Справа № 815/6392/17
16 травня 2019 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участі секретаря судового засідання Куща М.О., розглянувши заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення від 19.11.2018 року по справі № 815/6392/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області у видачі ОСОБА_2 у зв'язку з досягненням 16-річного віку паспорта громадянина України у формі книжечки до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ.
Зобов'язано Подільський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ.
Рішення набрало законної сили 11.04.2019 року.
До суду 10.05.2019 року (вх. № 16644/19) надійшла заява Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року по справі № 815/6392/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування вказаної заяви представник відповідача зазначає, що вказане Рішення від 19.11.2018 року є незрозумілим та потребує роз'яснення, оскільки на даний момент відсутній механізм реалізації Положення про паспорт громадянина України, затверджений постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ та втратив чинність Наказ Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 року №320, яким встановлювались зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувались для виконання Положення №2503-ХІІ. Таким чином, відповідач звернуся до суду із заявою про роз'яснення рішення.
Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, що набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, у якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання 16.05.2019 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином та завчасно.
14.05.2019 року за вх. № ЕП/3618/19 від позивача надійшло клопотання, у якому вона просить проводити судове засідання щодо розгляду заяви про роз'яснення рішення, яке призначено 16.05.2019 року о 09 год. 00 хв. за її відсутності, а вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення покладає на розсуд суду.
Оскільки у відповідності до ч.3 ст.254 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності позивача та представника відповідачів.
Згідно ч.1 ст.205 КАСУ неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАСУ якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши надану до суду заяву, дослідивши доводи, наведені у заяві, судом встановлено наступне.
Представник відповідача у своїй заяві зазначає, що рішення є не зрозумілим для суб'єкта владних повноважень, адже пунктом 2 резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2018 року зобов'язано Подільський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із досягненням ним 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради від 26.06.1992р. № 2503-ХІІ, однак, разом з тим, для державного органу не передбачено чинного діючого порядку, за яким орган міг би реалізувати вказане рішення. Крім того, втратив чинність Наказ Міністерства внутрішніх справ від 13.04.2012 року №320, яким встановлювались зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовувались для виконання Положення №2503-ХІІ. Таким чином, на думку відповідача, фактична реалізація рішення суду відбуватиметься в нерегульовану чинним законодавством просторі, що є порушенням ст.. 19, 117 Конституції України. Як наслідок, подальші дії Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області не вбачаються зрозумілими, а тому потребують роз'яснення суду.
З приводу цього суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Існування механізм роз'яснення судового рішення зумовлено можливою нечіткістю рішення за його змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Тобто, під роз'ясненням судового рішення мається на увазі можливість пояснення окремих термінів, формулювання фраз та зміст пункту вцілому.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Суд вважає, що із змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що відповідач по суті просить не роз'яснити резолютивну частину судового рішення, яка має зобов'язальний характер, а лише зазначає про відсутність правових норм, на підставі яких необхідно його виконати. Фактично відповідач у заяві просить роз'яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз'яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України. На думку суду, вирішення питання щодо механізму реалізації рішення передбачає повторний або додатковий розгляд справи по суті, однак вирішення правового спору по суті вже відбулось та рішення набрало законної сили.
Крім цього, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п.1 ч.2 ст.18 цього ж Закону виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначення способу та механізму виконання судового рішення є предметом виконавчого провадження. Крім цього, обов'язок визначення способу покладається на виконавців.
Таким чином, роз'яснення судового рішення не має на меті встановлення способу виконання рішення у разі відсутності чинного правового регулювання або з інших причин. Оскільки зі змісту заяви відповідача про роз'яснення судового рішення для її заявлення суд вбачає лише ту підставу, що відсутні правові норми, на підставі яких необхідно його виконати, заява представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.. 14, 248, 254, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення від 19.11.2018 року по справі № 815/6392/17 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Подільського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України.
Ухвала оскаржується в порядку та строки ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.05.2019 року.
Суддя О.М. Тарасишина
10.05.19
у роз'ясненні судового рішення відмовлено