Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 травня 2019 р. справа № 520/2814/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження заяву представника позивача адвоката Орлова О.О. про винесення додаткового рішення щодо судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Харківський окружний адміністративний суд розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, рішенням від 24.04.2019 р. позов задовольнив частково та зобов'язав Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова виплатити пенсію ОСОБА_1 за період травень, червень і липень 2018 року і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.
Згідно змісту позовної заяви позивач просив суд вирішити питання щодо судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу, після винесення рішення по справі у порядку ст. 139 КАС України.
Через канцелярію суду 06.05.2019 р. представником ОСОБА_1 , адвокатом Орловим О.О., подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат пов'язаних з правничою допомогою адвоката у сумі 6000,00 грн., з відповідними доказами.
Дослідивши матеріали справи, зміст поданої заяви, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3, 5 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З матеріалів справи вбачається, шо Рішення по справі №520/2814/19 прийнято судом за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України 24.04.2019 року, заява разом з документами на підтвердження понесених витрат подана адвокатом Орловим О.О. до суду 06.05.2019 року, тобто з урахуванням вихідних та святкових днів, в межах строку встановленого ч.7 ст.139 КАС України.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КАСУ до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАСУ).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАСУ).
Відповідно до ч.3, ст.134 КАСУ для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 ст.134 КАСУ).
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 9 статті 139).
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до ст.30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат позивачем, адвокатом Орловим О.О. надані суду: договір №12/К про надання правничої допомоги (а.с.47-51); додаток № 1 до договору №12/К про надання правничої допомоги від 07.03.2019 року (а.с.52); розписка про отримання гонорару адвокатом за договором №12/К про надання правничої допомоги від 07.03.2019 року (а.с.85); акт виконаних робіт від 26.04.2019 року за договором №12/К про надання правничої допомоги від 07.03.2019 року(а.с.87).
Згідно висновку наведеному в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 року по справі №826/9047/16 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Також, у постанові Верховного Суду від 01.10.2018 року по справі №569/17904/17 вказано, що в підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Частиною 5 статті 242 КАС України визначається, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом з акту виконаних робіт від 26.04.2019 року встановлено, що виконавцем надані наступні послуги: вивчино документи стосовно предмету позову; складено та подано позовну заяву у справі № 520/2814/19 з відповідними доказами; складено та подано заяву від 27.03.2019 року про долучення додаткових доказів до матеріалів справи №520/2814/19.
При цьому суд зазначає, що заява від 27.03.2019 року про долучення додаткових доказів (копію паспорта позивача) до матеріалів справи №520/2814/19, подана через «Електронний суд».
Дослідивши подані адвокатом Орловим О.О. документи щодо підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем, перевіривши на відповідність критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд встановив, що з акту виконаних робіт від 26.04.2019 року неможливо встановити обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу на виконання робіт та за якими критеріями та обсягом наданої допомоги адвокатом встановлено розмір гонорару саме у розміру 6000,00 грн.
Також, суд звертає увагу, що справа №520/2814/19 відноситься до типової справи згідно постанови Верховного Суду у зразковій справі про припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) та є справою незначної складності, розгляд та вирішення справи проводився у порядку спрощеного позовного провадження за процедурою письмового провадження згідно зі ст. 263 КАС України.
Крім того, на підтвердження оплати позивачем за надання правничої допомоги за договором №12/К від 07.03.2019 року щодо отримання від ОСОБА_1 коштів у якості гонорару в розмірі 6000,00 грн., заявником надана розписка від 24.04.2019 року, яка складена та підписана тільки адвокатом Орловим О.О.
Суд звертає увагу, що за правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.06.2018 року по справі 826/1216/16 вбачається, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне поручения з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, розписка від 24.04.2019 року, яка надана адвокатом Орловим О.О. на підтвердження оплати ОСОБА_1 коштів у в розмірі 6000,00 грн., не є належним доказом оплати гонорару за надання правничої допомоги за договором № 12/К від 07.03.2019 року.
Враховуючи викладене, дослідивши подану адвокатом Орловим О.О. заяву разом з доказами на підтвердження понесених витрат позивачем на судові витрати, суд приходить до висновку, що наданими документами не можуть бути підтверджені витрати на правничу допомогу та розрахунки таких витрат, а тому суд приходить до висновків про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу.
Частиною 4 ст. 252 КАС України встановлено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 252, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Заяву адвоката Орлова О.О. про ухвалення додаткового судового рішення щодо витрат на правничу допомогу - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що ухвала підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева