Дата документу Справа № 334/271/19
Єдиний унікальний № 334/271/19 Головуючий в 1 інст. Гнатюк О.М.
Провадження № 33/807/244/19 Доповідач в 2 інст. Гріпас Ю.О.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП
13 травня 2019 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Гріпас Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою адвоката Усенка А.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року,
постановою судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановлено стягнути судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Згідно з постановою, 05 січня 2019 року о 3.20 год. ОСОБА_1 в м. Запоріжжя, рухаючись по вул. Сергія Синенка біля будівлі 81а, керував автомобілем ГАЗ 210514 ЗПГ держномер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці із застосуванням технічного приладу «Alcotest Drager 6810» або в медичній установі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом був відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат Усенко А.В. в інтересах ОСОБА_1 вказує, що не погоджується з постановою суду, оскільки судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми законодавства. В обґрунтування скарги зазначає, що ОСОБА_1 не знаходився в стані алкогольного сп'яніння, а тому не скоїв адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 , якого було опитано у якості свідка не пам'ятає прізвище, ім'я, по-батькові та зовнішність особи щодо якої складався протокол. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Факти, які нібито підтверджують відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, насправді не є такими, оскільки свідки не пам'ятають особу щодо якої складався протокол, а тому показання цих свідків є недостатніми для об'єктивного з'ясування обставин справи, на відеозаписах неможливо встановити особу, та цей відеозапис не містить доказів управління автомобілем саме ОСОБА_1 , а також не є доказом відмови від проходження огляду. Під час розгляду справи суд першої інстанції не викликав другого свідка ОСОБА_3 , чим позбавив ОСОБА_1 права на захист.
На підставі викладеного просить скасувати постанову та постановити нове рішення, яким справу щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце проведення судових засідань, які призначались на 12.04.2019 та 13.05.2019 повідомлявся через адвоката Усенка А.В.
Контактний номер телефону в матеріалах провадження відсутній та в апеляційній скарзі не зазначений.
Таким чином апеляційний суд вжив всіх можливих заходів для повідомлення особи про час та місце розгляду справи за його апеляційною скаргою.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та його адвокат були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і будь-які перешкоди для розгляду справи відсутні, відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП слід слухати справу у відсутність ОСОБА_1 , враховуючи, що його права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП не порушуються.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції доходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Зі змісту ст. 283 КУпАП випливає, що постанова суду має бути вмотивованою.
Аналіз матеріалів справи свідчить, що зазначених вимог закону суддя місцевого суду дотримався в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суддею виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП України, повно і всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №077603 від 05.01.2019 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі; відеозаписом відеореєстратора поліцейського, на якому ОСОБА_1 заявляє про відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у медичному закладі; відеозаписом з відеореєстратора поліцейського, на якому автомобіль ГАЗ 210514 ЗПГ держномер НОМЕР_1 рухається під керуванням ОСОБА_1 до його зупинки поліцейськими.
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яким його притягнуто до відповідальності також підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), направленням на огляд (а.с.6), рапортом працівника поліції (а.с.9).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2019 серії БД №077603, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази суддя суду першої інстанції відповідно до вимог ст.252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст.251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим, вірно встановив фактичні обставини справи щодо керування ОСОБА_1 , транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Диспозицією ст.130 КУпАП, окрім іншого, передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, і факт його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджений наявними і дослідженими в судовому засіданні доказами.
Доводи щодо порушень інспекторами поліції порядку оформлення матеріалів справи, є необґрунтованими і повністю спростовуються відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано обставини щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Щодо порушення судом першої інстанції права на захист під час розгляду справи суд першої інстанції, оскільки не викликано другого свідка ОСОБА_3 , суд апеляційної інстанції не погоджується з цими твердженнями, оскільки свою відмову в задоволенні клопотання суд першої інстанції мотивував в судовому рішенні, до того ж вказані права в повній мірі поновленні під час апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП в апеляційній інстанції ОСОБА_1 було забезпечено право для надання пояснень та доказів на спростування висновків суду першої інстанції щодо його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, однак цим правом останній не скористався та не з'явився до суду апеляційної інстанції.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо свідків, які вказані в протоколі, слід зазначити, що відеозаписом долученим до матеріалів справи підтверджено наявність двох свідків, в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що також не заперечується і самим ОСОБА_1 Щодо свідка ОСОБА_2 , якого було опитано у якості свідка, що він не пам'ятає прізвище, ім'я, по-батькові та зовнішність особи щодо якої складався протокол, слід зазначити, що подія відбувалась в темний час доби, розгляд справи відбувався майже через 3 місяці після події.
Аналізуючи відповідно до ст.252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є очевидною підтверджується матеріалами справи. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 працівниками поліції дотримано вимоги Інструкції затвердженої наказом МВС/МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є очевидною і повністю підтверджується матеріалами справи.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Усенка А.В. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 березня 2019 року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду Ю.О. Гріпас