Справа № 159/2124/19
Провадження № 2-о/159/90/19
11 травня 2019 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Восковської О.А.
з участю секретаря Бакай Л.О.
заявниці ОСОБА_1
представника заявниці - адвоката Горблюка Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Просить суд видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з визначенням кількох заходів тимчасового обмеження його прав на строк шість місяців, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з заявником за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань 10 метрів до місця проживання (перебування) та особисто до Заявника.
Заявник в судовому засіданні підтримала заяву з підстав викладених у ній. Суду пояснила, що ОСОБА_2 є її сином та на постійній основі вчиняє щодо неї насильство фізичного та психологічного характеру, погрожує фізичною розправою.
Представник заявника адвокат Горблюк Р.В. в судовому засіданні надав пояснення, ідентичні поясненням заявника. Також зауважив про наявність підстав для застосування зазначених в заяві заходів тимчасового обмеження.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належно, про причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши письмові матеріали справи, на яких ґрунтується заява, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення справи по суті, суд приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст виниклих правовідносин.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є заявником у справі, зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник пояснила, що вказаний будинок належав її батькам.
Спільно з заявником за адресою АДРЕСА_1 проживає її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник та заінтересова особа є особами, на яких у відповідності до ч. 2 ст. 3 положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Починаючи з травня 2018 року по даний час між заявником та заінтересованою особою склалися стійкі неприязні стосунки, внаслідок систематичних протиправних діянь ОСОБА_2 , які мають вираз в різних формах домашнього насильства.
Постановою суду від 01.06. 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт строком на 30 годин. Відповідно до змісту вказаної постанови, 10.05. 2018 року ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство, зокрема ображав матір нецензурними словами, намагався затіяти бійку.
Постановою суду від 16.10.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Зокрема зі змісту вказаної постанови слідує, що він о 01.30 год. 24.06.2018 року за місцем свого проживання влаштував сімейний скандал зі своєю матір'ю - потерпілою ОСОБА_1 , в ході якого ображав останню нецензурними словами, шарпав за одяг, виганяв з будинку, чим вчинив домашнє насильство та правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Підтвердження того, що ОСОБА_2 вчиняє систематичні дії, в ході яких ображає свою матір підтверджуються й іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно ч.2 ст.26 зазначеного Закону, обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
З наявних у справі доказів та аналізу положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство у відношенні своєї матері ОСОБА_1 . Діяння ОСОБА_2 за своїм характером є умисними.
Суд приймає до уваги систематичність протиправних діянь заінтересованої особи у вигляді домашнього насильства відносно заявника, характер неприязних стосунків, які склалися та існують між ними починаючи з травня 2018 року, вік заявника та стан її здоров'я, ступінь негативного впливу протиправних діянь з боку ОСОБА_2 на фізичне та психологічне здоров'я ОСОБА_1 , а також її повну незахищеність від діянь кривдника.
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою особою.
Таким чином, суд приходить до висновку про існування обґрунтованих ризиків щодо повторення в подальшому протиправних дій з боку ОСОБА_2 у відношенні своєї матері ОСОБА_1 у вигляді домашнього насильства.
А тому, за таких обставин, суд визначає пріоритетним право Заявника на дієвий, ефективний та невідкладний захист у виниклих випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства та оцінивши існуючі ризики, приходить до висновку про видачу обмежувального припису та застосування у відношенні ОСОБА_2 заходів тимчасового обмеження прав у вигляді:
- заборони ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та заборони наближатися йому до постраждалої особи на відстань ближче десяти метрів.
У відповідності до ч.4 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Приймаючи до уваги обставини справи та пояснення Заявника, суд приходить до висновку про застосування у відношенні ОСОБА_2 заходів тимчасового обмеження прав на строк 3 (три) місяці, який суд вважає достатнім.
Керуючись ст. 350-6 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити йому наближатися до постраждалої особи на відстань ближче десяти метрів.
Обмежувальний припис видати строком на 3 (три) місяці.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копію рішення направити Ковельському ВП ГУНП у Волинській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на профілактичний облік та Козлиничівській сільській раді Ковельського району Волинської області, - для відому.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 16.05.2019 року.
ГоловуючаО. А. Восковська