16 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/641/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.02.2019 №95 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Ухвалою від 18.03.2019 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України з липня 2001. Упродовж усього часу проходження військової служби в органах Національної гвардії України не вчиняв проступків, які підпадають під ознаки дисциплінарного, адміністративного чи кримінально караного діяння, дотримувався умов контракту про проходження військової служби, службові та посадові обов'язки виконував добросовісно, сумлінно та у повній відповідності до вимог усіх нормативно-правових актів. 12.02.2019 командуванням військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України йому доведено наказ командира військової частини №95 від 12.02.2019, яким за порушення вимог статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), положень пункту 2.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), розпорядження Головного управління Національної гвардії України та Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач вважає, що в порушення вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перед накладанням на нього дисциплінарних стягнень службові розслідування належним чином не проводились, пояснення у нього не відбирались, бесіди з ним не проводились. Підстави накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення згідно зазначеного вище наказу є надуманим і необґрунтованим.
04.04.2019 відповідачем подано до суду заперечення проти позову, в якому останній заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. 10.02.2019 працівниками УПП у Волинській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За наслідками цієї події наказом командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України № 92 було призначено службове розслідування, за результати якого прапорщика ОСОБА_1 попереджено про неповну службову відповідність. При проведенні службового розслідування позивач відмовився від дачі будь яких пояснень, про що складено відповідний акт (копія акту додається). Крім того з позивачем в рамках проведення службового розслідування проведено відповідну бесіду, за результатами якої оформлений відповідний аркуш бесід, який особисто підписаний позивачем (копія аркушу бесід додається).
Також до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України неодноразово надходили розпорядження головного управління Національної гвардії України та Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про доведення до особового, складу вимоги Командувача Національної гвардії України, що у випадку затримання за керування транспортними засобами у стані алкогольного наркотичного або іншого сп'яніння незалежно від наслідків до військовослужбовців будуть вживатися дієві заходи реагування, включно до звільнення з лав Національної гвардії України.
08.04.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив. Відповідачем до заперечень додано завірені гербовою печаткою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України фотокопія протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №344904, рапорту прапорщика ОСОБА_2 від 10.02.2019, відомості військовослужбовців 1 патрульної роти про доведення розпорядження № 50/24-93 від 06.01.2018 року та інших документів. Проте, суду не подано матеріалів службового розслідування за фактом керування мною транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що може свідчити про їх відсутність та наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 95 від 12.02.2019. Завірений службовими особами Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на відповідність оригіналу протокол про адміністративне правопорушення серії БД №344904 не є доказом того, що позивач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння і підлягає виключенню з числа доказів, оскільки оригінал такого документа відсутній у відповідача.
Крім того, беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП може бути лише відповідне рішення Луцького міськрайонного суду, оскільки відповідно до вимог статті 221 КУпАП саме до його компетенції віднесено розгляд справ такої категорії, а такого рішення не існує.
Щодо копії відомості військовослужбовців 1 патрульної роти щодо доведення мені під розпис розпорядження Західного територіального управління Національної гвардії України № 50/24-93 від 06.01.2018, то зазначене розпорядження позивачу не доводилось, підпис навпроти його прізвища виконано не ним.
09.04.2019 юрисконсульт Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи копії наказу № 95 від 12.02.2018 та копії матеріалів службового розслідування.
10.04.2019 позивач подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та в той самий день ознайомився.
11.04.2019 відповідачем подано до суду додаткові пояснення до заперечення проти позову. Стосовно того, що відомість доведення до військовослужбовців 1 патрульної розпорядження начальника Західного територіального управління Національної гвардії України № 50/24-93 від 06.01.2018 не була підписана позивачем особисто, то зазначив, що необхідні розпорядження, директиви та накази доводяться до відома особового складу під особистий підпис. Підписання відомостей іншими особами не допускається. Прапорщик ОСОБА_1 в період з 09.02.2019 по 10.02.2019 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.02.2019 № 29 перебував у добовому наряді в складі чергового підрозділу, що підтверджується копією з книги бойового розрахунку чергового підрозділу та рапортом командира 1 патрульної роти про особовий склад, який залучається в добові наряди.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України за контрактом у військовому званні - прапорщик.
10.02.2019 працівниками УПП у Волинській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол (серія БД № 344904) про адміністративне правопорушення передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
10.02.2019 командир Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України виніс наказ № 92 «Про призначення службового розслідування по факту вчинення прапорщиком ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП».
12.02.2019 командир Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України виніс наказ № 95 «Про результати службового розслідування по факту вчинення прапорщиком ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП», згідно якого, зокрема, в пункті 3 за порушення вимог статті 130 КУпАП, положень пункту 2.9 ПДР, розпоряджень ГУ Національної гвардії України та Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України про заборону керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння начальника військового наряду (командира 2 відділення) 3 патрульного взводу 1 патрульної роти прапорщика ОСОБА_1 попередити про неповну службову відповідність (Г-013924).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
За стан дисципліни у військовому з'єднанні, частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. Інтереси захисту Вітчизни зобов'язують командира постійно підтримувати військову дисципліну, вимагати її додержання від підлеглих, не залишати поза увагою жодного дисциплінарного правопорушення.
Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (пункт 5 розділу 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Згідно пункту 45 розділу 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
На прапорщиків (мічманів) можуть бути накладені такі стягнення:
а) зауваження;
б) догана;
в) сувора догана;
г) попередження про неповну службову відповідність;
д) пониження в посаді;
е) пониження старших прапорщиків (старших мічманів) у військовому званні на один ступінь;
є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;
ж) позбавлення військового звання прапорщик (мічман), старший прапорщик (старший мічман) із звільненням з військової служби у запас (пункт 62 розділу 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ).
Порядок накладення дисциплінарних стягнень передбачений пунктами 83-87 розділу 3 Дисциплінарного статуту ЗСУ, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Аналіз наведеного свідчить про те, що дисциплінарна відповідальність наступає для військовослужбовця у разі вчинення ним адміністративного правопорушення та доведення вини військовослужбовця у його вчиненні.
Як встановлено з матеріалів справи поліцейським УПП у Волинській області рядовим Бондаром Т.В. складено відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 3449041про порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 130 КУпАП, положень пункту 2.9А ПДР.
Згідно пункту 2.9. ПДР водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративне правопорушення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно статті 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 130 КУпАП.
Відповідно до частин першої-другої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Тобто, при вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (частина перша статті 254 КУпАП).
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення (частина перша статті 257 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення в суді.
Протокол про адміністративне правопорушення згідно статті 251 КУпАП за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, щодо якої він складений, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Отже, враховуючи вимоги КУпАП щодо адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, особа може бути визнана винною у вчиненні такого правопорушення і понести за нього відповідальність тільки на підставі відповідного рішення суду, що набрало законної сили.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України № 95 від 12.02.2019 винесений за результатами проведеного службового розслідування, підставою для якого був протокол про адміністративне правопорушення від 10.02.2019 серії БД № 344904. Таким чином, дисциплінарне стягнення до позивача було застосовано за відсутності рішення суду, яким позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Отже, наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 12.02.2019 № 95 є передчасним та необґрунтованим.
Згідно статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано суду доказів, що прийняттю оскаржуваного наказу передувало прийняття судом рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 і відповідач жодним чином не спростовує вказане положення КУпАП про те, що особа може бути притягнена до відповідальності за статтею 130 КУпАП виключно на підставі рішення суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано достатніх та належних доказів на підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваного наказу.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю шляхом визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 12.02.2019 № 95 «Про результати службового розслідування по факту вчинення прапорщиком ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП» в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Керуючись статтями 243-246, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнання протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України № 95 «Про результати службового розслідування по факту вчинення прапорщиком ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП» в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф. А. Волдінер