13 травня 2019 року Справа № 160/1143/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін та про виклик свідка по справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, третя особа - адвокат Верба Микола Іванович про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, в якому позивач просить:
- визнати дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області щодо відмови у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_3 протиправними;
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Дніпропетровської області видати оригінал свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_3 , негайно.
29.03.2019 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб.
25.04.2019 року на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого вказано, що позивач вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування по даній справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
02.05.2019 року засобами поштового зв'язку від ОСОБА_1 надійшло аналогічне клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Позивачем у наданій заяві не вказано обґрунтованих підстав для розгляду справи в загальному провадженні за участю сторін.
На думку суду, характер спірних правовідносини та предмет доказування даної справи не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про необхідність призначення судового засідання із викликом осіб.
Щодо посилань позивача на виконання третьою особою вимог ухвали від 29.03.2019 року про витребування доказів, суд зазначає, що 10.04.2019 року на виконання вимог ухвали від 29.03.2019 року третьою особою було надано письмові пояснення та витребувані судом докази.
Суд звертає увагу, позивача на передбачені статтею 44 КАС України права та обов'язки учасників справи, відповідно до якої, учасники справи мають право ознайомлюватися із матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень (пункт 1 частини третьої статті 44 КАС України). У разі необхідності позивач може скористатися своїм правом та ознайомитись із долученим до матеріалів справи відзивом на позовну заяву.
Щодо клопотання позивача про виклик в якості свідка ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого такими засобами: показаннями свідків.
Статтею 91 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до статті 92 КАС України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.
У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
З заявленого клопотання про виклик свідка вбачається, що позивач просить викликати в якості свідка адвоката ОСОБА_4 , при цьому не вказує, які саме обставини може підтвердити останній.
Також, суд звертає увагу, що на виконання ухвали про витребування доказів третьою особою - ОСОБА_4 серед додатків, також було надано оригінал свідоцтва про складення ОСОБА_5 кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України «Про адвокатуру» .
З огляду на вищевикладене та враховуючи наявність в матеріалах справи письмових пояснень третьої особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про виклик свідка.
Керуючись статтями 72, 91, 92, 248, 261, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідка - відмовити.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя М.В. Дєєв