16 травня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1513/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
25 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якому просив:
- визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача на ДП "ВО "Знамя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року, включно;
- зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати до страхового стажу період роботи позивача на ДП "ВО "Знамя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року, включно з врахуванням заробітку за цей період у повному обсязі та здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 02 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу період роботи на ДП "ВО"Знамя", оскільки застрахована особа не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, вчинене підприємством - страхувальником, оскільки згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник.
14 травня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому відповідач проти задоволення позову заперечував. Стверджував, що не має правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача період роботи на ДП "ВО"Знаммя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року, так як підприємство хоча і вираховувало внески до Пенсійного фонду України, однак їх не перераховувало (а.с. 84-85).
Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 87).
Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 88).
Дослідивши матеріали позовної заяви, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи (а.с. 7-9), підтверджено, що позивач з 20 березня 1985 року прийнятий на роботу до Полтавського заводу "Знамм", яку виконував до 08 серпня 2016 року і був звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Факт працевлаштування та дати роботи ОСОБА_1 на цьому підприємстві відповідачем під сумнів не ставляться.
Даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України підтверджено, що у період з 01 липня 2009 року по 08 серпня 2016 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата на ДП ВО "Знамя", однак страхові внески / єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України роботодавцем не сплачені (а.с. 11-15), що визнається сторонами.
Згідно протоколу №3281 від 07 вересня 2016 року ОСОБА_1 призначено з 15 липня 2016 року пенсію за віком (а.с. 26).
Відповідно до листа Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №243/У-14 від 15 квітня 2019 року позивача повідомлено, що за даними системи персоніфікованого обліку в період з 01 липня 2009 року по 08 серпня 2016 року Державним підприємством Виробниче об'єднання "Знамя" заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася, але страхові внески в установленому законодавством порядку не сплачувалися. Таким чином відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з зарахуванням до страхового стражу та заробітної плати періодів роботи за які не сплачено страхові внески в установленому законодавством порядку (а.с. 16-17).
Позивач вважаючи, що Полтавським об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи на ДП "ВО"Знамя", звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Основного Закону передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За змістом статті 1 Закону №1058-IV:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
А в силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ДП ВО "Знамя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року та перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за цей період.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм Закону №1058-IV, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування вищевикладених норм Закону №1058-IV, дані висновки враховуються судом у цій справі.
Суд зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 на ДП ВО "Знамя" у спірний період та нарахування йому заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копією трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечуються відповідачем.
Несплата ДП ВО "Знамя" страхованих внесків до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів її роботи до страхового стажу для перерахунку пенсії.
Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 403083769, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Знамя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року.
Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 403083769, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) період роботи на Державному підприємстві "Виробниче об'єднання "Знамя" з 01 липня 2009 року по 01 серпня 2016 року, включно з врахуванням заробітку за цей період у повному обсязі та здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 768,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя С.О. Удовіченко