Єдиний унікальний номер 233/4405/18 Номер провадження 22-ц/804/1109/19
Головуючий в 1 інстанції: Бєлостоцька О.В.
Суддя-доповідач: Тимченко О.О.
14 травня 2019 року
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Тимченко О.О.,
суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну № 233/4405/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку її виплати,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2019 року (суддя Бєлостоцька О.В.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 29 січня 2019 року,-
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послався на те, що перебував у трудових правовідносинах із Державним підприємством «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з 11 жовтня 2016 року. Відповідно до наказу від 20 вересня 2017 року № 130-к/тр був переведений на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту, а 02 липня 2018 року був звільнений відповідно до ст.38 КЗпП України на підставі наказу відповідача № 76/1-к/тр.
На виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» наказом відповідача по справі від 15 листопада 2016 року № 217-к/тр його було призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції. При виконанні обов'язків уповноваженого ним постійно забезпечувалась розробка та вжиття заходів, які є необхідними і достатніми для запобігання, виявлення та протидії корупції на підприємстві, зокрема, здійснювалась підготовка, забезпечення і контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції, надавалась методична та консультаційна допомога з питань дотримання вимог антикорупційного законодавства, проводилось ознайомлення нових працівників зі змістом Антикорупційної програми, проводилась антикорупційна перевірка ділових партнерів, консультації стосовно заповнення декларацій співробітниками підприємства, складались та подавались необхідні звіти до Міністерства аграрної політики та продовольства України. З моменту призначення уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції - з 15 листопада 2016 року по 02 липня 2018 року одночасно із виконанням своєї основної роботи на посадах він систематично виконував додаткову роботу та обов'язки за посадою уповноваженого, які передбачені Антикорупційною програмою та іншими нормативними актами України у сфері антикорупційної діяльності. З невідомих причин відповідачем не оплачувалась робота за суміщення професій, яку він виконував в основний робочий час та одночасно із роботою за своєю основною посадою. З посиланням на ст.ст. 3, 21 Закону України «Про оплату праці», ст.105 КЗпП України вважає, що відповідач має сплатити на його користь заробітну плату за посадою уповноваженого за весь період виконання ним цих обов'язків, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що станом на серпень 2018 року становить 63788 грн. 00коп. Крім того, на підставі ст.34 Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відповідач має сплатити на його користь компенсацію за несвоєчасну виплату доходу за виконання роботи та обов'язків уповноваженого, розмір якої станом на серпень 2018 року становить 2 905 грн. 35коп.
З урахуванням поданих уточнень, просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній плати в розмірі 63 788 грн. 00 коп., компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 2 905 грн. 35 коп., а всього 66 693 грн. 35 коп.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за затримку її виплати відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на обставини викладені в позовні заяві та додатково зазначив, що рішення є необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та не повним з'ясування обставин, що мають значення для справи. Судом першої інстанції не враховано положення «Антикорупційної програми ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу». Не надано належну оцінку такому доказу як «Положення про відділ внутрішнього аудиту» від 16.12.2014 року, затверджений генеральним директором Корнієнком Ю.М . та підписаний колишнім начальником відділу внутрішнього аудиту - ОСОБА_3 Зазначає, що дана особа не була ані його безпосереднім керівником, ані підлеглим, оскільки під час його трудової діяльності ОСОБА_3 , не працював у відділі внутрішнього аудиту. Також судом безпідставно взято до уваги пояснення представника відповідача стосовно того, що позивачу сплачувалась надбавка до посадового окладу за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% посадового окладу та за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу. Проте будь яких доказів з даного приводу відповідачем не було надано, а його пояснення не були враховані. Посилання суду першої інстанції на пункт 9 Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» затвердженої Держкомпраці СРСР від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ, є недоречним, оскільки зазначений пункт постанови втратив силу на підставі постанови Ради Міністрів СРСР № 1367 від 01.12.1987 року. Також безпідставними є посилання суду на ст. 24 КЗпП зазначає, що обов'язок щодо укладання письмових трудових договорів у вигляді окремого документа виникає у роботодавця у випадках закріплених в ч. 1 ст.24 КЗпП, які на нього не розповсюджувались при роботі на ДП «ЦСЕНСМ», трудові відносити як Уповноваженого з антикорупційної діяльності були оформлені відповідними наказами.
Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача в якому останній просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування доводів відзиву зазначив, що антикорупційне законодавство визначає саме призначення особи на посаду Уповноваженого відповідно до законодавства про працю, а не покладення виконання обов'язків (визначення) на одного з працівників юридичної особи, як то відбулося у випадку з позивачем. Оскільки позивач не обіймав посаду «Уповноваженого з антикорупційної діяльності», а був відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції, а також за реалізацію антикорупційної програми, то як зазначається в самій антикорупційній програмі 2017 року, в нормі на яку посилається позивач: здійснення заходів щодо виконання (реалізації) Антикорупційної програми в межах своїх повноважень проводять посадові особи Юридичної особи всіх рівнів та інші працівники Юридичної особи( пп.4 п.3 Розділу ІІ Сфера застосування та коло осіб, відповідальних за реалізацію Антикорупційної програми),означає, що позивач на рівні з іншими працівниками був відповідальним за реалізацію антикорупційної програми.
Щодо наявності у штатному розписі посади «Уповноваженого» відповідач зазначає, що штатний розпис ДП «ЦСЕНСМ» погоджується з Міністерством аграрної політики та продовольства України, а тому твердження позивача, що відповідачем проігноровано вимоги антикорупційного законодавства стосовно забезпечення функціонування уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання корупції є безпідставними та не відносяться до предмету спору.
Стосовно сплати надбавок до посадового окладу за інтенсивність праці та особливий характер роботи у розмірі 50% посадового окладу та за виконання особливо важливої роботи у розмірі 50% посадового окладу відповідач зазначає, що позивач не суміщував посади, саме тому, додаткові виплати за суміщенням йому не передбачалися. Законодавством України не передбачені надбавки за суміщення посад, професій або збільшення обсягів роботи. Відповідно до додатку 2 до колективного договору ДП «ЦСЕНСМ» від 2011 року, доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу роботи одному працівнику максимальними розмірами не обмежуються і визначаються одержаною економією за тарифними ставками і посадовими окладами, при наявності вакансій в штатному розписі з урахуванням обсягів додатково виконуваних робіт. Таким чином, за відсутності у штатному розписі посади Уповноваженого, за зазначених підстав позивачем, доплати останньому не передбачені, більше того, твердження, що надбавки отримували всі без виключення співробітники підприємства бездоказові.
Зважаючи на те, що в штатному розписі відсутня посада Уповноваженого, то й твердження позивача щодо суміщення даної посади з посадою начальника відділу внутрішнього аудиту є безпідставними.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, яка виникла з трудових відносин та ціна позову складає 66 693, 35 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволеною не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що посада уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції не була передбачена в штатному розкладі ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», відповідно наказу про суміщення ОСОБА_1 професій (посад) на підприємстві не видавалось, відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.105 КЗпП України. Оскільки трудовий договір про виконання позивачем трудових обов'язків за цією посадою (яка до того ж відсутня в штатному розкладі) між сторонами по справі не укладався, і заробітна плата відповідно не нараховувалась. Виконання зазначених функцій фактично було покладено на позивача за посадою, яку він займав - начальника відділу внутрішнього аудиту.
Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах із ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.11).
З трудової книжки вбачається, що 13 жовтня 2016 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду бухгалтера-ревізора відділу внутрішнього аудиту; 01 березня 2017 року переведений на посаду провідного аудитора відділу внутрішнього аудиту; 20 вересня 2017 року переведений на посаду начальника відділу внутрішнього аудиту, а 02 липня 2018 року звільнений із займаної посади за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.11).
Відповідно до наказу № 217-к/тр від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 - бухгалтера-ревізора відділу внутрішнього аудиту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» призначено відповідальною особою з питань запобігання та виявлення корупції, а також за реалізацію антикорупційної програми з 15 листопада 2016 року (а.с.20,83,104).
Із штатного розпису ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» на 2018 рік вбачається, що посада Уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції в штаті зазначеного підприємства не передбачена (а.с.79,98).
Крім того, як встановлено з пояснень самого позивача та представників відповідача в судовому засіданні, посада Уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції не була передбачена і штатними розписами підприємства на 2016, 2017 роки, отже, ця обставина не підлягає доказуванню відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України.
На звернення ОСОБА_1 (а.с.45) Міністерство аграрної політики та продовольства листом від 31 серпня 2018 року № 37-29-16/21010 повідомило останнього про те, що ч.1 ст.34 Закону України «Про запобігання корупції» Уповноважений є посадовою особою юридичної особи, що призначається відповідно до законодавства про працю керівником юридичної особи або її учасниками (засновниками) у порядку, передбаченому ухваленою антикорупційною програмою (а.с.46).
Службовою запискою від 31 січня 2018 року ОСОБА_1 звертався до заступника генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» з пропозицією увести до штатного розкладу підприємства посаду Уповноваженого з антикорупційної діяльності, на яку призначити його на сумісництвом із встановлення оплати праці в розмірі 50% від середньої заробітної плати (а.с.157,178,191).
На виконання наказу № 217-к/тр від 15 листопада 2016 року начальником відділу роботи з персоналом ОСОБА_4 було розроблено Положення про антикорупційну діяльність в ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», яке узгоджено із ОСОБА_1 , посада якого на вказаному документі зазначена як Уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції (а.с.21-30).
Підпунктом 3.2 п.3 Положення про антикорупційну діяльність в ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» передбачено обов'язки Уповноваженої особи (а.с.27).
Наказом № 33 від 12 квітня 2017 року було затверджено нову редакцію Антикорупційної програми ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (а.с.31).
З трудової книжки позивача, в період часу з 20 вересня 2017 року по 02 липня 2018 року він обіймав посаду начальника відділу внутрішнього аудиту (а.с.11).
Відповідно до п.2.3 Положення про відділ внутрішнього аудиту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» до основних завдань відділу віднесено підготовку, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції; здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо регулювання конфлікту інтересів; здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства (а.с.79-81, 99-102).
Пунктом 3.1 Положення про відділ внутрішнього аудиту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» до функцій відділу внутрішнього аудиту віднесено, зокрема: розробку та проведення заходів щодо запобігання корупційним правопорушенням, а також здійснення контролю за їх проведенням; надання іншим структурним підрозділам підприємства та окремим працівникам роз'яснення щодо застосування антикорупційного законодавства; вжиття заходів до виявлення конфлікту інтересів та сприяння його усуненню, контроль дотримання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, а також виявлення сприятливих для вчинення корупційних правопорушень ризиків в діяльності посадових і службових осіб підприємства, внесення керівнику пропозицій щодо усунення таких ризиків (а.с.80-81, 99-102).
Відповідно до п.6 Положення про відділ внутрішнього аудиту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» начальник відділу забезпечує виконання завдань та функцій, покладений на відділ (а.с.80-81, 99-102).
На підтвердження виконання покладених на нього наказом № 217-к/тр від 15 листопада 2016 року обов'язків ОСОБА_1 надав: лист від 07 березня 2018 року на ім'я виконуючого обов'язки генерального директора підприємства з пропозицією призначити службове розслідування (а.с.145); доповідну записку на ім'я виконуючого обов'язки генерального директора підприємства ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (а.с.146-149); лист від 10 серпня 2017 року № 2/10-1/17 (а.с.150); службову записку начальника фінансово-економічного відділу (а.с.151); запити про надання інформації від 10 серпня 2017 року № 2/10-2/17 (а.с.152,153); службову записку від 06 березня 2018 року (а.с.154); запит до Національного агентства з питань запобігання корупції від 31 липня 2017 року № 1/8-10/1056-17 (а.с.155-156); службову записку заступника генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» від 15 січня 2018 року (а.с.158); лист від 19 січня 2018 року (а.с.159); повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 02 березня 2018 року № 118-6/246-17 на адресу національного агентства з питань протидії корупції (а.с.160-161); лист від 12 березня 2018 року № 1/10-2/117-18 (а.с.162).
14 листопада 2017 року виконуючим обов'язки генерального директора ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» було затверджено звіт ОСОБА_1 . про результати виконання Антикорупційної програми (а.с.47-51).
Наказом № 1-р від 09 січня 2018 року начальника відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_1 як уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції було зобов'язано до 17 січня 2018 року у письмовому вигляді надати інформацію про хід виконання керівниками відокремлений структурних підрозділів (філій) розпорядження від 24 листопада 2017 року № 73-р «Про запобігання, виявлення і протидію корупції на ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» (а.с.138-139).
На виконання наказу № 1-р від 09 січня 2018 року начальник відділу внутрішнього аудиту (уповноважений) ОСОБА_1 подав на ім'я виконуючого обов'язки генерального директора підприємства службову записку від 15 січня 2018 року № 1/10-1/18 (а.с.140) та листи від 18 грудня 2017 року № 168 (а.с.141), від 11 грудня 2017 року № 35 (а.с.142), від 18 грудня 2017 року № 51 (а.с.143), від 18 грудня 2017 року № 193 (а.с.144).
З поданого позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог Статуту ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», зокрема, п.п.10.5.5, 10.5.6 вбачається, що генеральний директор підприємства затверджує за погодженням з уповноваженим органом управління структуру підприємства та узгоджує структуру філій, формує штатний розклад підприємства, розподіляє повноваження між його структурними одиницями, а також між працівниками; утворює (визначає) та забезпечує функціонування уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції (а.с.124-137).
Відповідно до статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі i сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 3 статті 43 Конституції України встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оплату праці», ч.1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Отже, виходячи з положень Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про оплату праці» заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов'язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи.
Нарахування та виплата заробітної плати працівникам проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатний розклад, розцінки та норми праці, накази та розпорядження (на виплату премій, доплат, надбавок тощо), табель обліку використаного часу, розрахункова-платіжна відомість.
Частинами 1,2 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Відповідно п.2.3 Положення про відділ внутрішнього аудиту Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» від 16 грудня 2014 року до основних завдань відділу входить вжиття заходів щодо запобігання і протидії корупції: - підготовка, забезпечення та контроль за здійсненням заходів щодо запобігання корупції; здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів; здійснення контролю за дотриманням вимог антикорупційного законодавста.
Відповідно п.3.1 Положення про відділ внутрішнього аудиту Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» від 16 грудня 2014 року відділ відповідно до покладених на нього завдань виконує наступні функції: - розробляє та проводить заходи щодо запобігання корупційним правопорушенням, а також здійснює контроль за їх проведенням; - надає іншим структурним підрозділам підприємства та окремим працівникам працівникам роз'яснення щодо застосування антикорупційного законодавства; - вживає заходів до виявлення конфлікту інтересів та сприяє його усуненню, контролює дотримання вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, а також виявляє сприятливі для вчинення корупційних правопорушень ризики в діяльності посадових і службових осіб підприємства, вносить керівнику пропозиції щодо усунення таких ризиків.
Таким чином, судом першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, оскільки посада уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції не була передбачена в штатному розкладі ДП «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», наказ про суміщення професій(посад) на підприємстві не видавалось, а тому положення статті 105 КЗпП України на зазначені правовідносини не розповсюджуються, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованим.
Дійсно суд першої інстанції у своєму рішенні послався на пункт 9 Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04 грудня 1981 року № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» затвердженої Держкомпраці СРСР від 14 травня 1982 року № 53-ВЛ, який втратив чинність, про те це не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.
На підставі вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 265 ЦПК України.
Згідно ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.
За вказаних обставин доводи позивача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів та не врахування його посилання на положення та пункти Антикорупційного програми ДП ««Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу» є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
З урахуванням того, що доводи апеляційної скарги є ідентичними доводам позовної заяви, яким судом першої інстанції надана належна оцінка, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи позивача. При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновку суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, вони по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 367 ЦПК України не належить до повноважень суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий: О.О. Тимченко
Судді: І.В. Кішкіна
О.І. Корчиста