22 квітня 2019 року Справа № 160/209/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Поліщук Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до начальника Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Попик Людмили Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Попик Людмили Володимирівни (далі - начальник Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Попик Л.В., відповідач), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Попик Л.В. від 17.08.2018 року №ОМС-ДН 1006/930/AB/ТД/МГ-ФС/1, якою на позивача накладено штраф у розмірі 409 530 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 27.07.2018 року відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , з питань оформлення трудових відносин та повноти нарахування і виплати заробітної плати, за результатами якого виявлено, що позивачем не укладено трудові договорів з деякими працівниками, не виплачено у повному обсязі заробітну плату працівниками. Позивач вказує, що висновки перевіряючого про те, що у позивача на час проведення інспекційного відвідування 27.07.2018 року працює продавець ОСОБА_3 без укладання договору є необгрунтованим, оскільки з визначеною особою укладено трудовий договір, проте він починає діяти з 01.08.2018 року. Тобто, на момент здійснення інспекційного відвідування, трудовий договір ще не діяв і тому, працівник не виконувала обов'язки продавця, а прийшла до магазину за своєю ініціативою подивитись на роботу продавця, на яку вона претендувала. Також, позивач зазначає, що сума штрафу є необґрунтованою та непропорційною, оскільки розмір такого покарання не відповідає принципу мирного володіння майном. Крім того, перевіряючим не взято до уваги факт відсутності скарг чи заяв від працівників позивача. На час проведення перевірки та прийняття відповідачем рішення, вже набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 1726-VIII від 03.11.2016 року, положеннями якого передбачено звільнення від відповідальності в разі виконання вимог розпорядчого документа про усунення порушень. Таким чином, позивач вважає постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 04.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Начальник Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Попик Л.В. надала до суду відзив, у якому просила суд відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування своєї позиції зазначила, що оскаржувана постанова від 17.08.2018 року прийнята правомірно. Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради має повноваження щодо проведення інспекційних відвідувань з метою контролю за дотриманням законодавства про працю, а начальник Управління уповноважена виносити постанови про застосування штрафних санкцій. Відповідач зазначила, що під час проведення інспекційного відвідування перевіряючим виявлено порушення законодавства про працю, що є підставою для застосування штрафу, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України.
27.02.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.03.2019 року; 13.03.2019 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 21.03.2019 року, у зв'язку з неявкою представника позивача без поважних причин; 21.03.2019 року задоволено клопотання сторін про виклик свідків, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 02.04.2019 року. В судове засідання, призначене на 02.04.2019 року представник позивача та свідки позивача не з'явились, представником позивача направлена засобами електронного зв'язку до суду клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засідання 02.04.2019 року з'явилась представник відповідача та свідок ОСОБА_4 , яка була допитана судом. В судовому засіданні 02.04.2019 року оголошено перерву до 22.04.2019 року за клопотання представника позивача.
В судовому засіданні 22.04.2019 року позивач та представник позивача підтримали позов та просили суд задовольнити позов. Представник позивача додатково зауважив, що у відповідача відсутні повноваження на застосування до позивача штрафних санкцій. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позову та просила суд відмовити у його задоволенні. Допитані судом свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що у період з 27.07.2018 року по 30.07.2018 року інспектором праці Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Поліщук Л.А., у присутності ФОП ОСОБА_1 , проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування від 30.07.2018 року №ОМС-ДН1006/930/АВ.
Інспекційним відвідуванням встановлено наступні порушення, зокрема:
- допущення до виконання роботи продавців без укладанням трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням та повідомлення до ДФС, що є порушенням вимог частини 3 статті 24 КЗпП України;
- відрахування, не встановлені законодавством, із заробітної плати працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8
На підставі акту інспекційного відвідування від 30.07.2018 року №ОМС-ДН1006/930/АВ відповідачем винесено припис №ОМС-ДН1006/930/АВ/П від 31.07.2018 року, яким зобов'язано позивача усунути такі порушення, зокрема: (а.с.36-39, т.1):
- частини 3 статті 23 КЗпП України в частині допуску працівників до роботи після укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу (строк усунення до 10.08.2018 року);
- частини 1 статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» в частині нарахування розміру заробітної плати працівнику за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не менше розміру мінімальної заробітної плати (строк усунення до 30.08.2018 року).
08.08.2018 року відповідачем складено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю 17.08.2018 року о 10:00 годині.
17.08.2018 року розглянуто справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 , про що складено протокол №1 (а.с. 234, т.1).
17.08.2018 року відповідачем, на підставі висновків акту інспекційного відвідування від 30.07.2018 року №ОМС-ДН1006/930/АВ винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ОМС-ДН1006/930/АВ/ТД/МГ-ФС/1, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 409530 грн. за порушення частини 1 статті 127 КЗпП України, частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України.
Позивач, не погодившись з прийнятою постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинами, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підставі частини 3 статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, віднесено: 1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством; 2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.
Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).
За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до підпунктів 3 та 5 пункту 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4- 7 цього пункту; за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
Рішенням від 29.09.2017 року №407-26/VІІ Тернівської міської ради, згідно статей 25, 54 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 26.04.2017 року №295, уповноважено Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради на здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку встановленому законодавством та накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку встановленому законодавством (а.с.184 т.1).
Матеріалами справи підтверджено, що у зв'язку з надходженням розпорядження міського голови від 13.07.2018 року №99 “Про проведення інспекційного відвідування” головному спеціалісту - державному інспектору праці Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Поліщук Л.А. доручено провести інспекційне відвідування за результатами аналізу інформації, отриманої від адміністративної комісії при виконавчому комітеті Тернівської міської ради.
Листом від 25.07.2018 року №1583/4.7-4 Управління з питань праці Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області «Щодо внесення інформації про інспекційне відвідування» повідомило відповідача, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 внесено до Реєстру інспекційних відвідувань (а.с.188 т.1).
26.07.2018 року Управлінням соцзахисту населення Тернівської міської ради видано наказ №47 “Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 ” та направлення на проведення інспекційного відвідування (а.с.189,190 т.1).
Таким чином, Управлінням соцзахисту населення Тернівської міської ради відноситься до органів контролю, посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 призначено за наявності правових підстав, передбачених чинним законодавства та оформлено відповідно до вимог законодавства.
Отже, вищезазначеним спростовуються доводи позивача щодо відсутності правових підстав для здійснення інспекційного відвідування уповноваженою особою Управлінням соцзахисту населення Тернівської міської ради з питань додержання законодавства про працю.
Так, як вже було встановлено, у період з 27.07.2018 року по 30.07.2018 року посадовими особами Управлінням соцзахисту населення Тернівської міської ради здійснено інспекційне відвідування з питань перевірки дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю.
Під час інспекційного відвідування магазину “Форум”, який розташований за адресою: м АДРЕСА_1 , вул. Лермонтова, 13б, встановлено, що на момент початку перевірки у магазині “Форум” за прилавком знаходилась ОСОБА_3 , яка повідомила інспектору, що проходить стажування у магазині “Форум”. Через деякий час до магазину з'явився ФОП ОСОБА_1 та підтвердив, що ОСОБА_3 ще не працює, а знаходиться на стажуванні.
Також, ФОП ОСОБА_1 повідомив, що за трудовими договорами у нього працює 2 продавця - ОСОБА_6 і ОСОБА_5
О 09:05 годині до магазину зайшла ОСОБА_6 та повідомила, що вона працює продавцем у магазині “Форум” з 09:00 години до 20:00 години, працює 5 днів на тиждень. Також, ОСОБА_6 повідомила, що на даний час ОСОБА_3 працює з 23.07.2018 року.
З відібраних письмових пояснень у ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , встановлено наступне.
ОСОБА_3 пояснила, що 27.07.2018 року о 08:00 прийшла на стажування до магазину “Форум”. ОСОБА_3 зазначила, що розпочала роботу, розклала продукти, перевірила холодильники, одягнула спец.одяг, стала за прилавок. Також, ОСОБА_3 пояснила, що проходить стажування з 08:00 години до приходу продавця. У зв'язку з проходженням стажування, ОСОБА_3 заробітну плату не отримувала (а.с. 196-197, т.1).
Так, ОСОБА_6 пояснила, що працює у магазині “Форум” продавцем з 10.09.2017 року. 27.07.2018 року прийшла на роботу о 09:05 годині за прилавком стояла ОСОБА_9 . ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_9 працює з 23.07.2018 року у магазині продавцем. Також, протягом 5 місяців у магазині працювали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 198-199, т.1)
ОСОБА_8 пояснила, що працювала у магазині “Форум” продавцем з січня по 18.07.2018 року з 08:00 до 20:00 години. Після звільнення ОСОБА_8 попросила ОСОБА_1 зробити запис у її трудовій книжці, проте ОСОБА_1 відмовився. ОСОБА_8 зазначила, що весь цей час працювала без трудового договору (а.с. 200-201, т.1).
ОСОБА_1 у поясненнях зазначив, що ОСОБА_8 працювала 7 днів. 27.07.2018 року та на даний момент працює 2 людини (а.с. 202-203, т.1).
В судовому засіданні допитані під присягою в якості свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5
ОСОБА_4 пояснила, що працює у ОСОБА_1 у магазині “Форум” продавцем з вересня 2017 року. Офіційно була оформлена у січні 2018 року. Заробітну плату отримувала до 2000 гривень. Працювала за графіком 2 тижні з 20:00 до 08:00, 2 тижні вихідні. Заробітну плату отримувала згідно листа, написаного власноручно ФОП ОСОБА_1 , заробітна плата була менше мінімального розміру заробітної плати.
ОСОБА_3 пояснила, що 27.07.2018 року прийшла до магазину “Форум” подивитись на роботу продавця, оскільки планувала влаштовуватись на посаду продавця до цього магазину. На момент коли ОСОБА_3 прийшла до магазину, там знаходилась продавець ОСОБА_12 , яка попросила ОСОБА_3 приглянути за магазином, поки вона сходить до аптеки. ОСОБА_3 пояснила, що коли прийшли перевіряючі, вона стояла за прилавком на місці продавця. Свідок вказала, що її змусили написати пояснення, про те, що вона прийшла на стажування. Офіційно ОСОБА_3 почала працювати у магазині “Форум” з 01.08.2018 року.
ОСОБА_12 пояснила, що працює у ФОП ОСОБА_1 у магазині “Форум” з липня 2017 року, та з того часу офіційно оформлена на посаді продавця. 27.07.2018 року о 07:50 годині ОСОБА_12 прийшла на роботу до магазину, почувала себе погано. Потім туди прийшла ОСОБА_3 , яку ОСОБА_12 попросила залишитись в магазині, доки вона сходить до аптеки. Коли ОСОБА_12 повернулась до магазину, приблизно через півгодини, у магазині проходила перевірки, також на місці був присутній ОСОБА_1 Після закінчення перевірки ОСОБА_12 продовжила працювати, а ОСОБА_3 пішла. В період роботи ОСОБА_12 з нею ще працювала ОСОБА_13 . Заробітну плату отримувала згідно відомості, у розмірі 3500-4000 гривень.
ОСОБА_5 пояснила, що працює у магазині “Олена” на посаді продавця, де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 Свідок зазначила, що ОСОБА_11 працювала у магазині “Форум” в червні або липні 2018 року протягом тижня. ОСОБА_1 просив ОСОБА_5 підтвердити, що ОСОБА_11 працювала у магазині протягом тижня. ОСОБА_5 зазначила, що знала про те, що ОСОБА_11 пропрацювала лише тиждень у магазині з особистої розмови з ОСОБА_14 . Також, свідок зазначила, що отримувала заробітну плату у розмірі 1800 гривень.
Відповідно до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 24 КзпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при укладенні трудового договору з фізичною особою.
Згідно з частиною 3 статті 24 КзпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, трудовий договір з фізичною особою повинен укладатись лише в письмовій формі з обов'язковим повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Лише після дотримання вказаної процедури фізична особа може бути допущена до роботи.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що трудовий договір з ОСОБА_3 був укладений, але повинен був розпочати свою дію лише 01.08.2018 року, оскільки на момент перевірки 27.07.2018 року ОСОБА_3 виконувала роботу без належним чином оформленого трудового договору, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, в тому числі і фото, зробленими під час проведення інспекційного відвідування та копією трудового договору (а.с.60-61, 209-210 т.1).
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд погоджується з висновками відповідача, що у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині допуску до роботи найманих працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_8 без належного оформлення та без повідомлення ДФС про прийняття на роботу.
Крім того, інспектором праці при дослідженні відомостей нарахування заробітної плати працівникам ФОП ОСОБА_1 , встановлено, що із заробітної плати працівників ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 здійснювалось відрахування єдиного соціального внеску.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з частиною 1 статті 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.
В судовому засіданні позивач визнав вказане порушення та зазначив, що порушення було усунуто після проведення інспекційного відвідування.
Наявність вказаного порушення підтверджується долученими до матеріалів справи копіями табелів обліку робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати (а.с.221-233 т.1).
З наведеного слідує, що позивачем в порушенням вимог чинного законодавства, здійснювалось відрахування від заробітної плати найманих працівників єдиного внеску.
Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлена ст. 265 КЗпП України.
Так, відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).
У пункті 2 Порядку №509 передбачено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.
Розпорядженням Тернівського міського голови від 29.12.2017 року №395-к «Про призначення уповноваженої особи з питань накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» уповноваженою особою з питань накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у м. Тернівка призначено начальника Управління соцзахисту населення Тернівської міської ради Попик Людмилу Володимирівну (а.с.185 т.1).
Отже, за наслідком розгляду справи знайшли підтвердження доводи представника відповідача щодо наявності порушень в діях позивача щодо допуску до роботи осіб без належним чином оформленого трудового договору та недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. В судовому засіданні доведено, що відповідач має повноваження щодо накладення штрафів за порушення законодавства про працю та оскаржуваною постановою правомірно застосовано до позивача штраф у розмірі 409530 грн.
Суд не приймає до уваги доводи представника позивача про відсутність підстав для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу, у зв'язку з частковим усуненням порушення на підставі частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з огляду на наступне.
Згідно з частинами 4, 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Тобто, виявивши в ході проведення контрольного заходу інші порушення прав найманих працівників, відповідач зобов'язаний їх фіксувати та вживати заходи, передбачені законодавством.
Відповідно до частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно з частиною 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Зазначена норма не входить до переліку норм, визначених частиною 5 статті 2 цього Закону, тому не може бути застосована при притягненні позивача до відповідальності. Позивача притягнуто до відповідальності в порядку статті 265 Кодексу законів про працю України, що є спеціальною нормою, і підставою для такого притягнення є вчинення порушення законодавства про працю. Зазначена норма не містить будь-яких виключень та підстав для звільнення від відповідальності.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з урахуванням досліджених доказів та пояснень свідків, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно застосовано штраф до позивача у розмірі 406530 грн., за порушення вимог КЗпП України КЗпП України.
Відтак, постанова № ОМС-ДН 1006/930/AB/ТД/МГ-ФС/1 від 17.08.2018 року про накладення штрафу на підставі абзаців 3 та 4 частини 2 статті 265 КЗпП України є правомірною, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Отже, суд дійшов висновку, що представник відповідача, з посиланням на відповідні докази, довів правомірність своїх дій в ході проведення інспекційного відвідування та прийняття оскаржуваної постанови, а тому суд відмовляє у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 до начальника Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Попик Людмили Володимирівни про визнання протиправною та скасування постанови.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до начальника Управління соціального захисту населення Тернівської міської ради Попик Людмили Володимирівни (адреса: АДРЕСА_1 . Пушкіна, буд. 5-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33912428) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 02 травня 2019 року.
Суддя М.В. Бондар