15 травня 2019 року № 320/6364/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;
- зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 15.06.2018, на підставі довідки про заробітну плату від 28.03.2018 № 01-18.08/777, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 06.07.1989 по 31.07.2000 та період навчання в професійному технічному училищі з 01.09.1988 по 30.06.1989.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працював повний робочий день на посаді електрослюсаря підземного виробничого об'єднання «Торезантрацит» шахта «Зоря», пільговий стаж становить більше 10 років.
У подальшому він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по Списку № 1, однак відповідачем йому було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки до заяви не надано довідок, які б підтверджували періоди роботи в особливо шкідливих умовах, при цьому зазначив, що коли підприємство, установа, організація або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж можуть підтверджуватись даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач, не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, просить суд визнати її протиправною та зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах.
Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що позивач працював: з 03.08.1988 по 31.07.2000 на виробничому об'єднанні «Торезантрацит» шахта «Зоря» на посаді електрослюсаря підземного 4, 5 розряду з повним робочим днем, що підтверджується записами у трудовій книжці
Так, з 03.08.1988 по 01.09.1988 позивач працював учнем електрослюсаря чергового з ремонту обладнання поверхні (наказ від 08.08.1988 № 251к);
з 01.09.1988 по 30.06.1989 - навчався в середньому професіонально технічному училищі № 86 по професії електрослюсаря підземного (наказ від 10.07.1989 № 189к );
з 06.07.1989 по 01.06.1993 - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду (наказ від 10.07.1989 № 189к);
з 01.06.1993 по 01.02.1994 - переведений електрослюсарем підземним 5 розряду (наказ від 28.05.1993 № 130к);
з 01.02.1994 по 13.03.1997 - переведений електрослюсарем підземним 5 розряду ділянки 1 (наказ від 10.02.1994 № 62);
з 13.03.1997 по 10.11.1998 - переведений електрослюсарем підземним 5 розряду ділянки ЕМО (наказ від 11.03.1997 №58к);
з 10.11.1998 по 19.10.1999 - переведений електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання, 5 розряду (наказ від 09.11.1998 № 379к);
з 19.10.1999 по 31.07.2000 - переведений електрослюсарем підземним 5 розряду (наказ 18.10.1999 №317к).
Як слідує з довідки про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії від 22.03.2018 № 18-27/705, виданої «Шахта «Заря» державного підприємства «Торезантрацит», позивач працював повний робочий день на шахті «Заря» виробничого об'єднання «Снежноеантрацит».
Відповідно до наказу директора шахти «Заря» Виробничого об'єднання з видобування антрациту «Торезантрацит» від 26.01.1995 № 9 «Щодо пільгового пенсійного забезпечення» на підприємстві визначений перелік робочих місць, професій та був затверджений список № 1 посад на підземних роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, серед яких значиться посада електрослюсаря підземного відповідно до Списку 1, розділ 1, підрозділ 1010100а.) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Відповідно до виписки з наказу Виробничого об'єднання «Торезантрацит» Шахта «Заря» від 24.07.1995 № 401 «Щодо пільгового пенсійного забезпечення» до переліку робочих місць для підтвердження прав на пільгове забезпечення була включена посада - електрослюсар (слюсар) черговий та по ремонту обладнання - список 2, розділ 1, підрозділ 2010100а.
Відповідно до від 11.02.2000 наказу № 179 «Щодо пільгового пенсійного забезпечення» Виробничого об'єднання «Снежноеантрацит» Шахта «Заря» на підприємстві визначений перелік робочих місць, професій - був затверджений список № 1 посад на підземних роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, серед яких значиться посада електрослюсаря підземного відповідно до Списку 1, розділ 1, підрозділ 1010100а.) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Отже, позивач постійно працював повний робочий день на підземних роботах в особливо шкідливих для здоров'я та особливо важких умовах праці - за списком №1 та на посадах, які дають право на пільгове забезпечення по Списку №1 більше 10 років.
Позивач 15.06.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії. До заяви додав: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання (реєстрації) особи, паспорт/посвідка, трудова книжка.
Рішенням Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 23.06.2018 № 1863 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком за Списком № 1, оскільки до заяви про призначення пенсії не додано довідок, які б стверджували періоди роботи в особливо шкідливих умовах праці.
Також зазначено, що коли підприємство, установа, організація або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж можуть підтверджуватись даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач, не погоджуючись з відмовою у призначенні йому пенсії, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки № 1 і № 2, чинні на період роботи позивача, відповідно до яких професії позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1.
Згідно п. 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Як свідчать матеріали справи, позивачем до пенсійного органу для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» подано всі необхідні документи, які підтверджують те, що позивач працював на посаді електрослюсаря підземного виробничого об'єднання «Торезантрацит» шахти «Заря».
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач має необхідний пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який підтверджено, зокрема, записами його трудової книжки та відповідними уточнюючими довідками, дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії за віком є неправомірними.
Подана позивачем до відповідача довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 22.03.2018 № 18-27/705, яка видана ДП «Торезантрацит» «Шахта «Заря», засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи.
Та обставина, що довідка видана підприємством, яке знаходиться на території Донецької області, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за наявності у нього необхідного стажу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17 (провадження № К/9901/30786/18) та постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 266/4889/16-а (провадження № К/9901/18644/18)
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання в професійному технічному училищі з 01.09.1988 по 30.06.1989, суд зазначає наступне.
Позивач навчався в середньому професіонально-технічному училищі № 86 в м. Сніжне за професією електрослюсар підземний з 01.09.1988 по 30.06.1989, що підтверджується записом у трудовій книжці.
Згідно ч. 4 ст. 24 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV періоди роботи до набрання чинності Законом № 1058-ІV зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Питання зарахування до стажу періоду навчання в професійно-технічному навчальному закладі регулюється Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженим Постановою Ради міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590)
Підпунктом «з» пункту 109 Положення № 590 передбачено, що окрім роботи в якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також навчання в системі професійно-технічної освіти.
Цим же пунктом Положення встановлено, що при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком і інвалідності робітником і службовцем, що працював на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці, періоди, вказані в підпункті «з», прирівнюються до роботи яка слідувала за закінченням цього періоду.
Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Між закінченням навчання в професійно-технічному училищі № 86 за професією електрослюсар підземний і днем зарахування на роботу за набутою професією минуло не більше трьох місяців. Згідно записів в трудовій книжці 30.06.1989 позивач закінчив навчання, 06.07.1989 р. - переведений електрослюсарем підземним 4 розряду на посаду, яка відноситься до Списку № 1. Таким чином, період навчання враховується до пільгового стажу.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04, рішення від 19.02.2009 року, п. 33) повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року в справі «Чуйкіна проти України» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».
З огляду на зазначене та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити та виплатити гр. ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 15.06.2018 на підставі довідки про заробітну плату від 28.03.2018 № 01-18.08/777, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 06.07.1989 по 31.07.2000 та період навчання в професійному технічному училищі з 01.09.1988 по 30.06.1989.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704, 80 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 205, 241 - 246, 250, 257, 259-262 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в призначенні гр. ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Зобов'язати Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплатити гр.. ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1, починаючи з 15.06.2018, на підставі довідки про заробітну плату від 28.03.2018 № 01-18.08/777, зарахувавши до пільгового стажу за списком № 1 періоди роботи з 06.07.1989 по 31.07.2000 та період навчання в професійному технічному училищі з 01.09.1988 по 30.06.1989.
Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 судові витрати в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Лапій С.М.