311/3574/18
2/311/147/2019
15.05.2019
15 травня 2019 року Василівський районний суд Запорізької області
у складі: головуючого судді Носика М.А.
секретар судового засідання Кудінова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Василівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (надалі F АТ КБ «Приватбанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,
У жовтні 2018 року до Василівського районного суду звернувся АТ КБ «Приватбанк» із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути на свою користь заборгованість у розмірі 116990,46 грн. за кредитним договором б/н від 18 вересня 2012 року, а також судові витрати у розмірі 1762,00 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідно до укладеного договору б/н від 18 вересня 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У звFязку з порушенням зобовFязань за кредитним договором, станом на 30 червня 2018 року відповідач має заборгованість у сумі 116990,46 грн., яка складається з наступного: 4599,52 грн. F заборгованість за кредитом; 112390,94 грн. F заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18 вересня 2012 року по 29 грудня 2017 року. До теперішнього часу відповідач ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором б/н від 18 вересня 2012 року у добровільному порядку не погасив, тому позивач АТ КБ «ПриватБанк» вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Ухвалою Василівського районного суду від 01 листопада 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 березня 2019 року у звFязку із закінченням терміну повноважень головуючого судді Степаненко Ю.А., суддею Носиком М.А. прийнято до свого провадження позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача в судове засідання не зFявився, проте суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити за підставам, викладеними в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зFявився без поважних причин, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, що підтверджується конвертами з рекомендованими повідомленнями, які повернулися до суду за закінченням терміну зберігання. Жодних документів на підтвердження поважності причин неявки відповідачем суду не надано, відзив та заперечень на позов не подано.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідачки та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Згідно зі ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно зFясувавши обставини справи, обFєктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обFєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.
Частиною 2 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 18 вересня 2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжного карткою», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовFязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог F відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобовFязаний виконати свій обовFязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовFязання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовFязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обовFязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
В порушення умов договору ОСОБА_1 зобовFязання за вказаним договором належним чином не виконував, у звFязку з чим станом на 30 червня 2018 року відповідач має заборгованість у сумі 116990,46 грн., яка складається з наступного: 4599,52 грн. F заборгованість за кредитом; 112390,94 грн. F заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18 вересня 2012 року по 29 грудня 2017 року.
Вказаний розрахунок відповідачем ОСОБА_1 не оспорений, заперечення на позов не надані.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовFязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог F відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобовFязаний виконати свій обовFязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовFязання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовFязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обовFязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заявлені АТ КБ «ПриватБанк» позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_1 свої зобовFязання за укладеним кредитним договором б/н від 18 вересня 2012 року належним чином не виконує, наявна за вищевказаним кредитним договором заборгованість, відповідачем ОСОБА_1 до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена, тому заборгованість за вищевказаним кредитним договором у розмірі 116990,46 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» у судовому порядку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 1762 грн.
Керуючись ст.ст. 263-265, 280- 282 ЦПК України (в редакції 2017 року), суд,
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості F задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м. Дніпро вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок F 29092829003111, МФО - 305299 ПАТ КБ «Приватбанк») заборгованість за кредитним договором F б/н від 18 вересня 2012 року в розмірі F 116990 (сто шістнадцять тисяч девFятсот девFяносто) гривень 46 копійок, яка складається з наступного: 4599,52 грн. F заборгованість за кредитом; 112390,94 грн. F заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 18 вересня 2012 року по 29 грудня 2017 року.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094 м.Дніпро вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, розрахунковий рахунок F 29092829003111, МФО - 305299 ПАТ КБ «Приватбанк») витрати по оплаті судового збору в сумі - 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.
Відповідачам, які не зFявилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду F якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.А.Носик