже 11000,00 гривень. Вважає, що аліменти у розмірі 1/6 частки від його доходу на утримання дочки ОСОБА_5 є достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а збільшення розміру аліментів до 1/4 частки його доходів порушить права інших малолітніх дітей відповідача і буде надто обтяжливим для платника аліментів.
ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_9 надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції у цій справі залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11.02. 1995 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, від якого сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб між сторонами розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №491 від 28.11. 2006 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03. 2009 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісячно до повноліття дітей, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Стягнення аліментів проводити з моменту подання позову - з 03 березня 2009 року.
На виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1835 від 06.06. 2009 року, виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Після досягнення ОСОБА_3 повноліття розмір аліментів, що стягується на утримання ОСОБА_5 складає за розрахунком державного виконавця 16,66 відсотків заробітку (доходу) ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ст.. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями статті 192 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що з часу ухвалення рішення Шевченківським районним суду м. Запоріжжя від 19.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей, його матеріальний стан значно покращився.
Згідно довідки ТОВ «Адама Україна» від 23.07. 2018 року №МА-00000014 дохід відповідача за період з 13.10.2015 року по 30.06.2018 року склав 2 766492,35 грн.
З 17.01.2007 року відповідач перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 і має двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Доводи апеляційної скарги про те, що збільшення розміру аліментів буде тяжким для нього, як для платника податків є безпідставним, оскільки дохід відповідача після сплати податків і зборів за шість місяців 2018 року складає 699 951,34 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем документи щодо стану здоров'я дочки ОСОБА_8 не заслуговують на увагу, оскільки вони містять виключно консультативні висновки, які датовані 2014 роком та один із них 2018 роком. Проте жодного документу, що свідчив би про витрати на лікування дитини відповідачем не надано, як не надано доказів щодо витрат пов'язаних із станом здоров'я самого відповідача.
ОСОБА_2 з 29.12.2011 року знаходиться на диспансерному обліку у лікаря - ендокринолога КУ «Міська лікарня №8» з діагнозом Цукровий діабет, II тип, середнього ступеню важкості, не працює.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач 20.09.2010 року придбав квартиру АДРЕСА_2 , 22.05. 2017 року придбав квартиру АДРЕСА_3 на праві власності квартиру АДРЕСА_4 .
Доводи апеляційної скарги про надання позивачем до суду неправдивої інформації щодо наявності у нього нерухомого майна є безпідставними, оскільки придбання відповідачем об'єктів нерухомого майна підтверджується наданою до позовної заяви інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №134561284 від 16.08. 2018 року.
Скаржником на спростування зазначеного не надано належних та допустимих доказів.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що збільшення розміру аліментів до 1/4 частки доходів відповідача, жодним чином не вплине на можливість утримання інших членів родини відповідача, у тому числі лікування дитини, відповідача та оренди житла у іншому місті, не порушить права інших малолітніх дітей відповідача і не буде надто обтяжливим для платника аліментів.
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 26 лютого 2019 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 17 травня 2019 року.
Головуючий
Судді: