Справа № 810/2381/18
про залишення апеляційної скарги без руху
13 травня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Федотов І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, у тому числі й через несплату апелянтом судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.
01 квітня 2019 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2018 року.
Однак, вказана апеляційна скарга не відповідає вимогам, встановленим статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до неї не додано документу про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі за текстом - «Закон № 3674-VI»).
За змістом п.п. 2) п.3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до п.п. 1 п.3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246-VІІI прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено на 2018 рік у розмірі 1762 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги сплачується у розмірі
2643, 00 грн. (150% від 1762 = 2643, 00).
В порушення вимог зазначеної статті КАС України апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Несплачену суму судового збору належить перерахувати за реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, призначення платежу - судовий збір, Шостий апеляційний адміністративний суд, № справи.
Також, вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ч.3 ст.298 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Київського окружного адміністративного суду прийнято 21 липня 2018 року. Проте, апеляційна скарга подана відповідачем 01 квітня 2019, тобто з пропуском строку для подачі апеляційної скарги.
При цьому апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт посилається на неможливість вчасної сплати судовго збору за подачу апеляційної скарги через відсутність належного бюджетного фінансування.
Проте, такі доводи не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, у даному випадку це - Державна фіскальна служба України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Апелянтом не надано належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір на момент подачі апеляційної скарги вперше.
Крім того, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення строку, встановленого законом або судом.
Враховуючи вищевикладене, підстави для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 296 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2018 року - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 липня 2018 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Федотов І.В.