14 травня 2019 року Справа № 160/3002/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною бездіяльності, -
03.04.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: щодо невідкриття 19.03.19 виконавчого провадження по негайному виконанню виконавчого листа № 804/15467/15 від 30.06.16, отриманого 18.03.19; щодо ненаправлення 20.03.19 постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконання виконавчого листа № 804/15467/15 від 30.06.16; щодо непроведення 22.03.19 перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.16; щодо невинесення 22.03.19 постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з невиконанням без поважних причин судового рішення № 804/15467/15 від 28.04.16 та про вимогу виконати рішення протягом трьох робочих днів з попередженням про кримінальну відповідальність; щодо непроведения 28.03.19 повторної перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.16; щодо ненадіслання 28.03.19 до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 15.03.2019 року позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №804/15467/15 виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, відповідно до якого зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_2 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Станом на дату подання позовної заяви відсутні жодні відомості про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом та вчинення державним виконавцем дій передбачених законодавством. Позивач вважає бездіяльність відповідача, щодо не вчинення передбачених законодавством дій, щодо виконання виконавчого листа протиправною, у зв'язку з чим просила позовні вимоги задовольнити.
05.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 05.04.2019 року позивачем було надано до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом із необхідними доказами, у встановлений судом строк.
22.04.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було звільнено позивача від сплати судового збору та відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
03.05.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було витребувано у відповідача інформацію щодо стану виконавчого провадження з виконання виконавчого листа виданого у справі №804/15467/15 про прийняття до примусового виконання якого позивач зверталась з відповідною заявою та встановлено строк для подання витребуваної інформації до 13.05.2019 року.
13.05.2019 року від позивача надійшло клопотання відповідно до якого вказано, що станом на 11.05.2019 року на адресу позивача не надходило жодних документів щодо відкриття виконавчого провадження чи розгляду заяви позивача.
Станом на 14.05.2019 року відповідачем не надано до суду будь-яких доказів чи пояснень по справі, у тому числі не надано відзиву на позовну заяву та витребувану судом інформацію.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/15467/15, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 310К від 02.10.2015 року; зобов'язано Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку поновити ОСОБА_2 на роботі в Східному територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за тією ж спеціальністю, кваліфікацією та посадою, яку вона займала в Дніпровському територіальному управлінні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; стягнуто з Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 жовтня 2015 року по 28 квітня 2016 року; звернуто постанову суду до негайного виконання в частині поновлення на посаді та присудження виплати заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
30.06.2016 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по справі.
16.08.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було виправлено описки, допущені у виконавчому листі № 804/15467/15, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.06.2016 року та зазначено у тексті виконавчого листа прізвища, ім'я та по батькові посадових осіб, які його видали та назви їх посад.
28.01.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа № 804/15467/15, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.06.2016 року, та зазначено у виконавчому листі строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 30.04.2019 року.
15.03.2019 року позивач направила на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження, в якій просила прийняти до примусового виконання виконавчий лист по справі №804/15467/15, що підлягає негайному виконанню.
Станом на дату подання позовної заяви відсутні жодні відомості про відкриття виконавчого провадження, про перевірку виконання рішення боржником, про накладення на боржника штрафу, у зв'язку з чим позивач не погоджується із вказаною бездіяльністю відповідача, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено основні засади виконавчого провадження, серед яких: 1) верховенства права; 2) обов'язковість виконання рішень; 3) законність; 4) диспозитивність 5) справедливість, неупередженість та об'єктивність; 6) гласність та відкритість виконавчого провадження; 7) розумність строків виконавчого провадження; 8) співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Підлягають примусовому виконанню виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункти 1-2 частини першої статті 3 Закону № 1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно пункту частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону №1404).
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону № 1404).
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Згідно з частинами 1-4 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до абз.1-3 ч.1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2019 року позивачем було направлено на поштову адресу відповідача заяву від 14.03.2019 року про відкриття виконавчого провадження до якої долучено виконавчий лист по справі №804/15467/15, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 року по справі №804/15467/15, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 року по справі №804/15467/15.
Вказану заяву було отримано відповідачем 18.03.2019 року, що підтверджується копією поштового повідомлення наявного в матеріалах справи.
Станом на дату прийняття рішення по справі судом не встановлено та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчили б про вчинення відповідачем дій, щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №804/15467/15 за заявою позивача від 14.03.2019 року.
Суд зазначає, що ухвалою від 22.04.2019 року судом було зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву та всі докази, що підтверджують заперечення проти позову та ухвалою від 03.05.2019 року було додатково витребувано у відповідача інформацію щодо стану виконавчого провадження за заявою позивача та повторно встановлено строк для подання витребуваних доказів, при цьому станом на дату прийняття рішення по даній справі відповідач не надав до суду жодного доказу, що підтверджує вчинення ним будь-яких дій з примусового виконання виконавчого листа №804/15467/15.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд звертає увагу, що ухвали суду від 22.04.2019 року та 03.05.2019 року були отримані відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, однак відзиву із запереченнями по суті позовних вимог та витребуваних судом доказів по справі відповідачем не надано, що з урахуванням приписів до ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікується судом як визнання позову.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Так, за приписами ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі щодо належності, допустимості, достовірності та їх достатності, за своїм внутрішнім переконанням та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що належним засобом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» за заявою ОСОБА_1 від 14.03.2019 року про примусове виконання виконавчого листа по справі № 804/15467/15.
При цьому, на думку суду вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності щодо не направлення 20.03.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконання виконавчого листа № 804/15467/15 від 30.06.2016 року; щодо не проведення 22.03.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.2016 року; щодо невинесення 22.03.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з невиконанням без поважних причин судового рішення № 804/15467/15 від 28.04.2016 року та про вимогу виконати рішення протягом трьох робочих днів з попередженням про кримінальну відповідальність; щодо не проведення 28.03.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.2016 року; щодо не надіслання 28.03.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, є передчасними, оскільки вказана бездіяльність може виникнути лише у разі відкриття державним виконавцем виконавчого провадження та невчинення подальших дій передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, враховуючи відсутність винесеної постанови про відкриття державним виконавцем виконавчого провадження за виконавчим листом № 804/15467/15, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не направлення 20.03.2019 року постанови про відкриття виконавчого провадження по негайному виконання виконавчого листа № 804/15467/15 від 30.06.2016 року; щодо не проведення 22.03.2019 року перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.2016 року; щодо невинесення 22.03.2019 року постанови про накладення на боржника штрафу у зв'язку з невиконанням без поважних причин судового рішення № 804/15467/15 від 28.04.2016 року та про вимогу виконати рішення протягом трьох робочих днів з попередженням про кримінальну відповідальність; щодо не проведення 28.03.2019 року повторної перевірки виконання судового рішення у справі № 804/15467/15 від 28.04.2016 року; щодо не надіслання 28.03.2019 року до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, задоволенню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невжиття заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження» за заявою ОСОБА_1 від 14.03.2019 року про примусове виконання виконавчого листа по справі № 804/15467/15.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв