ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
06 травня 2019 року Справа № 924/224/16
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Дужич С.П.
секретар судового засідання Полюхович І.Г.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1 В.Ю. - адвоката
відповідача1: Краєвського В.М. - представника за довіреністю від 20.03.2019 року №12, Олійник Г.М. - представника за довіреністю від 20.03.2019 року №11
відповідача2: не з'явився
відповідача3: не з'явився
відповідача4: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.16р. у справі № 924/224/16 ( суддя Субботіна Л.О., оголошено о 17:00 год.), повний текст складено 10.05.2016р.)
за позовом Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" м.Хмельницький
до 1. Приватного акціонерного товариства "Стожари"
2. Хмельницької міської ради
3.Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів
4. Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області
про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 р. ХМ № 247 з моменту внесення до нього 15.09.00 виправлень та його скасування;
визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) та зобов'язання її скасувати
Товариство з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" звернулося до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995р. ХМ №247 з моменту внесення до нього 15.09.00 виправлень та його скасування, а також про визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 01:006:0196) та зобов'язання її скасувати. В обґрунтування позову вказує, що у відповідності до розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994р. № 1575 був виданий державний акт на право постійного користування землею від 21.12.1995р. № 247, згідно якого ВАТ "Стожари" надано 0,15 га землі в межах згідно з планом землекористування. Після виготовлення та видання вищевказаного державного акту 15.09.2000р. за підписом посадової особи відділу земельних ресурсів та земельної реформи виконавчого комітету Хмельницької міської ради, план зовнішніх меж землекористування вказаного акту було змінено шляхом виправлення існуючого в ньому плану та вказаної площі, що призвело до зміни конфігурації наданої земельної ділянки та збільшення її площі на 0,01 га. У 2013 році вказаній земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 6810100000:01:006:0196 та відповідні просторові координати. Позивач вважає, що проведенні виправлення до спірного акту є незаконними, оскільки чинне законодавство станом на 15.09.2000р. (дата внесення змін) забороняло здійснювати виправлення в державному акті, вносити зміни до державного акту було можливо лише щодо змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, а не у випадку збільшення її площі. Вказує, що підставою змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання може бути відповідне рішення органу місцевого самоврядування, яке прийнято після видачі державного акту. Тому розпорядження міськадміністрації №1575 від 14.06.1994р. таким документом бути не може. Крім того, запис про зміни до державного акта мав посвідчуватися виключно підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України, а не посадовою особою органу місцевого самоврядування. Також позивач зазначає, що мають місце суттєві порушення містобудівного законодавства, які унеможливлюють такі зміни (виправлення). Так, відповідно до висновку комплексної будівельно-технічної та земельної експертизи Тернопільського відділення КНДІСЕ №738/14-22 від 24.10.2014р., що проводилась у господарській справі № 924/1689/13, межі земельної ділянки площею 0,01 га, яка була долучена 15.09.2000р. накладаються на земельну ділянку, яка мінімально необхідна для обслуговування будівлі за адресою: м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 71. Фактично межа цієї земельної ділянки проходить по стіні будівлі позивача, що унеможливлює її обслуговування. Позивач вважає, що спірним зміненим державним актом порушуються права та інтереси позивача, оскільки станом на момент внесення спірних змін (виправлень) до державного акту позивачу належало право користування приміщенням у будівлі по вул. Проскурівського підпілля, 71 у м.Хмельницькому і такі зміни позбавляють позивача можливості безперешкодного користування елементами будівлі та їх обслуговування. Тому з метою повного відновлення прав та інтересів позивача, останній просить визнати недійсним змінений (виправлений) державний акт з моменту вчинення таких змін. При цьому право землекористування відповідача, що виникло на підставі розпорядження міськадміністрації від 14.06.1994р., позивачем під сумнів не ставиться. Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі також, на думку позивача, підлягає скасуванню, як похідна вимога. Додатково позивач вказує на неправомірність дій кадастрового реєстратора, оскільки останній не мав права проводити таку реєстрацію земельної ділянки, так як спірний державний акт в результаті змін (виправлень) не відповідає вимогам чинного законодавства, а сам акт був складовою частиною технічної документації, що подавалась для реєстрації.
У додаткових поясненнях позивач вказує на те, що частиною капітальної стіни будівлі по АДРЕСА_1 .Проскурівського АДРЕСА_2 , 71 закріплена межа земельної ділянки ПАТ "Стожари". Однак, із позивачем як користувачем, а в подальшому власником приміщення та, відповідно, стіни, ніхто не узгоджував можливість використання стіни як межового знаку для земельної ділянки ні на момент внесення змін (виправлень) до державного акту, ні на момент складання технічної документації, що, на думку позивача, порушує його права, а також п. 3.25 ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.92 № 44. Вказує, що в результаті вчинення 15.09.2000р. змін (виправлень) у державному акті, ПАТ "Стожари" стало фактично користувачем стіни позивача в частині її використання як межі. При цьому такого привласнення не могло б статися якби це обмеження речового права позивача відбулося із відповідним його погодженням.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року у справі №924/224/16 у позові Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" м.Хмельницький до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів м. Хмельницький, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області м.Хмельницький про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 р. ХМ №247 з моменту внесення до нього 15.09.00 виправлень та його скасування, визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) та зобов'язання її скасувати відмовлено.
В обґрунтування рішення суд, з посиланням на ст.ст. 15, 16, 391 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 2.5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 № 28, яка була чинною на момент видачі спірного державного акту, 2.11 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. № 43, чинної на час внесення змін до спірного державного акту, зазначив, що позивач з метою захисту свого права користування та усунення перешкод у його здійсненні заявив позов про визнання недійсним державного акту, то відповідачами в таких справах можуть бути лише органи, що видали, зареєстрували такий акт, внесли відповідні зміни. В той же час ПАТ "Стожари" не може вважатись належним відповідачем, оскільки є лише особою, на яку оформлений спірний державний акт.
Крім того, з посиланням на підпункт 2.31 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 вказав, що позивач не подав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження протиправного характеру дій відповідача ПАТ "Стожари" при внесенні змін до спірного державного акту та проведенні державної реєстрації земельної ділянки, а також на підтвердження факту вчинення відповідачем 1 перешкод у здійсненні позивачем права користування приміщенням, в тому числі і стіною в будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71, чи в здійсненні позивачем її обслуговування.
Судом, також зазначено, що доводи з приводу того, що ПАТ "Стожари" протиправно використовує стіну позивача як межовий знак не беруться до уваги, оскільки останні спростовуються положеннями пункту 3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010р. № 376, яка передбачає, що у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), то на бажання власника (користувача) межові знаки взагалі не встановлюються. Закріплення межі земельної ділянки за кадастровим номером № 6810100000 НОМЕР_2 01:006:0196, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 , площею 0,1600 га, наданої ПАТ "Стожари" в натурі (на місцевості) існуючою цегляною огорожею та стінами будівель підтверджується також технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 73 Приватного акціонерного товариства "Стожари". А тому прийшов до висновку, що позовні вимоги заявлені до ПАТ "Стожари" безпідставно.
Крім того, судом першої інстанції щодо позовних вимог до Хмельницької міської ради зазначено, що відповідач 2 не вчиняв жодних дій стосовно внесення змін до спірного державного акту та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які, як вказує позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, суперечать законодавству та порушують його право користування. При цьому із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не ставить під сумнів право землекористування відповідача 1, що виникло на підставі розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 14.06.1994р., та не має жодних претензій до державного акту, який підписаний головою Хмельницької міської Ради народних депутатів та був чинним до внесення змін 15.09.2000 року. За наведеного прийшов до висновку, вказані обставини свідчать про безпідставність позовних вимог заявлених до Хмельницької міської ради.
Щодо позовних вимог до Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, суд прийшов до висновку, що позивач не подав в матеріали справи доказів на підтвердження порушення його права користування діями відповідача 3, які полягали у внесенні змін у державний акт, чи будь-якими іншими діями.
З приводу позовних вимог про визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) та зобов'язання її скасувати суд вказав, що в зв'язку з відмовою у задоволенні попередніх позовних вимог, зважаючи на чинність державного акту та, як наслідок, правомірне користування ПАТ "Стожари" земельною ділянкою (в межах визначених актом), недоведеність факту порушення прав позивача внесеними змінами до державного акту та проведеною державною реєстрацією земельної ділянки, у задоволенні даних позовних вимог також відмовив.
Не погодившись з постановленим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року у справі № 924/224/16.
Вказує, що суд першої інстанцій, внаслідок невірного застосування норм матеріального та процесуального права відмовив у позові, не вказавши, як того вимагає п. 1) ч. 1 ст. 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», мотивів прийняття або відхилення приведених доводів та аргументів позивача.
Вказує, що не погоджується із рішенням суду в частині відмови у позові до ПАТ «Стожари» з огляду на таке.
Зауважує, що застосування судом першої інстанції правила п. 3.8 Інструкції про можливість використання стіни для закріплення межі земельної ділянки без встановлення межових знаків, для обґрунтування відсутності протиправності дій відповідача, також є порушенням норм матеріального права, оскільки приведений у п. 3.8 вказаної Інструкції є технічною нормою, яку слід використовувати із врахуванням прав та інтересів інших осіб.
Згідно ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Натомість вказана Інструкція такого статусу не має, а жодні інші норми законів, можливість закріплення стіною сусіда межі земельної ділянки, без його згоди, не передбачають.
Так, з посиланням на Конституцію України (ст. 41) та ст. І Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції», звертає увагу на принцип непорушності права приватної власності.
Щодо відмови судом у позові до Хмельницької міської ради, вказує, що предметом позову є вимога про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею ПАТ «Стожари» з моменту внесення до нього 15.09.00. змін (виправлень) та його скасування в цілому, оскільки чинне законодавство, на сьогодні не передбачає можливості його змінити. Скасування державного акту в цілому, напряму стосується і органу, який його видав. Таким чином у разі задоволення позову без залучення Хмельницької міської ради в якості відповідача, відповідним рішенням суду буде вирішено і питання про права міської ради, що є недопустимим.
Крім того, не погоджується із судом, щодо відмови у позові до Управління земельних ресурсів та земельної реформи.
Вказує, що суд першої інстанції посилаючись на інші рішення, які не містять, як преюдиційних обставин, так і не є підставою для припинення провадження, відмовив у позові, що, фактично, свідчить про позбавлення заявника законного права на розгляд цієї справи.
Таким чином, зазначає, що з метою повного дослідження цих обставин, що мають важливе значення для справи, зокрема для підтвердження чи спростування доводів сторін, а саме, виділення станом на момент видачі державного акту земельної ділянки саме в такій конфігурації, позивач просив витребувати у Хмельницькому БТІ інвентаризаційну справу по вул. Котовського, 73 та призначити судово-технічну експертизу документів на предмет наявності підробок (виправлень, підчисток) документів у матеріалах та проекті відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73 та встановлення часу їх виготовлення.
Натомість, як звертає увагу скаржник, суд не лише не витребував запитуваних матеріалів і не призначив експертного дослідження, а й ухилився від спростування зазначених доводів позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька міська рада вважає рішення господарського суду незаконним, а подану апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, не зазначаючи мотивів своєї позиції.
Просить апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" задоволити та скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року у справі № 924/224/16 та проводити розгляд справи без участі представника Хмельницької міської ради.
Управління земельних ресурсів та земельної реформи у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що розташування земельної ділянки відповідача 1 унеможливлює вільний доступ до стіни будівлі з південної сторони. Зміну своєї позиції пояснює необхідністю вирішення питання відведення атмосферних опадів та належного обслуговування будівлі позивача. Відтак просить задоволити апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Стожари» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Серед іншого, з посиланням на ст. 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України, роз'яснення (п.2) Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсних актів державних чи інших органів», Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, зареєстрованої в Мінюсті 16.06.2010 р. за № 391/17686, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2015 року по справі № 924/1689/13, рішення господарського суду Хмельницької області від 13.10.2014 року по справі №924/1037/14, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року по справі № 822/2208/14, на думку відповідача, позов і доводи ТПВ «Галицький Ломбард» базуються лише на припущеннях, сумнівах, підозрах позивача, які спростовуються наявними належними доказами, матеріалами справи і чинними рішеннями судів.
Просить залишити рішення господарського суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року по справі № 924/224/16 без змін, а апеляційну скаргу ТПВ «Галицький Ломбард» - без задоволення.
У доповненнях до відзиву та додаткових поясненнях, ПАТ «Стожари» наводить додаткові міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Зокрема, зауважує, що вони з 1994 року на законних підставах користуються земельною ділянкою розміром 0,16 га в тій самій конфігурації, що і на сьогоднішній день. З 1994 року ні Хмельницька міська рада, ні МКП по утриманню нежитлових приміщень комунальної власності не пред'являли будь-яких претензій щодо порушень їх прав на користування, обслуговування чи власність зазначеної будівлі.
Представники Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів та Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлені заздалегідь та належним чином, про, що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 79, 80, 85, т. 4)
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Хмельницької міської ради.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, враховуючи заявлене клопотання Хмельницької міської ради про розгляд скарги за відсутності уповноваженого представника, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні 06.05.2019 року заявив клопотання про призначення додаткової експертизи.
На вирішення якої просить поставити питання чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73 ПАТ «Стожари», яка стала підставою реєстрації земельної ділянки ( НОМЕР_1 : НОМЕР_3 ), та її складові (усі її складові) вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності. Зупинити провадження у справі.
Представники відповідача заперечили проти вказаного клопотання.
Колегія суддів відмовляє у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.
Як убачається із матеріалів справи апеляційним господарським судом, за клопотанням Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" у справі призначалася комплексна судова експертиза, яка була проведена та у справі міститься висновок експерта.
Зокрема, висновок експерта містить відповідь на поставлене судом запитання номер 2, з приводу якого апелянт просить призначити додаткову експертизу.
Згідно ст. 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним за клопотанням учасника справи суд може призначити додаткову експертизу.
В даному випадку, апелянтом в клопотанні не зазначено конкретно щодо яких складових технічної документації не надано експертом висновку на предмет відповідності земельному законодавству, оскільки експерт зазначив у висновку що Державний акт не відповідає п.2.4 Інструкції про порядок складання , видачі, реєстрації і зберігання державних актів ( № 28 від 15.04.1993 року), а технічна документація із землеустрою відповідає еталону що передбачений інструкцією з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.
Відтак зважаючи на те, що апелянт не навів достатніх підстав, які на його думку свідчать про неповноту висновку експерта, апеляційний суд не вбачає за доцільне призначати додаткову експертизу у даній справі.
Разом з тим, судова колегія зважає на те, що апеляційне провадження у даній справі було відкрито та прийнято скаргу до провадження 31.05.2016 року, таким чином розгляд апеляційної скарги триває майже три роки, а подальше зупинення провадження у даній справі без достатніх правових підстав призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників судового процесу.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, додаткових поясненнях та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 05 травня 2016 року у справі №924/224/16.
Представники відповідача заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, додаткових поясненнях та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять рішення господарського суду залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення залишити без змін, виходячи з наступного.
Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, згідно розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів №1575 від 14.06.1994р. "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам" ресторану "Україна" (вул.Котовського,73) виділено земельну ділянку площею 0,16га., що спростовує доводи апелянта про виділення відповідачу 1 земельної ділянки площею 0,15 га.
На підставі вищевказаного розпорядження 21.12.1995р. Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари", правонаступником якого відповідно до п. 1.2 статуту є відповідач 1, видано державний акт серія НОМЕР_4 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,15га, що знаходиться під приміщенням ресторану "Україна" та складськими приміщеннями.
15.09.2000р. інженером-землевпорядником відділу земельних ресурсів та земельної реформи виконавчого комітету Хмельницької міської ради М.Ткачуком внесені зміни до державного акту серія НОМЕР_4 в частині плану зовнішніх меж землекористування та площі земельної ділянки, а саме змін в землекористуванні номер на плані -1, площа 0,01га.
В 2013 році розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 73 Приватного акціонерного товариства "Стожари", в якій визначено, що межі земельної ділянки за кадастровим номером № 6810100000:01:006:0196, яка знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул АДРЕСА_4 , площею 0,1600 га, наданої ПАТ "Стожари", закріплені в натурі (на місцевості) існуючою цегляною огорожею та стінами будівель. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок до існуючих меж претензій не заявлено.
Апелянт вважає, що зміни внесені до державного акту серія НОМЕР_4 на право постійного користування земельною ділянкою 15.09.2000р. були здійсненні із порушенням норм законодавства України, прав та законних інтересів позивача. В обґрунтування своїх вимог позивач подав в матеріали справи наступні докази.
Згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 2009 від 11.12.1997р. Хмельницькому філіалу товариства з повною відповідальністю "Галицький ломбард" передано в оренду цокольні приміщення площею 32 кв.м. по вул. Котовського, 71 під магазин строком на два роки.
На підставі вказаного рішення 01.01.1998р. укладено типову угоду про оренду приміщення між міським управлінням житлово-комунального господарства та ТзПВ "Галицький ломбард", згідно якої передано в оренду позивача нежиле приміщення, площею 32 кв.м. по вул.Котовського, 71 під магазин строком на два роки з 01.01.1998р. по 01.01.2000р. Пунктами 3.3, 3.7, 3.9 на орендаря покладений обов'язок своєчасно проводити поточний ремонт орендованого нежилого приміщення за власні кошти, виконувати санітарну очистку прилеглої до орендованого приміщення території, обладнати орендоване приміщення світловою рекламою або ліхтарем.
Згідно рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 761 від 28.10.1999р. міському управлінню житлово-комунального господарства дозволено передати в оренду ТзПВ "Галицький ломбард" приміщення загальною площею 42 кв.м. по вул.Котовського, 71 під магазин терміном на один рік, а рішенням № 248 від 13.04.2000р. - приміщення по вул.Котовського, 71 площею 15,0 кв.м для розширення складу строком на один рік
01.11.1999р. між міським управлінням житлово-комунального господарства та ТзПВ "Галицький ломбард" укладено угоду № 142/1 про оренду приміщення, за якою позивачу передано в тимчасове користування окремо визначене нежитлове приміщення по вул.Котовського, 71 площею 42,0 кв.м., з метою використання під магазин строком на один рік. За угодою №245/1 про оренду приміщення від 12.06.2000р. позивачу передано в тимчасове користування окремо визначене нежитлове приміщення по вул.Котовського, 71 площею 15,0 кв.м в цоколі, з метою використання під склад строком на один рік по 01.05.2001р.
Відповідно до пунктів 4.2.3, 4.2.7, 4.2.8 вищевказаних угод орендар зобов'язаний своєчасно проводити поточний ремонт орендованого нежитлового приміщення за власні кошти, проводити санітарну очистку прилеглої до орендованого приміщення території та дотримуватись "Правил утримання земельних насаджень міст та інших населених пунктів України", обладнати орендоване приміщення світловою рекламою.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 960 від 09.11.2000р. та договору оренди приміщення від 25.12.2000р. позивачу було продовжено строк оренди на приміщення площею 32 кв.м. під ювелірний магазин, приміщення площею 25 кв.м. під склад по вул. Проскурівського підпілля, 71 строком на п'ять років.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 160 від 28.02.2002р. внесені зміни та доповнення до п. 1.3 рішення виконкому № 960 від 09.11.2000р. шляхом зміни площі орендованого приміщення, в зв'язку із чим 28.03.2002р. укладено доповнення та зміни до договору оренди від 25.12.2000р.
Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 773 від 10.11.2005р. дозволено управлінню комунального майна продовжити на одинадцять місяців ТзПВ "Галицький ломбард" строк оренди приміщення по вул.Проскурівського підпілля, 71, площею 64,6 кв.м. під магазин непродовольчих товарів.
Згідно договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності від 10.01.2006р. управління комунального майна Хмельницької міської ради передало в строкове платне користування Товариства з повною відповідальністю "Галицький ломбард" окреме індивідуально визначене майно- нежитлове приміщення площею 64,6 кв.м., розміщене за адресою: вул.Проскурівського підпілля, 71 в цоколі з метою використання під магазин непродовольчих товарів, під офіс, під склад строком на 11 місяців з 10.01.2006р. по 10.12.2006р. Пунктами 5.3, 5.5, 5.6 вказаного договору на орендаря покладено обов'язок приймати участь у благоустрої міста, ремонті фасаду та оформленні світлової реклами у будинку, де орендуються приміщення, озеленення, ремонт твердого покриття доріг, тротуарів майданчиків, здійснювати заходи по додержанню належного санітарного та технічного стану, вчиняти дії по щоденному прибиранню приміщення разом з прилеглою територією, своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованого майна.
19.04.2007р. між територіальною громадою м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради (продавець) та ТзПВ "Галицький ломбард" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно якого позивач придбав окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 64,6 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71.
За актом прийому-передачі приміщення від 25.05.2007р. територіальна громада м. Хмельницького в особі Хмельницької міської ради передала, а позивач прийняв вищевказане нежитлове приміщення.
Відповідно до витягу №14923190 від 15.06.2007р. за ТзПВ "Галицький ломбард" зареєстровано право власності на окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 64,6 кв.м, яке знаходиться за адресою м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71.
Згідно договору № 170-08 від 03.11.2008р., укладеного між управлінням житлово-комунального господарства та ТОВ "Галицький ломбард", позивач зобов'язувався виконувати благоустрій прилеглої території, а саме: мощення тротуарною плиткою - 29,3 кв.м., квітник - 8,03 кв.м. Термін закінчення благоустрою - травень 2009 року.
Відповідно до висновку експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №738/14-22 від 24.10.2014р., який був складений за результатами проведення комплексної будівельно - технічної та земельної експертизи при розгляді справи №924/1689/13, по першому питанню експертами встановлено, що оскільки проект відведення (технічна документація) на земельну ділянку ПАТ "Стожари" по вул. Прокурівського підпілля, 73 в м. Хмельницькому, який передував винесенню розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994р. № 1575 та оформлений актом на право постійного користування землею від 21.12.1995р. серії І-ХМ № 001807 р/н №247 із внесеною зміною 15.09.2000р. експертам на дослідження не надавався, то дати відповідь на питання "Чи відповідає земельна ділянка надана ПАТ "Стожари" розпорядженням Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994р. № 1575 та оформлена актом на право постійного користування землею від 21.12.1995р. р/н №247 із внесеною зміною 15.09.2000р. розробленому проекту відведення зазначеної земельної ділянки, який передував винесенню зазначеного вище розпорядження та оформленню акта?" не вбачається можливим. По другому питанню встановлено, що межі земельної ділянки площею 0,16га (із змінами до державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995р. р/н НОМЕР_4 247 в частині 0,01га, вчинених 15.09.2000р.), що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля 73, яка належить ПАТ "Стожари", позначені у вказаному акті за №1 на плані зовнішніх меж користування, на дату внесення змін до акту (15.09.2000) (з врахуванням координат поворотних точок меж ділянки з кадастровим номером 6810100000:01:006:0196) не відповідають (по відношенню до суміжної будівлі за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницький): п.3.25* ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень", а саме відсутня відстань, яка повинна становити мінімум 1 м для догляду за будівлею і здійснення її поточного ремонту по вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницький; "Викопировке из схематического плана квартала №191" земельної ділянки №73 по вул. Котовського (вул. Проскурівського підпілля) . Внесення змін до державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 року р/н НОМЕР_4 №247 в частині 0,01га, вчинених 15.09.2000, з врахуванням листа Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради №12-3436-02-10 від 24.09.2014 суперечить Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000. Межі земельної ділянки ПАТ "Стожари" 0,01 га, яка була долучена 15.09.2000 (на основі змін до державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 року р/н ХМ №247 з врахуванням координат з Технічної документації), накладаються на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування суміжної будівлі за адресою: вул. Проскурівського підпілля, 71 в м. Хмельницький. Фактична відстань між зовнішніми стінами торгівельного павільйону по вул. Проскурівського підпілля, 73 у м. Хмельницькому та сусідньою 3-х поверховою будівлею з мансардним поверхом по вул. Проскурівського підпілля, 71 у м. Хмельницькому на день дослідження не відповідає п. 3.25* ДБН 360-92** " Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень".
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1689/13 від 15.10.2015р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.07.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.10.2015р., відмовлено у позові Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" до Приватного акціонерного товариства "Стожари", Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, Хмельницької міської ради про визнання недійсним розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994 року №1575 "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам" в частині відведення Хмельницькій виробничо-комерційній фірмі "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") під ресторан "Україна" по вул. Котовського (Проскурівського підпілля), 73 в постійне користування частини (в частині) земельної ділянки площею 0,01г та про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995 року р/н НОМЕР_4 247, виданого Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" (Приватне акціонерне товариство "Стожари") вул. Котовського, 73 Хмельницькою міською адміністрацією в частині внесених до нього змін (щодо частини земельної ділянки площею 0,01га) - а саме змін в землекористуванні номер на плані -1, площа 0,01га, вчинених 15.09.2000р. При розгляді вказаної справи судами встановлено, що розпорядження, частина якого оспорюється, прийняте 1994 року; зміни до акту на постійне землекористування, який виданий відповідно до названого розпорядження, внесені у 2000 році; фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 0,1632 га рестораном "Україна" по вул.Котовського, 73 підтверджується інвентаризаційною справою (Інвентаризація та проект відведення земельної ділянки ресторану "Україна" Котовського, 73) складеною на виконання розпорядження Хмельницького міськвиконкому від 20.08.1993 року № 1904 та листа Акціонерного товариства "Стожари" про встановленню границь земельної ділянки в натурі, межі земельної ділянки за державним актом погоджені; право власності на приміщення площею 64,6 кв. м. (цокольний поверх) в будинку по вул. Проскурівського підпілля, 73 м. Хмельницького позивач набув у 2007 році; згодом це приміщення було розширене до 113,8 кв.м. Із врахуванням усіх вказаних обставин суди дійшли висновку, що позивачем не надано безспірних та беззаперечних доказів, які б підтверджували порушення його прав.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 924/1037/14 від 13.10.2014р., яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.12.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2015р., було відмовлено в позові Приватного підприємства "Констракт-Реалті" до Приватного акціонерного товариства "Стожари" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна фармацевтична компанія", Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради про зобов'язання ПАТ "Стожари" демонтувати належну йому тимчасову споруду за адресою: м.Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73 за власний рахунок, укласти бруківку на тому місці , де була розташована тимчасова споруда та демонтувати паркан. При розгляді вказаної справи судами встановлено, що згідно з державним актом № ХМ 247 від 21.12.1995 на право постійного користування землею, виданим акціонерному товариству "Стожари", та відповідно до розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994 № 1575 ПрАТ "Стожари" є постійним землекористувачем земельної ділянки по вул.Проскурівського підпілля, 73 загальною площею 0,16 га. За актом встановлення і погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПрАТ "Стожари" з суміжними землекористувачами від 29.05.2013 при проведенні робіт межі земельної ділянки закріплені: в натурі існуючою цегляною огорожею та стінами будівель, спірні питання відсутні.
Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі № 10/5025/816/11 від 01.07.2011р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р., відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "ВКТ- Холдинг" до Хмельницької міської ради за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного акціонерного товариства "Стожари" про внесення змін в розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994р. № 1575 "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям, установам" в частині визначення площі земельної ділянки зазначивши, що у постійне користування ВАТ "Стожари" відводиться земельна ділянка площею 0,15 га; вилучення з постійного користування ВАТ "Стожари" частини земельної ділянки загальною площею 0,01га, яка позначена цифрою "1" в державному акті на право постійного користування землею від 21.12.1995р. та вважати цю частину земельної ділянки землями загального користування Хмельницької міської ради; зобов'язання Хмельницької міської ради встановити за ТОВ "ВКТ- Холдинг" безоплатний земельний сервітут згідно поданого проекту договору на право проходу для обслуговування, проведення ремонтних і аварійних робіт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Хмельницький вул. Проскурівського підпілля, 71 через земельну ділянку розміром 0,01га. (частина земельної ділянки з твердим покриттям, призначенням якої є прохід до будівлі). При розгляді вказаної справи судом апеляційної інстанції було зроблено висновок, що розпорядження від 14.06.1994р. №1575 прийняте в межах компетенції виконавчого органу відповідача, останній висловив свою волю щодо розпорядження землями, самостійно, на власний розсуд визначивши висновки по розгляду питання щодо користування земельною ділянкою, надавши в користування товариству "Стожари" земельну ділянку по вул.Проскурівського підпілля (Котовського) , 73 площею 0,16 га, а не 0,15 га, а внесення змін в Державний акт на право постійного користування землею площею 0,15 га, в частині площі земельної ділянки - 0,1 га. здійснено з дотриманням вимог п. 3.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 в редакції, що діяла на момент внесення змін.
На спростування доводів позивача, відповідач 1 долучив до справи копії матеріали інвентаризації та проект відведення земельної ділянки ресторану "Україна" по вул.Котовського, 73, виготовлені в 1994 році, які містять акт встановлення границь земельної ділянки від 27.01.1994р. та план землекористування ресторану "Україна", фототаблиці із зображенням частини земельної ділянки ПАТ "Стожари", яка прилягає до будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71, а також постанови про закриття кримінального провадження від 06.05.2015р. та від 06.10.2015р., в яких вказано, що в діях посадових осіб відділу земельних ресурсів та земельної реформи Хмельницької міської ради та виконавчого комітету Хмельницької міської ради відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, оскільки останні діяли на підставі розпорядження Хмельницької міської адміністрації від 14.06.1994р. № 1575. Також надано лист Держсільгоспінспекції в Хмельницькій області від 11.01.2014р., в якому вказано про самовільне використання ТзПВ "Галицький ломбард" земельної ділянки площею 0,0022 га під магазином, розташованої по вул.Проскурівського підпілля, 73, яка перебуває в постійному користуванні ПАТ "Стожари".
Позивачем наданий лист управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів № 1010/03-01-11 від 27.03.2005р., в якому вказано, що згідно матеріалів аерофотозйомки біля будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 73 зі сторони будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71 прибудова не зазначена, лист управління земельних ресурсів та земельної реформи № 368/02-07 від 24.04.2008р., в якому вказано, що технічна документація щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: вул.Проскурівського підпілля, 73 станом на 24.04.2008р. в управлінні відсутня.
Крім того, в суді апеляційної інстанції, у справі №924/224/16 було призначено судово земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою. На вирішення якої поставлено наступні питання:
-чи проходить межа земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006: НОМЕР_3 ) між поворотними точками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 по стіні, яка є капітальним конструктивним елементом приміщення по вул. Проскурівського підпілля (Котовського), 71, що належить ТзПВ «Галицький Ломбард»?;
- чи відповідає розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 73 ПАТ «Стожари», яка стала підставою реєстрації земельної ділянки ( НОМЕР_3 ), та її складові (зокрема державний акт на право постійного користування землею від 21.12.95. р/н НОМЕР_4 247) вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідають матеріали інвентаризації та проекту відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 р. та її складові вимогам чинного та той час земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?;
- чи відповідає фактичне землекористування ПАТ «Стожари» державному акту на право постійного користування землею від 21.12.95. р/н НОМЕР_5 , документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73,) та нормативно - правовим актам?
- чи відповідає фактичне землекористування ПАТ «Стожари» державному акту на право постійного користування землею від 21.12.95. р/н НОМЕР_5 247, з внесеними до нього 15.09.00 виправленнями, документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73,) та нормативно - правовим актам?
Відповідно до висновку вказаної вище експертизи від 27.02.2019 року було надано наступні висновки:
1.Межа земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) між поворотними точками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 проходить по стіні, яка є капітальним конструктивним елементом приміщення по вул. Проскурівського підпілля (Котовського), 71, що належить ТзПВ «Галицький Ломбард».
2.Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький, вулиця Проскурівського підпілля , 73, змістом відповідає еталону що передбачений Інструкцією.
Державний акт (як складова частина досліджуваної документації) заповнений (виготовлений) у не відповідності п.2.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 (чинної на дату видачі державного акту).
3.Матеріали інвентаризації та проекту відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 р. не відповідають вимогам, що ставились до даного виду документації на час її розроблення. Невідповідності полягають у неповноті переліку документів, що наявні в матеріалах інвентаризації та проекті відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 в порівнянні з еталоном.
4.Фактичне землекористування ПАТ «Стожари» не відповідає даним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н НОМЕР_5 , та не відповідає документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73). (дивись додатки №1 та №2 до висновку).
5.Фактичне землекористування ПАТ «Стожари» не відповідає даним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н НОМЕР_5 247, з внесеними до нього 15.09.00 виправленнями, та не відповідає документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73).
Разом з тим, з приводу вказаного висновку експерта сторонами було подано пояснення.
Так, Товариство з повною відповідальністю «Галицький Ломбард» зазначає наступне.
Як зазначалося, право користування приміщенням у будівлі по вул. Проскурівського підпілля (Котовського), 71, як речове право, існує у позивача із 1998 р., а з моменту придбання приміщення, це право користування стало складовою уже його права власності. Відтак, позивач, з огляду на положення закону мав і має право вимагати усунення порушень цього права користування, якщо таке порушення мало місце і до моменту придбання приміщення у 19.04.07. і вимагати усунення порушення права власності на нього, а порушення свого права власності на нього, - якщо таке відбулося після 19.04.07.
Порушенням, як цього права користування так і права власності на приміщення позивач вважає, відповідно, оформлення змін до державного акту відповідача і державну реєстрацію земельної ділянки внаслідок відновлення її меж у 2013 р.
Таке порушення відбулося шляхом внесення спірних змін (виправлень) до державного акту ПАТ «Стожари», що мало місце 15.09.00., за результатами чого без погодження із позивачем, частиною капітальної стіни будівлі по вул. Проскурівського підпілля, 71 (фактично стіною його приміщення позивача), закріплена межа земельної ділянки ПАТ «Стожари».
Факт закріплення земельної ділянки відповідача на місцевості стіною приміщення позивача підтверджений саме висновком експерта.
При цьому, цим же висновком експерта встановлено, що державний акт, що є складовою частиною, як технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 2013 р., так і матеріалів інвентаризації та проекту відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 р., не відповідає вимогам законодавства, з огляду на наявні у ньому закреслення та виправлення.
Відповідність же технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 2013 р. еталону встановлена експертом лише щодо її змісту, тобто до наявності у ній передбачених законодавством документів, проте, щодо відповідності основного її документу - спірного Державного акту, зроблений категоричний висновок його не відповідності вимогам законодавства.
Саме тому, предметом позовних вимог є визнання недійсним спірного державного акту та реєстрації на підставі цього державного акту відповідної земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) згідно технічної документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 2013 р.
Звертає увагу, що позивачем не оспорюється та не ставиться вимога щодо припинення постійного землекористування відповідача. Позивач лише домагається усунення порушення щодо його права власності, а саме - унеможливлення закріплення капітальною стіною його приміщення межі земельної ділянки ПАТ «Стожари», на що позивач згоди не давав.
ПАТ «Стожари» зазначає таке.
Щодо першого питання. Висновок доводить і підтверджує, що межа земельної ділянки між поворотними точками 2,3,4,5,6,7,8 проходить по стіні, яка є конструктивним елементом будівлі №71 по вул. Проскурівського підпілля м. Хмельницького. Отже експертом підтверджено про відсутність будь-яких накладень земельної ділянки ПрАТ «Стожари» на інші ділянки та стіну будинку № 71.
Щодо другого питання. Висновок експерта підтверджує, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький вул. Проскурівського підпілля,73 ПрАТ «Стожари», яка стала підставою реєстрації земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою в т.ч. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками та відповідає еталону.
Стосовно Державного акта на право постійного користування землею від 21.12.1995 року ХМ № 247 зазначає, що посилання експерта на пункт 2.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування на землю, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 28 від 15.04.1993 року (чинної на дату видачі Державного акту) є неправомірним і хибним тому що на час внесення змін і виправлень до зазначеного Державного акта діяла і була чинною зовсім інша інструкція, а саме інструкція про порядок складання, видачі реєстрації і зберігання Державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 04.05.1999 року № 43, яка була чинною на момент внесення спірних змін до Державного акту, та пункт 3.9 якої передбачав, що у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки, які відбулись після видачі Державного акта ці зміни вносяться одночасно до обох примірників Державного акта. Нові межі відображаються на плані земельної ділянки суцільною лінією чорною тушшю, а старі межі перекреслюються. Кожен запис про зміни посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.
З питань 3,4,5 висновку вказує, що експертом не наведено в чому конкретно і з яких причин (внаслідок чого) полягає невідповідність фактичного землекористування, не зазначено конкретних розмірів, в тому числі відображеної в додатках 1,2,3 до висновку самовільно захопленої ТПВ «Галицький Ломбард», шляхом демонтажу підпірної стіни та будівництва прибудови до магазину «Піраміда» земельної ділянки ПрАТ «Стожари» площею 0,0022 га.
Дану обставину встановлено чинними рішеннями господарських судів по справі №924/1689/13 всіх інстанцій. Вказані обставини також встановлені рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.07.2011 року та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року по справі № 10/5025/816/11.
Саме внаслідок самовільно захопленої ТПВ «Галицький Ломбард» земельної ділянки і змінено фактичне користування земельною ділянкою з боку ПрАТ «Стожари».
Також в висновку (п.4,5) неправомірно, необґрунтовано зазначено, що розпорядженням № 1575 від 14.06.1994 року «Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам» ПрАТ «Стожари» виділено 0,15 га. Це не відповідає дійсним обставинам та матеріалам справи і встановленими зазначеними вище чинними рішеннями судів, фактам і обставинам, якими підтверджено, що ПрАТ «Стожари» виділено не 0,15 га. а 0,16 га. земельної ділянки по вул. Проскурівського підпілля,73 м.Хмельницького.
Стосовно розбіжностей між документаціями 1994 і 2013 років зауважує, що в 1994 році виміри проводились вручну і відповідно розрахунки теж, а враховуючи складність конфігурації земельної ділянки безумовно вони не можуть відповідати даним електронних вимірів і комп'ютерному обрахуванню, здійснених в 2013 році при виготовленні технічної документації, яка стала підставою для державної реєстрації земельної ділянки.
Посилання експерта у висновку (п.4,5) на план землекористування 1994 року, який визначає площу земельної ділянки 0,1632 га. не відповідає технічний документації із землеустрою від 29.05.2013 року (6810100000:01:006:0196), на підставі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки ПрАТ «Стожари».
Звертає увагу, що, також, підтверджено чинними рішеннями судів по справам № 10/5025/816/11, № 924/1689/13, ПрАТ «Стожари» є належним, законним землекористувачем, який у законний спосіб, передбачений нормами земельного законодавства та у відповідності до Закону України «Про земельний кадастр» від 07.07.2011 року здійснює користування наданої йому земельної ділянки в розмірі 0,16 га.
Єдиним документом, який на сьогоднішній день засвідчує факт користування земельною ділянкою є технічна документація із землеустрою, яка отримана і зареєстрована після 1-го січня 2013 року в державному земельному кадастрі, що і передбачено Законом України «Про державний земельний кадастр». Так пунктом 10 Закону України «Про земельний кадастр» від 07.07.2011 року зазначено, що документи якими було посвідчено право власності або користування земельними ділянками до введення в дію цього закону є дійсними.
Також цим Законом передбачено, що навіть у разі допущених раніше помилок: невідповідність площі, меж земельної ділянки її дійсні площі в зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення) - такі помилки за згодою власників земельних ділянок, користувачів земельних ділянок державної або комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі.
Така технічна документація була виготовлена в повному обсязі згідно з еталоном в травні 2013 року і стала для ПрАТ «Стожари» підставою для державної реєстрації земельної ділянки.
Слід зазначити, що ця технічна документація цілком і повністю відповідає розпорядженню Хмельницької міської адміністрації № 1575 від 14.06.1994 року і площі 0,16 га.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997, визначено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, у редакції чинній на момент звернення із позовом, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Як вбачається із змісту позовної заяви, додаткових пояснень позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні елементами будівлі (стіною), що знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля, 71, в якій позивач, починаючи з 1998 року орендував приміщення, а в подальшому набув його у власність згідно договору купівлі-продажу від 19.04.2007р., шляхом визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995р. ХМ №247 з моменту внесення до нього 15.09.00 виправлень та його скасування та визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) та зобов'язання її скасувати. Вказані перешкоди, на думку позивача, полягають у неможливості останнього безперешкодно користуватись елементами будівлі та здійснювати їх обслуговування, а також у використанні стіни як межового знаку для земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ПАТ "Стожари", оскільки внаслідок внесення змін до спірного державного акту межа цієї земельної ділянки закріплена в натурі (на місцевості) існуючою стіною будівлі позивача. При цьому, позивач вказує на невідповідність внесених змін до державного акту та проведеної державної реєстрації земельної ділянки вимогам чинного законодавства.
Згідно із ст. 28 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні із захистом, встановленим законодавством щодо захисту права власності. Орендар може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, відшкодування шкоди, завданої майну громадянами і юридичними особами, включаючи орендодавця.
За змістом частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 317 цього Кодексу).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (частина 1 статті 319 ЦК України).
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 цього Кодексу).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
З огляду на зміст наведених правових норм власник має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого перебуває річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами.
Як неодноразово зазначалося, позивач по даній справі пред'явив позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.1995р. ХМ №247 з моменту внесення до нього 15.09.00 виправлень та його скасування та визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 :01:006:0196) та зобов'язання її скасувати до чотирьох відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Стожари", Хмельницької міської ради, Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, Управління Держгеокадастру у Хмельницькому районі Хмельницької області.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України, у редакції чинній на момент подачі позову, зміст позовних вимог при розгляді вказаної справи, необхідним є встановлення обставин відповідності дій кожного із відповідачів з врахуванням предмету та підстав позову вимогам чинного законодавства та вчинення такими діями перешкод позивачу у користуванні майном.
Апеляційний суд вважає невірним висновок місцевого суду, щодо того що відповідач 1 не є належним відповідачем у даній справі, оскільки як вбачається з позовної заяви позивачем саме ПАТ "Стожари" визначено як особу, яка перешкоджає позивачу у здійсненні його права на користування будівлею, стіна якої проходить по межі земельної ділянки відповідача 1 і саме ПАТ "Стожари" є землекористувачем суміжної земельної ділянки на підставі оспорюваного Державного акту на право постійного користування землею . Однак, вказана обставина не є такою що призвела до прийняття місцевим судом незаконного рішення.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в підпункті 2.31 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6, господарським судам для визначення правильності обрання позивачем способу захисту порушеного права необхідно розмежовувати встановлення сервітуту та усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов). У зв'язку з цим слід звернути увагу господарських судів на те, що основним критерієм у відповідному розмежуванні є наявність або відсутність протиправного характеру дій відповідача. За відсутності протиправного характеру дій відповідача виключається можливість задоволення негаторного позову про усунення перешкод у користуванні майном.
Як у суді першої так, і у суді апеляційної інстанції, позивач не подав належних та допустимих доказів на підтвердження протиправного характеру дій відповідача ПАТ "Стожари" при внесенні змін до спірного державного акту та проведенні державної реєстрації земельної ділянки, а також на підтвердження факту вчинення відповідачем 1 перешкод у здійсненні позивачем права користування приміщенням, в тому числі і стіною в будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71, чи в здійсненні позивачем її обслуговування.
Пунктом 2.11 Інструкціі про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99р. №43, чинної на час внесення змін до спірного державного акту, державний акт на право приватної власності на землю, на право колективної власності на землю, на право власності на землю або на право постійного користування землею складається у двох примірниках, підписується сільським, селищним, міським головою або головою відповідної державної адміністрації і скріплюється відповідною гербовою печаткою. Сторінку державного акта з зображенням плану земельної ділянки підписує начальник районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України.
Суд враховує, що ПАТ "Стожари" використовує земельну ділянку площею 0,16 га по АДРЕСА_4 (колишня вул.Котовського, 73) у м.Хмельницькому на підставі розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів №1575 від 14.06.1994р. "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам" та державного акту серія І-ХМ № 001807 із змінами, внесеними 15.09.2000р.
При цьому, судова колегія звертає увагу, що відсутність будь-яких накладень земельної ділянки ПрАТ «Стожари» на інші ділянки та стіну будинку № 71, також підтверджено висновком експерта №4303/4446 від 27.02.2019 року.
Доводи з приводу того, що ПАТ "Стожари" протиправно використовує стіну позивача як межовий знак, також, не заслуговують на увагу, оскільки останні спростовуються положеннями пункту 3.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010р. № 376, яка передбачає, що у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), то на бажання власника (користувача) межові знаки взагалі не встановлюються. Закріплення межі земельної ділянки за кадастровим номером № 6810100000 НОМЕР_2 01:006: НОМЕР_3 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,1600 га, наданої ПАТ "Стожари" в натурі (на місцевості) існуючою цегляною огорожею та стінами будівель підтверджується також технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування м.Хмельницький, вул.Проскурівського підпілля, 73 Приватного акціонерного товариства "Стожари".
Отже, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія приходить до висновку, що позивачем не доведено протиправних дій відповідача 1.
З приводу позовних вимог заявлених до Хмельницької міської ради судом апеляційної інстанції звертається увага, що відповідач 2 не вчиняв жодних дій стосовно внесення змін до спірного державного акту та проведення державної реєстрації земельної ділянки, які, як вказує позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, суперечать законодавству та порушують його право користування. При цьому, із змісту позовної заяви вбачається, що позивач не ставить під сумнів право землекористування відповідача 1, що виникло на підставі розпорядження міськадміністрації Хмельницької міської ради від 14.06.1994р., та не має жодних претензій до державного акту, який підписаний головою Хмельницької міської Ради народних депутатів та був чинним до внесення змін 15.09.2000 року. А тому, погоджується із місцевим господарським судом про безпідставність позовних вимог заявлених до Хмельницької міської ради.
Крім того, позивач пред'явив позовні вимоги до Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, та Управління Держгеокадастру оскільки, як вважає позивач, спірні зміни до державного акту серія НОМЕР_4 001807 були внесені інженером-землевпорядником відділу земельних ресурсів та земельної реформи виконавчого комітету Хмельницької міської ради М. Ткачуком з порушенням законодавства та прав позивача.
Колегія суддів зазначає таке.
Як убачається із матеріалів справи, розпорядженням міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів №1575 від 14.06.1994р. ресторану "Україна" (вул.Котовського,73) виділено земельну ділянку площею 0,16га.
21.12.1995р. Хмельницькому відкритому акціонерному товариству "Стожари" видано державний акт серія НОМЕР_4 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,15га, що знаходиться під приміщенням ресторану "Україна" та складськими приміщеннями.
15.09.2000р. внесені зміни до державного акту серія НОМЕР_4 в частині плану зовнішніх меж землекористування та площі земельної ділянки, а саме змін в землекористуванні номер на плані -1, площа 0,01га.
Межа земельної ділянки за кадастровим номером № 6810100000:01:006:0196, площею 0,1600 га, наданої ПАТ "Стожари" закріплена в натурі (на місцевості) існуючою стіною будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71, що не заперечується сторонами та підтверджується технічною документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
На момент внесення спірних змін до державного акту позивач був орендарем приміщення площею 57 кв.м. в будівлі по вул. Проскурівського підпілля, 71 згідно угоди № 142/1 про оренду приміщення від 01.11.1999р. та угоди №245/1 про оренду приміщення від 12.06.2000р. Власником вказаного приміщення та земельної ділянки, суміжної із земельною ділянкою, що перебуває в постійному користуванні ПАТ "Стожари", була територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради. З моменту внесення до спірного державного акту змін і до цього часу Хмельницькою міською радою не заявлялось жодних претензій з приводу невідповідності визначеної в державному акті конфігурації, площі земельної ділянки розпорядженню міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів №1575 від 14.06.1994р. та з приводу закріплення в натурі (на місцевості) межі земельної ділянки, що перебуває в постійному користуванні ПАТ "Стожари", існуючою стіною будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71. При цьому при розробленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) були погоджені саме такі межі земельної ділянки і спірні питання були відсутні.
Колегія суддів звертає увагу, що діючим законодавством України не було передбачено обов'язку погоджувати межі земельної ділянки ще й із користувачами приміщень, з якими межує ділянка, чи стіною яких закріплюється межа.
Також, судова колегія вважає безпідставним посилання апелянта на порушення державних будівельних норм "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", оскільки вказані норми поширюються лише на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.
Щодо висновку судової експертизи колегія суддів зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частина друга вказаної статті містить вичерпний перелік засобів, за допомогою яких судом встановлюються вказані дані, а саме: 1) письмові, речові і електронні докази; 2) висновки експертів; 3) показання свідків.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 1 ст. 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
У відповідності до приписів ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом ст. 86 ГПК України.
Метою оцінки є з'ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.
Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.07.2018 у справі №916/332/17.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним з засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як зазначалося вище, у вказаному висновку експерт приходить до висновку, що межа земельної ділянки ( НОМЕР_1 : НОМЕР_3 ) між поворотними точками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 проходить по стіні, яка є капітальним конструктивним елементом приміщення по вул. Проскурівського підпілля (Котовського), 71, що належить ТзПВ «Галицький Ломбард». Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький, вулиця Проскурівського підпілля , 73, змістом відповідає еталону що передбачений Інструкцією. Державний акт (як складова частина досліджуваної документації) заповнений (виготовлений) у не відповідності п.2.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 (чинної на дату видачі державного акту). Матеріали інвентаризації та проекту відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 р. не відповідають вимогам, що ставились до даного виду документації на час її розроблення. Невідповідності полягають у неповноті переліку документів, що наявні в матеріалах інвентаризації та проекті відведення земельної ділянки ресторану «Україна» по вул. Котовського, 73, 1994 в порівнянні з еталоном. Фактичне землекористування ПАТ «Стожари» не відповідає даним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н НОМЕР_5 , та не відповідає документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73). Фактичне землекористування ПАТ «Стожари» не відповідає даним державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н НОМЕР_5 247, з внесеними до нього 15.09.00 виправленнями, та не відповідає документації із землеустрою на земельні ділянки (матеріалам інвентаризації та проекту відведення «Україна» по вул. Котовського, 73).
Дослідивши висновок експерта, судова колегія звертає увагу, що сторонами не заперечується межа земельної ділянки (6810100000:01:006:0196) між поворотними точками 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 проходить по стіні, яка є капітальним конструктивним елементом приміщення по вул. Проскурівського підпілля (Котовського), 71, що належить ТзПВ «Галицький Ломбард». А отже, експертом підтверджено відсутність будь-яких накладень земельної ділянки ПрАТ «Стожари» на інші ділянки та стіну будинку № 71. Крім того, як убачається із позовної заяви, апеляційної скарги та зазначено представником апелянта в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, позивачем не ставиться під сумнів дійсність державного акту на право постійного користування землею від 21.12.95 р/н НОМЕР_5 № НОМЕР_5 ПАТ «Стожари», а лише внесені до нього 15.09.00 виправлення.
Разом з тим, апеляційний господарський суд враховує, що судами при розгляді судових справ № 924/1689/13, №924/1037/14, №10/5025/816/11 вже надавалась оцінка розпорядженню міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів №1575 від 14.06.1994р. "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам" та державному акту серія І-ХМ № 001807 із змінами, внесеними 15.09.2000р., за результатами розгляду яких не було встановлено невідповідності вказаних документів нормам чинного законодавства. Крім того, при розгляді справи № 924/1689/13 позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказував на порушення внесеними змінами його права користування приміщенням в будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71, що виникло у нього починаючи з 1998 року, однак, йому було відмовлено у позові. При цьому відсутність посилання у судових рішеннях на вказані обставини, в тому числі і в постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2015р., жодним чином не спростовує змісту судових рішень, які в силу норм чинного законодавства України є обов'язковими на всій територій України.
По другому питанню висновку експерта, колегія суддів звертає увагу апелянта, що експерт підтверджує, що розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування в м. Хмельницький вул. Проскурівського підпілля,73 ПрАТ «Стожари», яка стала підставою реєстрації земельної ділянки ( НОМЕР_1 01:006:0196) відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою в т.ч. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками та відповідає еталону.
При цьому, судова колегія критично оцінює висновок експерта, в частині що державний акт заповнений не у відповідності до п. 2.4. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах №28 від 15.04.1993 року, оскільки на момент внесення спірних змін 15.09.2000р. до державного акту була чинною Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 04.05.99р. № 43.
За наведеного, судова колегія приходить до висновку, що внесення змін у державний акт на право постійного користування землею площею 0,16 га здійснено з дотриманням п. 3.9 вказаної вище Інструкції № 43 від 04.05.99р., відповідно до якого, у разі будь-яких змін в розташуванні меж земельної ділянки або умов її передачі чи надання, які відбулися після видачі державного акта, ці зміни вносяться одночасно до обох примірників державного акта. Нові межі відображаються на плані земельної ділянки суцільною лінією чорною тушшю, а старі межі перекреслюються червоною тушшю. Кожен запис про зміни посвідчується підписом начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів Держкомзему України.
З питань три, чотири, п'ять суд апеляційної інстанції зазначає, що експертом не наведено в чому конкретно і з яких причин (внаслідок чого) полягає невідповідність фактичного землекористування, не зазначено конкретних розмірів, в тому числі відображеної в додатках 1,2,3 до висновку, шляхом демонтажу підпірної стіни та будівництва прибудови до магазину «Піраміда» земельної ділянки ПрАТ «Стожари» площею 0,0022 га. Жодних клопотань до суду апеляційної інстанції про надання сторонами додаткових документів необхідних для проведення експертизи експертом не заявлялося.
ПрАТ «Стожари» є належним, законним землекористувачем, який у законний спосіб, передбачений нормами земельного законодавства та у відповідності до Закону України «Про земельний кадастр» від 07.07.2011 року здійснює користування наданої йому земельної ділянки в розмірі 0,16 га, що підтверджено чинними рішеннями судів по справам № 10/5025/816/11, №924/1689/13.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що державний акт на право постійного користування землею ПрАТ "Стожари" від 21.12.95р., з внесеними змінами 15.09.2000р. повністю відповідає розпорядженню Хмельницької міської адміністрації №1575 від 14.06.1994р. і площі 0,16 га.
Також суд звертає увагу, що відповідно до приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 1 Господарського процесуального кодексу України, чинній на момент звернення із позовом, захисту підлягають лише ті права, які належать позивачу, за умови, що ці права дійсно порушуються іншими особами, а необхідною умовою при зверненні до суду з позовом щодо захисту порушеного права є обов'язкова наявність на момент звернення до суду існування спору щодо порушеного права або сам факт вчинення порушення.
Зважаючи на вищевикладені обставини, враховуючи вказані позивачем підстави позову, сам факт внесення змін до державного акту не порушує прав позивача на користування приміщенням в будівлі по вул.Проскурівського підпілля, 71 у м.Хмельницькому, інших доказів на порушення прав позивача не подано, а тому в задоволенні вказаних позовних вимог слід відмовити, в зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю.
При цьому наявний в матеріалах справи висновок судової експертизи №4303/4446 від 27.02.19р. зазначеного не доводить також.
З приводу позовних вимог про визнання незаконною державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки ( НОМЕР_1 01:006:0196) та зобов'язання її скасувати суд враховує, що в зв'язку з відмовою у задоволенні попередніх позовних вимог, зважаючи на чинність державного акту та, як наслідок, правомірне користування ПАТ "Стожари" земельною ділянкою (в межах визначених актом), недоведеність факту порушення прав позивача внесеними змінами до державного акту та проведеною державною реєстрацією земельної ділянки, у задоволенні даних позовних вимог також належить відмовити.
За наведеного судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову у позові в повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.16р. у справі № 924/224/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.05.16р. у справі № 924/224/16 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Справу №924/224/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "11" травня 2019 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.