13 травня 2019 року справа № 580/884/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
14.03.2019 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області(18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), в якій просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ;
-скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010311459 від 18.12.2018 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 18.12.2018 пенсію за віком, відповідно до п.п. 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993, "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 17.12.2018 № 70/23-00-05 та від 17.12.2018 № 71/23-00-05.
Позовні вимоги позивач аргументує тим, що у відповідача не має законних підстав для відмови у переведені з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по віку згідно Закону України «Про державну службу», оскільки працюючи на посадах, віднесених до посад державних службовців, маючи необхідний стаж державної служби ОСОБА_1 відповідає умовам для призначення пенсії державного службовця, а норми ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року застосовуються до позивача, як до особи, яка на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року мала не менше 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, що передбачено п. 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року.
Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позивач не має права на призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу», оскільки у нього відсутній необхідний стаж державної служби. Наголошено, що ст. 25 Закону № 3723 та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 703 «Про віднесення деяких посад працівників органів державної влади, інших державних органів, установ до відповідних категорій посад державних службовців та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів від 22.07.2016 №465 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України», не було віднесено до відповідних категорій посад державної служби посади, які обіймав позивач.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
18.12.2018 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Черкаській області із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та надав довідку про заробітну плату з Головного управління ДФС у Черкаській області від 17.12.2018 №71/23-00-05.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010311459 від 18.12.2018 про розгляд заяви ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою відмови у призначенні пенсії держаного службовця є те, що посади, на яких позивач працював, не відносяться до переліку категорій посад державної служби на призначення пенсії по віку згідно Закону України «Про державну службу» у відповідності до статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723 XII та постанови КМУ від 14.08.2013 року № 703, яка втратила чинність на підставі постанови КМУ від 22.07.2016 року № 465.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 з 25.04.2018 перебуває пенсійному обліку та йому призначено пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Загальний страховий стаж роботи складає 42 роки 6 місяців 2 дні (коефіцієнт стажу - 0,42500). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії - 14483,06 грн., обчислений за період роботи з 01.07.2000 по 31.01.2018 (коефіцієнт заробітку - 2,69307).
Згідно трудової книжки НОМЕР_1 , ОСОБА_1 : з 03.11.1974 по 20.11.1976 та з 02.03.1977 по 22.10.1997 років - проходив військову службу; з 02.03.1998 по 31.05.2013 працював в ДПС у Черкаській області; з 01.06.2013 по 22.10.2014 працював в головному управлінні Міндоходів у Черкаській області; з 23.10.2014 по 11.04.2016 працював в головному управлінні ДФС у Черкаській області на різних посадах, починаючи від спеціаліста І категорії та закінчуючи заступником начальника управління - начальником відділу Головного управління.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України «Про державну службу».
01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII у якому згідно частини 2 Прикінцевих та перехідних положень визнано такими, що втратили чинність, зокрема: Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 № 3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 р. № 229, стаж державної служби обчислюється відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 889-УІІІ. До стажу державної служби зараховуються: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону: час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.
Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Згідно пункту 6 вищевказаного Порядку № 229 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Перелік посад державної служби, які обіймали особи - державні службовці, що належать до певної категорії посад, передбачених Законом № 3723, визначається Кабінетом Міністрів України ст. 25 Закону № 3723-ХІІ. Абзацами другим та четвертим пункту другого Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно- ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання і час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Абзацами 1,2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу".
Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 у справі 21-340а13, де колегія суддів дійшла висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ.
Порядок призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 3723-ХІІ визначено «Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб» затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.
Відповідно до п. 3 Порядку № 622 - право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р."№ 889-УІІІ "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають чоловіки, які досягли віку 62 роки.
До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по ІНФОРМАЦІЯ_1 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.
Згідно паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 від 10.03.1999 року, ОСОБА_1 народився - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
04.10.2018 року ОСОБА_1 виповнилось 62 роки.
Тобто, на час звернення до відповідача останній мав 42 роки страхового стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723 -XII та постанови КМУ № 283 від 03.05.1994 року.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку № 622, - пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії як держслужбовцю відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ є неправомірними.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 139 КАС України та у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору, судові витрати не підлягають до відшкодування.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 № 3723-ХІІ.
Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 971010311459 від 18.12.2018 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 18.12.2018 пенсію за віком, відповідно до п.п. 10, 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993, "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 17.12.2018 № 70/23-00-05 та від 17.12.2018 № 71/23-00-05.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя П.Г. Паламар