16 травня 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/620/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, у якому позивач просив визнати протиправними та скасування вимогу про сплату боргу від 19.12.18 №Ю-0090591306 та рішення про застосування штрафних санкцій від 19.12.18 №0090601306.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.03.19 відкрито провадження у справі за даних позовом, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи суд встановив, що спірні рішення прийняті на підставі висновків фактичної перевірки ТОВ "НВП "Укркомцентр" з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими працівниками) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, за результатами якої встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 7, абзацу другого частини п'ятої статті 8, частини другої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині заниження зобов'язання зі сплати єдиного внеску за липень 2018 року у розмірі 1652,36 грн та за серпень 2018 року у розмірі 1419,36 грн.
Наведені висновки контролюючий орган мотивував посиланням на те, що перевіркою встановлено факт нарахування та виплати найманим працівникам заробітної плати без укладення трудового договору (на підставі цивільно-правових угод) у розмірі, нижчому від мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
На спростування доводів контролюючого органу представник позивача у відповіді на відзив посилався на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.19 у справі №440/332/19 задоволено позов ТОВ "НВП "Укркомцентр" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 26.12.18 №ПЛ2747/584/АВ/П/1ПТ/2ПТ/ТД-ФС, якою на підприємство накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн за допуск працівників до роботи без укладення трудового договору /а.с. 217-223/. При цьому у судовому рішенні встановлено факт виконання підрядниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 робіт на об'єкті ТОВ "НВП "Укркомцентр" на підставі типових цивільно-правових угод, що виключає необхідність оформлення трудових відносин між сторонами та нарахування і виплати підрядникам заробітної плати.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
При цьому, як визначено пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зупинення провадження в адміністративній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених в адміністративній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від змісту справи. При цьому об'єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв'язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі.
Отже, зупинення провадження з підстав, передбачених цією нормою, допускається тоді, коли продовжувати розгляд справи надалі недоцільно, оскільки в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Суд враховує, що відповідач у акті фактичної перевірки від 6.12.18 №1613/16-31-13-06-14/31194567 /а.с. 147-152/ не заперечує факт нарахування і виплати позивачем зазначеним вище громадянам винагороди за цивільно-правовими угодами та сплати з нарахованих сум єдиного внеску у визначеному законом розмірі. Натомість, контролюючий орган стверджує про трудовий характер відносин підприємства з підрядниками та, як наслідок, наявність у позивача обов'язку з нарахування найманим працівникам заробітної плати у розмірі, не нижче від мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік". З урахуванням наведеного, відповідач зазначає про заниження позивачем зобов'язання зі сплати єдиного внеску за липень-серпень 2018 року загалом у розмірі 3071,72 грн, що становить різницю між фактично сплаченим єдиним внеском з нарахованих працівникам сум за умовами цивільно-правових угод та сумами, що мали б бути нараховані у разі виплати таким працівникам мінімальної заробітної плати /а.с. 151 - зворот/.
За цих обставин, суд дійшов висновку, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.03.19 у справі №440/332/19 встановлені факти, що матимуть преюдиційне значення для розгляду цієї справи.
Однак, згадане рішення суду не набрало законної сили, оскільки його оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/332/19.
Ухвалу постановлено у порядку письмового провадження з урахуванням приписів пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 4, 72, 73, 77, 78, 236, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження в адміністративній справі №440/620/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій зупинити до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/332/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укркомцентр" до управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити учасникам справи, що провадження у справі буде поновлено після набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №440/332/19.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому копію ухвали суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Кукоба