Справа № 359/1768/19
Провадження № 3/359/771/2019
Протокол № 0019/12500/19
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
10 травня 2019 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В. розглянув, за участю представників митниці Ясінської О.Я., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю представника за договором особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Синяченка В.П., адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, м. Хмельницький, постійно проживає: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 06.04.2018, запис № 19921231-03557, орган, що видав: 6801,
21.01.2019 о 19 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), що відлітав до Грузії м. Тбілісі, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № PS517, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Після перетину пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України №671 від 03.08.2018 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», та вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений» або «червоний» коридор) для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має 10 000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці, зоні митного контролю пасажиром було видано готівку в розмірі 13 200 доларів США, що знаходились в гаманці у відділенні чоловічої барсетки (ручна поклажа).
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), вказана валюта належить йому особисто.
Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).
У зв'язку з відсутністю дрібних купюр з виявленої суми пасажиру було пропущено 11 400 доларів США (що становить 9 998 євро за курсом НБУ станом на 21.01.2019). За протоколом про порушення митних правил вилучено 1 800 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
У зв'язку з цим інспектором митниці, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА Бориспіль, 21.01.2019 складено протокол про порушення митних правил №0019/12500/19.
На підставі ст. 511 МК України за протоколом №0019/12500/19 вилучено: долари США, згідно курсу НБУ на 21.01.2019 за 100 доларів США 2798-0832 гривень, кількістю - 1 800, вартістю 50 365 грн. 50 коп.
Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, судом - не встановлено.
У судове засідання громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) не з'явився. Повідомлення про дату, час та місце розгляд адміністративної справи про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, було розміщено у передбаченому законом порядку на веб-сайті: https://court.gov.ua/sud1005 Бориспільського міськрайонного суду Київської області. Причини неявки правопорушника суду не відомі. Разом з цим особа, яка притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання забезпечила явку свого представника за договором, адвоката Синяченка В.П. У зв'язку з чим, відповідно до вимог Митного кодексу України, суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил та за участю його представника за договором.
Представник за договором особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Синяченко В.П. у судовому засіданні повідомив, що громадянин України ОСОБА_3 , вину у вчиненому правопорушенні визнає у повному обсязі, однак зазначив, що дане правопорушення сталося через власну його неуважність та необережність, так як він перебував у виснаженому стані. 21.01.2019 громадянин України, під час проходження митного контролю у зоні митного контролю «Відліт» терміналу «D» ДП МА Бориспіль, при проходженні митного контролю, своїми діями обрав канал позначений символом зеленого кольору, після перетину якого, був зупинений працівниками митниці, які запитали у нього скільки коштів він має при собі, у результаті чого останнім було видана суму коштів 13200 доларів США. Так, вивезена з України громадянином України ОСОБА_3 валюта являються його збереженнями за всі роки роботи. Грошові кошти взяв з собою у подорож, у зв'язку з тим, що трохи раніше у його житлі невідомі особи скоїли крадіжку. У зв'язку з цим побоюючись за свої збереження взяв всі свої грошові кошти у подорож.
Всі грошові кошти, які були наявні у ОСОБА_3 мають легальне походження, а саме є його збереженнями накопиченими за роки роботи. За таких обставин представник зазначив лише те, що матеріальний стан ОСОБА_3 через вилучення цих коштів є досить скрутним, оскільки після вилучення цих коштів він не зможе досягнути цілі, до якої йшов весь час з того моменту як зміг працювати, а саме придбання хоча й невеличкого але власного житла. Тому, зазначив, що конфіскація у ОСОБА_3 коштів поставить його у дуже скрутне становище, оскільки, на даний час він є безробітнім і на доданок до всього живе лише за рахунок заощаджених коштів, разом з батьками, увесь час намагаючись щось заощадити для придбання житла. З урахуванням того, що конфіскація затриманих у ОСОБА_3 коштів призведе до значних негативних для нього наслідків, що проявляться у його скрутному становищі через відсутність житла, такий фінансовий вплив буде непропорційним з тяжкістю скоєного ним адміністративного правопорушення. Із цього приводу, конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню становища ОСОБА_3 це погіршення буде стосуватися як моральної, так і фізичної сторони, що виявиться у позбавленні можливості мати нормальне харчування та достойне проживання, що ніяк не сприятиме вихованню та попередженню вчинення ОСОБА_3 нових порушень. Представник звертає увагу суду, що застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для ОСОБА_3 оскільки сума вилучена у нього валюти у багато разів перевищує розмір його заробітної плати у ті роки коли він працював. У зв'язку з вищенаведеним, адвокат Синяченко В.П., просив суд врахувати при розгляді справи сукупність обставин, що пом'якшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності та практику Європейського суду з справ людини. Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї». Отже, враховуючи все вищевикладене, просить призначити правопорушнику, адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, що є легальним джерелом доходу, повернути громадянину України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).
Представник митниці протокол підтримала та зазначила, що громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), скоїв порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Суддя заслухавши думку представника митниці, пояснення представника за договором особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Згідно протоколу про порушення митних правил №0019/12500/19 від 21.01.2019, громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення, так як він обрав зону спрощеного митного оформлення «зелений коридор», а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за митну територію України.
Відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», п. 5 фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Пунктом 6 даної постанови закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, з моменту перетину останнім «зеленої лінії», що позначає закінчення «зеленого» коридору.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), перетнув «зелену лінію», що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення «зелений коридор», таким чином перемістив через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.
Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, відповідно до протоколу опитування в справі про порушення митних правил №0019/12500/19 від 21.01.2019, та наданих пояснень у судовому засіданні його представника за договором адвоката Синяченка В.П., підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 13200 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти з Україну в принципі не обмежена, обмежена лише сума, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, яка може бути вивезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення яке вчинив громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно зі ст. 471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Вивезення даної суми з території України пасажиру допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
Так, у п. 28 рішення «Гирлян проти Росії» від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).
Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене санкцією ст. 471 МК України, як обов'язкове.
Шкода, яку громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), потенційно міг завдати державі була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були вивезені з території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені пояснення представника за договором особи, яка порушила правила митного законодавства, долучені ним до матеріалів справи документи та встановлені в цілому у судовому засіданні обставини.
Разом з цим, при перевірці вказаних обставин та досліджених документів, судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), тимчасово не працевлаштований. Вилучена працівниками митниці валюта, є заощадженнями коштами правопорушника, від заробітної плати, яку він отримував працюючи офіційно у військовій частині 21, даний факт підтверджується виписками банку «ПриватБанк» по картці/рахунку НОМЕР_2 і додатковим рахунком договору за періоди 01.01.2015-31.12.2016 та 01.01.2017-30.04.2018.
Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї».
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення. Так в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження такої валюти.
Європейський суд з прав людини у справі «Гирлян проти Росії» (№ 35943/15) від 09.10.2018 року. Посилаючись на статтю 1 Протоколу № 1 (захист власності) до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод С.Гирлян звернувся до Європейського суду з прав людини. У скарзі він обґрунтував, що конфіскація була надмірною та непропорційною переслідуваній законній меті, адже гроші були отримані ним на законних підставах. Суд, погодився із доводами, вказаними у скарзі, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.
Розуміння «Пропорційність» - є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб'єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, якщо втручання в право особи на мирне володіння майном має місце, повинен бути результат вивчення спірної ситуаці. З огляду на наведене, застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), на повагу та захист власності вільного користування та розпорядження його коштами. Конфіскація грошових коштів, отриманих громадянином України в наслідок заробітної плати є надмірною оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».
Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982, п.п.31, 34 рішення у справі «ОСОБА2 проти РФ» від 06 листопада 2008).
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу «пропорційності» (principle of proportionality) - «справедливої рівноваги (балансу)» (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» не означає обов'язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».
Таким чином, суд бере до уваги надані покази представника за договором правопорушника, який зазначив, що вилучені кошти інспектором митниці, є для ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), надзвичайно важливою сумою на які він розраховував. Заощаджені ним кошти є його заробітною платою, які він отримує від тяжкого перенавантаження на роботі, застосування конфіскації буде занадто жорстоким покаранням для правопорушника оскільки сума вилучена у нього валюти у багато разів перевищує розмір його заробітної плати у ті роки коли він був працевлаштований, а тому це порушує його право на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на нього «індивідуальний надмірний тягар».
Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню матеріального становища правопорушника та ніяк не сприятиме вихованню громадянина України та попередженню вчиненню ним нових порушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином з правопорушника громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил до місця зберігання у розмірі 22 грн. 07 коп. (а.с.22).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись: п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя,
Визнати винним громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 06.04.2018, запис № 19921231-03557, орган, що видав: 6801, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., що підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Борисп.УК/Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, код банку (МФО): 899998, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), р/р: 31119106510004, КБК: 21081100).
Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил №0019/12500/19, а саме: долари США, згідно курсу НБУ на 21.01.2019 за 100 доларів США 2798-0832 гривень, кількістю - 1 800, вартістю 50 365 грн. 50 коп. - повернути громадянину України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 06.04.2018, запис № 19921231-03557, орган, що видав: 6801.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 06.04.2018, запис № 19921231-03557, орган, що видав: 6801, на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 06.04.2018, запис № 19921231-03557, орган, що видав: 6801, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 22 грн. 07 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя: Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________.