13 травня 2019 року № 320/1410/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» до ДФС України, ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.12.2018 № 1038018/37989646;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показниківне містить конкретної інформації щодо причин та підстав прийняття такого рішення, а тому рішення є необґрунтованим та суперечить нормам податкового законодавства.
Позивач зазначає, що ним було надано необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій, на підставі чого було складено розрахунок коригування.
Відповідачами надано суду відзиви на позовну заяву, у яких вони просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не було надано розрахункові документи, а саме виникло питання по платіжному дорученню №4, яке вважають недопустимим до перегляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» є суб'єктом господарювання, має статус платника податку на додану вартість.
Видами діяльності ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» є:
КВЕД 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устатковання;
КВЕД 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій;
КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи;
КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи;
КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (основний);
КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;
КВЕД 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів;
КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення;
КВЕД 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання;
КВЕД 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання.
Між ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» (Виконавець) і ТОВ «Метінвест Інжинірінг» (Замовник) укладено Договір від 11.07.2017 № 1293/17, згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати будівельно - монтажні роботи, а Замовник - прийняти і оплатити роботи на умовах даного Договору.
ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПУ України склало розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018 та направило його для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкового органу.
Як слідує з квитанції від 14.12.2018 № 1, податковим органом повідомлено позивачу, що документ доставлено до ДФС та прийнято, але реєстрація розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена у відповідності до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки відповідає вимогам пп. 2.4 п.2,пп. 1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .
Разом з цим, підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
ТОВ «ТЕХМАШСТРОЙ 2012» направлено до ДФС через сервіс електронного документообігу «МEDOC» Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПК/РК з поясненням до вказаного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018та з копіями відповідних підтверджуючих документів та письмовим поясненням.
Рішенням комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 28.12.2018 № 1038018/37989646 було відмовлено у реєстрації розрахунку коригування №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018 з підстав ненадання платником податку копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків».
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.
Відповідно п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246). Розрахунок коригування до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 5 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Пунктом 13 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117) передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Зі змісту квитанцій від 14.12.2018 року слідує, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність розрахунку коригування позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 2.4 п. 2 та п.п. 1.6. п.1 листа ДФС України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 «Критерії ризиковості платника податку» (далі - Критерії № 959).
З цього приводу суд зазначає, що контролюючим органом порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації розрахунку коригування.
Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкової накладної/розрахунку коригування критерію ризиковості платника податку, визначенихпп.2.4п.2,пп. 1.6 п. 1Критеріїв ризиковості платника податку, у той час як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.
Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 (лист ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку") містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);
- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;
- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;
- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний чітко вказати у квитанції не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Зі змісту вказаних норм слідує, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціїї, через те, що "ПН/РК відповідає вимогам, пп.2.4 п. 2,пп. 1.6 п. 1"Критеріїв ризиковості платника податку".
Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до розрахунку коригування, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію розрахунку коригування зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.
У той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктами 18 - 21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117, направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначеної господарської операції та розрахунку коригування.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав надання документів, які складені з порушенням законодавства, контролюючий орган зобов'язаний вказати конкретні документи (їх реквізити) та зазначити, у чому полягає порушення.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Проте, на порушення наведених вимог законодавства оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх складення з порушенням вимог законодавства без конкретизації, які саме документи містять недоліки, що не дозволяють приймати їх до податкового і бухгалтерського обліку, та у чому такі недоліки полягають.
Водночас, сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо реальності фінансово-господарських операцій з ТОВ «Метінвест Інжинірінг», а наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування не спростована відповідачем, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації розрахунку коригування.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, від 28.12.2018 № 1038018/37989646 прийнято необґрунтовано, тобто, без з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, непропорційно, тобто, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Державної фіскальної служби України здійснити реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.
Згідно пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Законодавчими приписами визначено суб'єктивний склад осіб, які будуть учасниками судового процесу (відповідачами) у справах про оскарження протиправної відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних»:
- головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників ДФС - в частині оскарження рішення комісії, яка прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;
- Державна фіскальна служба України в частині зобов'язання зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправними та скасування рішень головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України є належним відповідачем в частині зобов'язання зареєструвати вказанийрозрахунок коригування.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Отже, з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу здійснити реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідачі як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідачів, а тому, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстраціївід 28.12.2018 № 1038018/37989646.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №26 від 20.11.2018 до податкової накладної № 4 від 20.11.2018.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.