Справа № 344/11092/17
Провадження № 1-кп/344/149/19
15 травня 2019 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 29.11.2017 року, оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку із чим судове провадження по справі було зупинено, а ухвалою суду від 23.04.2019 року - відновлено, так як місце перебування обвинуваченого було встановлено.
Під час судового розгляду справи прокурор заявив клопотання про обрання щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ст.177 КПК України, яке він обґрунтовує тим, що обвинувачений може знову переховуватися від суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки в минулому він вже неодноразово був судимий за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, відсутність міцних соціальних зв'язків та постійного джерела доходів, систематичне вчинення злочинів з метою отримання прибутку.
Обвинувачений не заперечив щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
П.5 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 22.08.2017 року щодо ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із визначеними обов'язками, а в процесі підготовчого судового засідання даний запобіжний захід було продовжено. Однак, у зв'язку із невиконанням обвинуваченим покладених на нього обов'язків, ухвалою суду від 29.11.2017 року його було оголошено у розшук.
Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі; незаконно впливати на потерпілих і свідків, так як йому відоме місце їх перебування; вчинити інше кримінальне правопорушення, будучи неодноразово судимим за вчинення злочинів проти власності.
У зв'язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому слід застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою.
Окрім того, згідно з ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч.4 ст.182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Ч.5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , дані, що характеризують його особу, зокрема, його вік, стан здоров'я, майновий стан, відсутність соціальних зв'язків, наявність незнятої та непогашеної судимості за вчинення корисливих злочинів, наявність обгрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначити заставу у розмірі (20) двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Окрім цього, суд відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
За таких обставин суд вважає, що клопотання сторони обвинувачення слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на обвинуваченого передбачених у ст.194 КПК України додаткових обов'язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 205, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця республіки Грузія, жителя АДРЕСА_1 ), запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13 липня 2019 року включно.
Розмір застави визначити в межах (20) двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали шістдесят днів.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 15 травня 2019 року.
Суддя ОСОБА_1