Справа № 369/5866/17
Провадження № 1-кп/369/51/19
іменем України
25.04.19 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який має середньо-спеціальну освіту, не працює, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 02.08.2016 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин.
24.08.2016, близько 3 години, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 (кожний з яких засуджений за вчинення даного злочину вироками Києво-Святошинського районного суду Київської області 02.06.2017, 09.06.2017, 21.07.2017, 30.01.2018, 20.10.2017, 21.07.2017, 21.07.21017, 09.06.2017, 20.10.2017, 09.02.2018 відповідно), попередньо узгодивши місце зустрічі для поїздки до смт. Кодра Макарівського району Київської області за пропозицією ОСОБА_7 про прийняття участі у тренуваннях з військової справи, підсіли до автомобіля марки «Газель», модель 2705-414, білого кольору, державний номерний знак якого НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_15 (засуджений за вчинення даного злочину вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 липня 2017 року), який перебував в м. Києві по вул. Берковецька, та в якому був також ОСОБА_12 .
Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 разом із ОСОБА_12 на вищевказаному автомобілі «Газель» під керуванням ОСОБА_15 приїхали 24.08.2016 близько 5-ої години до території ТОВ «ВТК Відродження», що розташоване по вул. Ковпака,2 в смт. Кодра Макарівського району Київської області.
По приїзду, всі, крім ОСОБА_15 , вийшли з автомобіля, після чого ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 вчинити крадіжку листів металевого профілю з паркану, поблизу якого вони зупинились, а отримані грошові кошти після реалізації викраденого паркану розділити між собою, на що ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 погодились.
Для вчинення злочину вказаними особами, ОСОБА_12 дістав із кузова автомобіля «Газель» мішок з інструментами та іншим реманентом, який поклав до вищевказаного кузова в м. Києві, роздав інструменти вищевказаним особам, зокрема: будівельні рукавички, ліхтарики, шуруповерти, і таким чином ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, повторно, таємно разом із ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . ОСОБА_12 за допомогою вказаних інструментів стали від'єднувати від паркану листи металопрофілю ПС-10 розмірами 13,5 х 240 см, сірого кольору, та вантажити їх в кузов автомобіля.
В ході вчинення крадіжки до них підійшов ОСОБА_7 одягнений у балаклаву, та запитав, що вони роблять, у відповідь ОСОБА_12 сказав, що він вирішив викрасти паркан, щоб продати його та запропонував ОСОБА_7 приєднатися до них, на що той погодився та разом із іншими здійснював крадіжку паркану.
Також в ході крадіжки, ОСОБА_12 запропонував ОСОБА_15 , за окрему плату допомогти їм навантажити металопрофільні листи паркану, на що він погодився та прийняв участь у навантаженні листів на автомобіль.
В той час, коли 62 листи металопрофілю були завантажені в автомобіль, і ОСОБА_4 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 фактично закінчили свої незаконні дії, до них підійшов ОСОБА_5 та став на всіх сваритися, вимагав припинити протиправні дії, вивантажити викрадене та їхати з місця крадіжки. Проте, ОСОБА_12 не погодився з ним, відмовився вивантажувати листи та повідомив, що він знає, де можна продати викрадене. ОСОБА_7 , намагався заспокоїти їх, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_15 сіли в автомобіль і з викраденим вантажем залишили місце події.
В результаті своїх умисних злочинних дій ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 вчинили крадіжку 62 листів металопрофілю ПС-10 розмірами 13,5 х 240 см кожен, сірого кольору, вартістю 154, 36 грн. за один лист, на загальну суму 9570, 32 грн., чим заподіяли ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» майнову шкоду на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав суду, що дійсно 24.08.2016 він зі своїми знайомими поїхав до смт. Кодра Макарівського району Київської області де вони разомпроникли на територію ТОВ «ВТК Відродження» по вул. Ковпака, 2 в смт. Кодра Макарівського району Київської області та викрали звідти листи металопрофілю, завантажили їх в автомобіль та поїхали з місця. Коли їхали, то їх зупинили працівники поліції і затримали. У вчиненому кається.
Суд визнає, що обвинувачений давав правдиві показання, які відповідають встановленим обставинам справи і ці фактичні обставини ніким не оспорюються.
09.04.2019 до суду надійшло клопотання від представника потерпілого у даному кримінальному провадженні - ліквідатора ТОВ «Компанії «ВТК Відродження» арбітражного керуючого ОСОБА_16 про розгляд даного провадження у його відсутності. У клопотанні зазначено, що претензій до обвинуваченого ТОВ «Компанія «ВТК Відродження» не має. Представник потерпілого також не заперечував проти проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи які ніким не оспорюються.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд враховує, що згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, є злочином середньої тяжкості, враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, працює в ФОП ОСОБА_17 на посаді кур'єра та менеджеру з продажів, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно довідки служби у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації № 10413-10413/14-479-1285 від 10.10.2018 не позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_18 , на обліку у психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, тому суд вважає необхідним призначити йому покарання за вчинений злочин у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України.Остаточне покарання призначити на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016 у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
У той же час, суд враховує, що, відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, які не позбавлені батьківських прав та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітнього сина, дочку, визнаних інвалідами.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 підпадає під дію п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» та не заперечує проти застосування до нього даного закону.
Вислухавши думку обвинуваченого, вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти звільнення від відбування покарання обвинуваченого на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд дійшов до висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , який 24.08.2016 вчинив злочин середньої тяжкості, на день набрання чинності вказаним законом мав неповнолітню дитину 2006 р.н. та не позбавлявся батьківських прав відносно своєї дитини.
Цивільного позову у справі не заявлено.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 374 КПК Українита п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Оболонського районного суду м. Києва від 02.08.2016, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного цим вироком на підставі п. «в» ч. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у виді домашнього арешту залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 7340 (сім тисяч триста сорок) гривень за проведення криміналістичних експертиз.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1