Справа № 560/668/19
іменем України
14 травня 2019 року
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" до Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач з вернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до відповідача, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області в реєстрації за ОСОБА_1 легкового автомобіля УАЗ-469 зеленого кольору, реєстраційний номер 13-78 ХМБ, 1974 року випуску, двигун № НОМЕР_1, шасі (рама) № 847955;
2) зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області зареєструвати за ОСОБА_1 легкового автомобіля УАЗ-469 зеленого кольору, реєстраційний номер 13-78 ХМБ, 1974 року випуску, двигун № НОМЕР_1, шасі (рама) № 847955.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1, є власником майнового паю товариства з обмеженою відповідальністю "Нива" с. Поляхова, Теофіпольського району, Хмельницької області.
Відповідно до витягу з протоколу № 1 зборів учасників співвласників майна сільськогосподарського ТОВ "Нива" та акту прийому передачі від 09.02.2013 року в рахунок майнового паю позивачу видано легковий автомобіль УA3 - 469 зеленого кольору, реєстраційний номер 13-78 ХМБ, 1974 року випуску, двигун №16974, шасі (рама) №847955.
З метою здійснення державної реєстрації даного транспортного засобу 15 грудня 2018 року позивач звернувся з відповідною заявою до регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області.
24.01.2019 року позивач отримав листа регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області № 31/22/1-Л36 від 22.01.2019 року, яким йому відмовлено в проведені державної реєстрації зазначеного вище автомобіля, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, перелік яких визначений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2019 року відкрито провадження у даній справі, та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Також даною ухвалою вирішено залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" (30620, Хмельницька область, Теофіпольський район, село Поляхова.)
05.04.2019 року відповідач подав відзив на даний позов, в якому у задоволенні позову просить суд відмовити у зв'язку з його безпідставністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, пояснень щодо предмету спору суду не надала.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ХМС № 113828, власником легкового автомобіля УA3 - 469 зеленого кольору, реєстраційний номер 13-78 ХМБ, 1974 року випуску, двигун №16974, шасі (рама) №847955, є ТОВ "Нива", код ЄДРПОУ 23842227.
Відповідно до витягу з протоколу № 1 зборів учасників співвласників майна сільськогосподарського ТОВ "Нива" та акту прийому передачі від 09.02.2013 року в рахунок майнового паю ОСОБА_1 видано легковий автомобіль У A3 - 469 зеленого кольору, реєстраційний номер 13-78 ХМБ, 1974 року випуску, двигун №16974, шасі (рама) №847955.
З метою здійснення державної реєстрації даного транспортного засобу позивач звернувся з відповідною заявою до регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області.
24.01.2019 року позивач отримав листа регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області № 31/22/1-Л36 від 22.01.2019 року, яким йому відмовлено в проведені державної реєстрації зазначеного вище автомобіля, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, перелік яких визначений Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого, Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388.
Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Частина 1 статті 2 КАС України регламентує необхідність справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Зі змісту пунктів 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з, у тому числі, іншим суб'єктом при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих осіб, відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних (публічно-владних) управлінських функцій.
Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Наведеними положеннями процесуального закону окреслюється перелік повноважень адміністративного суду при вирішенні питання про правомірність рішень, дій чи бездіяльності осіб, яким делеговані повноваження зі здійснення владних (публічно-владних) управлінських функцій. Викладене, на переконання судової колегії, підтверджує відсутність в адміністративних судів правових підстав для вирішення питань про право цивільне у межах оскарження таких дій, рішень чи бездіяльності.
Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Крім того, судом враховується, що у даній справі спір пов'язаний з реалізацією права власності, зокрема реалізацією права особи на набуття у власність транспортного засобу, тобто з цивільним правом. Відповідач у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює, а є органом, якій виконує свої обов'язки щодо реєстрації (обліку) у відношеннях з власником майна.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на рухоме майно є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Той факт, що відповідачем є Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам ОСОБА_2 Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постанові від 26.09.2018 року у справі № 643/4359/17.
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Наведений висновок відображений у постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у межах спірних правовідносин насамперед вирішується питання щодо правомірності набуття права власності на спірний транспортний засіб ОСОБА_1, що, у свою чергу виключає можливість даного спору у порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відтак, оскільки спірні правовідносини фактично пов'язані із захистом порушеного права на володіння, користування і розпорядження транспортним засобом, суд приходить до висновку, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися з урахуванням суб'єктного складу учасників справи за правилами цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі необхідно закрити.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Згідно із частинами 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" установлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частин 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у розмірі 1536,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1287256437.1 від 05.03.2019 року.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1536,80 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива" до Регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1536,80 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок), сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1287256437.1 від 05.03.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя
ОСОБА_3