Справа № 599/473/19
"14" травня 2019 р.Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г. при секретарі Біловус С. В. представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові в залі судових засідань Зборівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визнання права власності,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обґрунтування вимог позивач вказує, що 18 листопада 1995 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі реєстрації актів громадянського стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області про що в книзі реєстрації актів про одруження 18 листопада 1995року зроблений запис за №74 та видано свідоцтво про одруження. 20 вересня 2018 року шлюб між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано Зборівським районним судом Тернопільської області. За час подружнього життя вони володіли спільними коштами та набули майно: господарський блок, що розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень площею 0,060га., що розташована у м.Зборів на території Зборівської міської ради. Право власності зареєстрували за ОСОБА_3 , так як не було потреби оформляти право власності на двох, оскільки розуміли, що придбане майно в шлюбі є спільною сумісною власністю. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позовні вимоги та визнати господарський блок, що розташований по АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності на господарський блок з житловою кімнатою від 12.04.2002 року - об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати за позивачем ОСОБА_2 у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на одну другу частину господарського блоку, що розташований по АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності на господарський блок з житловою кімнатою від 12.04.2002 року; визнати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень площею 0,060га., що розташована у м.Зборів на території Зборівської міської ради зареєстровану за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2002року серія НОМЕР_1 - об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; визнати за позивачем ОСОБА_2 у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на одну другу частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень площею 0,060га., що розташована у м.Зборів на території Зборівської міської ради зареєстровану за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2002 року серія НОМЕР_1 .
Представник позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити, з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, в силу п.3 ст.211 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності відповідача.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи:
18 листопада 1995 року між позивачем та відповідачем укладено шлюб, який зареєстровано у Відділі реєстрації актів громадянського стану Зборівського районного управління юстиції Тернопільської області про що в книзі реєстрації актів про одруження 18 листопада 1995 року зроблений запис за №74 та видано свідоцтво про одруження. Шлюб між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 розірвано рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області20 вересня 2018 року, яке набрало законної сили. За час подружнього життя сторони по справі володіли спільними коштами та набули майно: господарський блок, що розташований по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень площею 0,060га., що розташована у м.Зборів на території Зборівської міської ради. Право власності зареєстрували за відповідачем ОСОБА_3 , так як не було потреби оформляти право власності на двох, оскільки розуміли, що придбане майно в шлюбі є спільною власністю.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто. Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 Сімейного кодексу України. За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.
Виходячи з наведеного для визнання майна спільною сумісною власністю подружжя в порядку статті 60 Сімейного кодексу України, потрібна наявність не тільки факт набуття, цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Дану правову позицію прийнято Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-612цс 15.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, та приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення шляхом визнання за позивачем права власності на Ѕ частину майна подружжя, як на частку майна нажитого подружжям за час шлюбу.
Керуючись ст.ст. 18,19,76,77,81,82,136,258,263-265 ЦПК України, ст.ст. 368,369,392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60,63,65,68,69,70 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати господарський блок, що розташований по АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності на господарський блок з житловою кімнатою від 12.04.2002 року - об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України НОМЕР_3 , Орган, що видав - 6117, Дата видачі - 26.12.2018 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на Ѕ (одну другу) частину господарського блоку, що розташований по АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі свідоцтва про право власності на господарський блок з житловою кімнатою від 12.04.2002 року.
Визнати земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень, площею 0,060 га., що розташована у м. Зборові на території Зборівської міської ради, зареєстровану за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2002 року Серія НОМЕР_1 - об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; паспорт громадянина України НОМЕР_3 , Орган, що видав - 6117, Дата видачі - 26.12.2018 року; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, право власності на Ѕ (одну другу) частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлових та господарських приміщень, площею 0,060 га., що розташована у м. Зборові на території Зборівської міської ради, зареєстровану за ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 26.02.2002 року Серія НОМЕР_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення (ухвала), якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 14 травня 2019 року.
Суддя підпис З оригіналом згідно:
Суддя Зборівського
районного суду В. Г. Чорна