справа № 752/17842/18
провадження № 22-ц/824/7800/2019
13 травня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів :
судді-доповідача Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І.М., Семенюк Т.А.,
розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року у складі судді Новака А.В.,
встановив:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з останнього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмір 40 283,94 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року вказану справу передано для розгляду до Подільського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва та повернути справу на розгляд до цього суду для подальшого її розгляду в іншому складі суду.
Свої доводи мотивує тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VІІ, який набрав чинності 28.08.2018 року, внесено зміни до Цивільного процесуального Кодексу України, а саме частину першу статті 28 після слів " Позови про стягнення аліментів" доповнено словами "збільшення їх розміру", а після слів "витрат на дитину" - словами "стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів". Таким чином даний позов міг бути пред'явлений також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Відповідно до положень ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Передаючи справу на розгляд до Подільського районного суду м. Києва за підсудністю, суд першої інстанції виходив з положень ч.1 ст.27 ЦПК України та тієї обставини, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Подільського району м. Києва.
Висновок суду першої інстанції зроблено з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст.28 ЦПК України ( із змінами, внесеними згідно із Законом №2475-VIII від 03.07.2018) позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_2 ).
Позов заявлено з приводу стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, а тому у відповідності до ч.1 ст.28 ЦПК України дана справа підсудна Голосіївському районному суду м. Києва.
Суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про непідсудність даної справи Голосіївському районному суду м. Києва.
Допущене судом першої інстанції порушення норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 369, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 рокускасувати.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. А. Семенюк