м. Вінниця
15 травня 2019 р. справа № 120/315/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)
29.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що отримав вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-143287-54 від 06.11.2018 року з єдиного внеску в сумі 15819,54 грн. Зауважив, що вимогу видано за результатами проведеної документальної перевірки, про яку його жодним чином не повідомляли. Вказав, що його підприємницька діяльність була зупинена ще у 2005 році і з того часу він її не здійснював, в тому числі і протягом 2017-2018 років. На думку позивача, на час припинення його діяльності жодної вимоги про необхідність здійснення реєстрації припинення діяльності в будь-якій іншій установі не існувало. Необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності і отримання доходу від такої діяльності.
З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-143287-54 від 06.11.2018 року.
Ухвалою суду від 18.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 13.03.2019 року. Також, ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 13.03.2019 року відкладено судове засідання на 27.03.2019 року.
13.03.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на адміністративний позов (вх. №13766), в якому останній просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вказали, що незалежно від того, чи здійснювалась підприємницька діяльність ОСОБА_1 він зобов'язаний був сплачувати єдиний внесок в розмірі мінімального страхового внеску.
За даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 31.10.2018 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 становить 15819 грн. 54 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань:
- нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік. Нарахування єдиного внеску № 342257/ev - від 09.02.2018 - 8 448,00 грн., за 2017 рік.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №5991542/ ev від 19.04.2018 - 2 457,18 грн., за 1-й квартал 2018 року;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №7372365/ev від 19.07.2018 - 2 457,18 грн., за 2-й квартал 2018 року;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №8768518/ev від 19.10.2018 - 2457,18 грн., за 3-й квартал 2018 року.
Згідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.10.2018 становить 15819 грн. 54 коп. На підставі цих даних ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-143287-54, згідно вимог чинного законодавства.
Зазначили, що документальна перевірка позивача не проводилась, вимога сформована на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, а тому вимога, фактично, і є повідомленням про наявність боргу.
Також позивач зазначає, що його підприємницька діяльність була зупинена ще в 2005 році, однак відповідно до витягу з ЄДР, ОСОБА_1 зареєстрований як ФОП ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а реєстрацію припинення ФОП проведено 04.12.2018 року, таким чином увесь цей період у позивача був обов'язок сплати ЄСВ.
Отже, на думку відповідача, вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-143287-54 від 06 листопада 2018 року є правомірною, а тому не підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 27.03.2019 року відкладено розгляд справи у судове засідання на 23.04.2019 року.
Ухвалою суду від 23.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та наданням доказів поважності причин пропуску такого. Розгляд справи відкладено на 15.05.2019 року.
14.05.2019 року, в межах строку встановленого судом, позивачем подано до суду матеріали на усунення недоліків позовної заяви (вх. № 25668).
У судове засідання 15.05.2019 року позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить заява про виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 23.04.2019 року. В своїй заяві до суду (вх. 16701) від 27.03.2019 року розгляд справи позивач просив здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, з невідомих суду причин, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки в суді.
Вказані обставини, з урахуванням положень частини 9 статті 205 КАС України, дають підстави вважати за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований фізичною особою-підприємцем 08.11.2005 року. Реєстрацію припинення ФОП ОСОБА_1 проведено 04.12.2018 року.
За даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 31.10.2018 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 становить 15819 грн. 54 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань:
- нараховано розрахункову суму єдиного внеску за рік. Нарахування єдиного внеску № 342257/ev - від 09.02.2018 - 8 448,00 грн., за 2017 рік.;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №5991542/ ev від 19.04.2018 - 2 457,18 грн., за 1-й квартал 2018 року;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №7372365/ev від 19.07.2018 - 2 457,18 грн., за 2-й квартал 2018 року;
- нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. на спрощеній системі та фермерам. Нарахування єдиного внеску №8768518/ev від 19.10.2018 - 2457,18 грн., за 3-й квартал 2018 року.
Таким чином, гідно облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 31.10.2018 становить 15819 грн. 54 коп. На підставі цих даних ГУ ДФС у Вінницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-143287-54.
06.12.2018 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до ДФС України із скаргою щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Вінницькій області від 06.11.2018 № Ф-143287-54. За результатом розгляду скарги, прийнято рішення ДФС України від 10.01.2019 року № 1167/6/99-99-11-05-02-35 про залишення скарги без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Вінницькій області від 06.11.2018 № Ф-143287-54 - без змін.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які підпадають під правове регулювання Закону України №2464-V1 від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон).
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 25 Закону, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону визначено, що оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:
- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;
- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера “Ю” (вимога до юридичної особи) або “Ф” (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера “У” (узгоджена вимога).
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Судом встановлено, що згідно з даними інформаційної системи органів ДФС, станом на 31.10.2018 загальна заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску по ФОП ОСОБА_1 становить 15819 грн. 54 коп., яка виникла внаслідок несплати поточних нарахувань: нарахування єдиного внеску № 342257/ev - від 09.02.2018 - 8 448,00 грн., за 2017 рік.; нарахування єдиного внеску №5991542/ ev від 19.04.2018 - 2 457,18 грн., за 1-й квартал 2018 року; нарахування єдиного внеску №7372365/ev від 19.07.2018 - 2 457,18 грн., за 2-й квартал 2018 року; нарахування єдиного внеску №8768518/ev від 19.10.2018 - 2457,18 грн., за 3-й квартал 2018 року.
Щодо доводів позивача, наведених у позовній заяві, щодо не проведення будь-якої перевірки, за результатами якої сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами адміністративної справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-143287 від 06.11.2018 сформована на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів (відповідно до вимог статті 25 Закону №2464-V1, яка була чинна на момент прийняття рішення). Тому посилання позивача на те, що вимогу про сплату боргу було сформовано без проведення перевірки, не відповідають дійсності та не підтверджується належними та допустимими доказами.
При цьому, посилання позивача на те, що він не займався підприємницькою діяльністю та не отримував прибуток є безпідставними, оскільки в силу частини 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від здійснення підприємницької діяльності та фінансового стану платника.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 № Ф-143287-54.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що оскільки ФОП ОСОБА_1 не виконав обов'язок зі слати єдиного податку, відтак Головне управління державної фіскальної служби у Вінницькій області правомірно сформувало на надіслало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-143287-54 від 06.11.2018 року.
Суд також відхиляє аргументи позивача про те, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, викладені в позовній заяві як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до вимог пункту 13 розділу VІІ Інструкції № 449, cтрок давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позову відсутні.
В силу положень ст. 139 КАС України, судові витрати на користь позивача у даній справі не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 39402165)
Рішення у повному обсязі виготовлене 15.05.2019 року.
Суддя Дончик Віталій Володимирович