06 травня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року, -
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42018110330000040 від 31 липня 2018 року в ході проведення обшуку нежитлового приміщення - будівлі ТОВ «Іскра», за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 112, а саме на грошові кошти у сумі 17 000 грн. і ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а також необґрунтовано відповідності майна критеріям передбаченими ч. 2 ст. 167 КПК України.
В апеляційні скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, задовольнити.
Так, згідно доводів апеляційної скарги, ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства і фактичним обставинам справи. Зокрема, згідно доводів апеляційної скарги, стороною обвинувачення надано відомості, які дають підстави для арешту вилученого в ході ошуку майна, оскільки містять достатньо розумних підстав і підозр вважати його доказом злочину у кримінальному провадженні № 42018110330000040.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018110330000040 від 31 липня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, за фактом того, що службові особи військових формувань, що знаходяться на території Центрального регіону, діючи за попередньою змовою із суб'єктами підприємницької діяльності, здійснили розтрату чужого майна - коштів державного бюджету на загальну суму понад 500 тис. грн. Після отримання коштів на рахунки, суб'єкти підприємницької діяльності, конвертують їх у готівку шляхом переведення на рахунки фізичних осіб та підприємств з ознаками фіктивності та розподіляють між учасниками групи на території Київської області.
В ході досудового розслідування було встановлено, що службові особи Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, спільно із посадовими особами ТОВ «Енергоресурси Полісся» під час постачання деревини необробленої (деревини паливної), здійснили розтрату бюджетних коштів на загальну суму понад 500 тис. грн.
Так, за результатами державних закупівель між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернігова (Далі КЕВ м. Чернігова) в особі директора ОСОБА_8 та ТОВ «Енергоресурси Полісся» в особі директора ОСОБА_9 укладено договір № 2 від 20 квітня 2018 року про постачання деревини необробленої (деревини паливної) за кошти Державного бюджету України на загальну суму 10 854 224, 40 грн.
Під час проведення процедури закупівлі деревини паливної, службовими особами КЕВ м. Чернігова було створено умови для перемоги вигідного учасника, при цьому орієнтовну вартість товару КЕВ м. Чернігова штучно було завищено майже у два рази від її ринкової вартості.
При проведенні тендеру участь приймали лише дві юридичні особи, а саме: ТОВ «Паливно-енергетична компанія» в особі ОСОБА_10 та ТОВ «Енергоресурси Полісся» в особі ОСОБА_9 .
Незважаючи на грубі порушення чинного законодавства, КЕВ м. Чернігова пропозиції учасників не були відхилені та визнано переможцем ТОВ «Енергоресурси Полісся».
При аналізі учасників торгів було встановлено, що ТОВ «Енергоресурси Полісся» створено за декілька місяців до початку тендеру та не має найманих працівників і техніки для виконання тендеру, має ознаки фіктивності. Одноособовим засновником та директором підприємства являється ОСОБА_9 , який фактично організацією діяльності товариства не займається, зареєстроване громадянином ОСОБА_10 , який є директором ТОВ «Паливно-енергетична компанія» та фактично приймає організаційні рішення щодо діяльності ТОВ «Енергоресурси Полісся».
Відповідно до договору № 2 від 20 квітня 2018 року про постачання деревини необробленої (деревини паливної) за кошти Державного бюджету ТОВ «Енергоресурси Полісся» повинно поставити до КЕВ м. Чернігова товар «код ДК 021:2015-3410000-7 - «Деревина» (Паливна деревина), за визначеною ціною, номенклатурою, характером, технічними та якісними характеристиками, а також конструктивними, технологічними, експлуатаційними вимогами до товару та строками виконання договору визначеними специфікацією договору, а саме: Деревина (Паливна деревина) ГОСТ 3243-88 загальною кількістю 11078 м.куб., за ціною одиниці товару (із врахуванням марк.тари.(упак)вант.робіт у місцях завантаження та трансп.витрат з ПДВ) 979, 80 грн. м.куб. на загальну суму 10 854 224, 40 грн. з ПДВ, та поставити у строк до 30 червня 2018 року.
В подальшому, в інтересах постачальника ТОВ «Енергоресурси Полісся», КЕВ м. Чернігів, укладались додаткові угоди, щодо зміни кількості та якості товару, та збільшення строку постачання товару.
Органом досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Енергоресурси Полісся» відповідно до укладених договорів з КЕВ м. Чернігова, постачання деревини паливної не здійснює.
Також встановлено, що ТОВ «Енергоресурси Полісся» у відображенні бухгалтерського обліку показувало взаємовідносини щодо купівлі товару - деревини паливної різних сортів за заниженою вартістю з наступними підприємствами: ФОП ОСОБА_11 , ТОВ «Смартбудінвест», ТОВ «ЕкоСояПродукт».
Після отримання коштів на рахунки, суб'єкти підприємницької діяльності конвертують їх у готівку шляхом переведення на рахунки фізичних та юридичних осіб.
Під час виконання доручення, оперативними підрозділами встановлено, що офіси ТОВ «Паливно-енергетична компанія» та ТОВ «Енергоресурси Полісся» знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112.
17 грудня 2018 року слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва надано дозвіл на проведення обшуку за місцем фактичного знаходження ТОВ «Енергоресурси Полісся» з метою вилучення речей, предметів і документів, що мають значення для кримінального провадження, в тому числі і носіїв інформації, комп'ютерів, ноутбуків.
10 січня 2019 року було проведено обшук за місцем фактичного знаходження ТОВ «Енергоресурси Полісся» - у будівлі ТОВ «Іскра», а саме за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, в ході якого було вилучено грошові кошти у сумі 17 000 грн. і ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB.
Постановою прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 11 січня 2019 року зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018110330000040.
В рамках даного провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, зазначивши, що метою для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є збереження речових доказів.
Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора, слідчий суддя послався на недоведеність стороною обвинувачення відповідності вказаного майна критеріям ст. 98 КПК України.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів не погоджується.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Також слід зазначити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доводи клопотання прокурора та додані до нього матеріали містять достатньо відомостей, які дають підстави вважати, що грошові кошти у сумі 17 000 грн. і ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB, можуть зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуті кримінально протиправним шляхом, а тому відповідають критеріям ст. 98 КПК України.
Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність підстав для накладення арешту на це майно з метою збереження речових доказів.
У зв'язку з цим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених обставин, клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене в ході обшуку за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, майно, а саме на: грошові кошти у сумі 17 000 грн. і ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB, слід задовольнити.
Надані прокурором матеріали підтверджують наявність правових підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а також, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_5 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 14 січня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42018110330000040 від 31 липня 2018 року в ході проведення обшуку нежитлового приміщення - будівлі ТОВ «Іскра», за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 112, а саме: грошові кошти у сумі 17 000 грн. і ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 про накладення арешту на майно задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 42018110330000040 від 31 липня 2018 року в ході проведення обшуку 10 січня 2019 року нежитлового приміщення - будівлі ТОВ «Іскра», за адресою: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 112, а саме на: грошові кошти у сумі 17 000 грн., купюри номіналом по 200 грн. у кількості 85 шт.; ноутбук НР 62205А№HMW із зарядним пристроєм та флеш накопичувачем Hi ravi 4 GB.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1140/2019 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_12