13 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/597/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Васильєвій В.В.,
за участі: представника позивача - Мороз А.І.
представників відповідача - Корнєвої Ю.В., Ващука М.В.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСІЛЬГОСПМАШ", Приватного акціонерного товариства "Херсонський нафтопереробний завод" до Херсонської міської ради, за участю третьої особи - Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення від 05.06.2018 р. №1398,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просять визнати протиправним та нечинним рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 р. №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсона".
Ухвалою суду від 29.03.2019 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
08.04.2019 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем.
Ухвалою суду від 08.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.04.2019 року.
18.04.2019 року ухвалою суду справу об'єднано зі справою 540/731/19 із присвоєнням номеру справи № 540/597/19.
Протокольними ухвалами суду, проголошеними в судовому засіданні 25.04.2019 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі в справі третіх осіб, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.05.2019 року.
22.04.2019 року та 07.05.2019 року відповідачем заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.
В підготовчому засіданні 10.05.2019 року судом розглянуто відповідні клопотання.
Згідно змісту клопотань, представник відповідача вважає, що оскаржене рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон" не відноситься до нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, а тому право звернення позивачів з відповідним позовом обмежено загальним строком звернення до суду - 6 місяців, а не строками встановленими ст. 264 КАС України для позовів про оскарження нормативно-правового акту.
З урахуванням зазначеного відповідач вважає, що перебіг строку на судове оскарження рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон" розпочався 15.06.2018 року з дати публікації оскарженого рішення в друкованому засобі масової інформації, тобто з дати, з якої позивачі могли довідатись про його існування. Враховуючи, що за викладених обґрунтувань, строк звернення до суду сплив 15.12.2018 року, а клопотання про поновлення строку позивачами не подані, відповідач просить суд залишити позовні заяви без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду, суд виходить з наступного.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язане з реалізацією права на справедливий судовий розгляд. Наявність такої умови дисциплінує учасників правовідносин, запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Приписами ч. 1 - 2 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно положень ч.3 ст. 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
З викладеного слід дійти висновку, що КАС України передбачає загальний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи (шість місяців та три місяці - для суб'єктів владних повноважень) та спеціальні строки, у випадку з вимогами щодо оскарження нормативно-правового акту - протягом всього строку їх чинності.
Відповідно зазначеного, обґрунтованість доводів представника відповідача про пропуск позивачами строку звернення до суду напряму залежить від правової природи предмету оскарження - рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон".
Так, згідно п.1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З положень наведеної норми вбачається, що КАС України поділяє рішення суб'єкта владних повноважень на нормативно-правові акти та індивідуальні акти.
Відповідно п.п. 18, 19 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовим актом є акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальним актом є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У справі, що розглядається, оскаржено прийняте відповідачем рішення від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон".
Як вбачається з назви та змісту рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон.
З вступної частини затвердженої документації вбачається, що нормативна грошова оцінка земель м. Херсон Херсонської області виконується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників і механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. (а.с.32).
З огляду на наведене суд вважає, що рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон" є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.
Окрім вказаного, як неодноразово зазначено Вищим адміністративним судом України (зокрема, в судових рішеннях:ухвала від 03.11.2016 року по справі № 826/9353/14, ухвала від 14.12.2016 року по справі № 800/592/16), обов'язковою ознакою нормативно-правового акту є його загальнообов'язковий характер, тобто такий акт повинен застосовуватись всіма суб'єктами, яким він адресований.
В даному випадку, оскаржене рішення Херсонської міської ради відповідає й зазначеному критерію, оскільки не містить персоніфікованого переліку осіб, до яких воно застосовується, а передбачає, коло осіб, для яких воно має загальнообов'язковий характер - платники земельного податку; платники державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом; платники орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, тощо.
Також суд звертає увагу сторін на те, що висновку про віднесення рішень суб'єкта владних повноважень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до нормативно-правових актів у подібних правовідносинах дійшла також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.05.2018 по справі № 461/8220/13-а.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що рішення Херсонської міської ради від 05.06.2018 року №1398 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Херсон" - предмет оскарження в даній справі є нормативно-правовим актом, отже при визначенні строку звернення з вимогами про його скасування застосуванню підлягає ч. 3 ст. 264 КАС України.
Таким чином, твердження відповідача про необхідність застосування до спірних правовідносин загального - шестимісячного строку звернення до суду є помилковими. Отже, й клопотання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.3 ст.123 КАС України (у зв'язку з пропуском строку звернення до суду) є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки відповідний строк позивачами не пропущено.
Керуючись ст.ст. 123, 243, 248, 264 КАС України,
ухвалив:
У задоволені клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 13.05.2019 року.
Суддя Ковбій О.В.