про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2019 року справа № 580/1513/19
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 580/1513/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення пенсії та відшкодування моральної шкоди, прийнято ухвалу.
08.05.2019 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невиконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 3649 про погашення заборгованості ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 у справі № 823/2180/17, що 19.03.2018 набрало законної сили, протиправною;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії згідно розрахунку відповідача від 21.03.2018 з 01.01.2016 до березня 2018 року у сумі 47052,36 грн та моральну шкоду у сумі 50000 грн, а всього 97052,36 грн з перерахунком коштів на поточний (картковий) рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 відкритого в ТВБВ №10023/037філії Черкаського обласного управління АТ «Ощадбанк» код установи банку354507, код ЄДРПОУ 02767059.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.
Згідно пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. У позовній заяві не зазначено: номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти учасників справи, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, зокрема копію довідки МСЕК серії 10ААА № 256299.
Законом України «Про судовий збір» передбачено (стаття 9), що суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кодексу адміністративного судочинства України встановлено (частина 3 статті 161), що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для визначення суми судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2019, що становить 1921 грн.
Суд зазначає, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру - судовий збір за вимогу немайнового характеру 768,40 грн та вимоги майнового характеру у сумі 97052,36 грн - судовий збір за вимоги майнового характеру становить 970,52 грн.
Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 1738,92 грн. або засвідчені у встановленому порядку документи, що підтверджують належність позивача до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору. Належними реквізитами для сплати судового збору є: отримувач коштів - УДКСУ у м.Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38031150; банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО) - 854018; рахунок отримувача - 31212206784002; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Судом встановлено, що позивач у обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі № 823/2180/17, згідно якого позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 16.05.2017 №4826, виданої ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області; зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 16.05.2017 №4826, виданої ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, з 01.01.2016 та її виплату з урахуванням фактично виплаченої пенсії; у іншій частині позову відмовлено.
Враховуючи зазначене, предметом позову у даній справі є контроль за виконанням рішення суду у справі № 823/2180/17 щодо виплати перерахованої відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 16.05.2017 №4826, виданої ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ в Черкаській області, з 01.01.2016 пенсії ОСОБА_1 з урахуванням фактично виплаченої пенсії.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення у адміністративній справі № 823/2180/18, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Судом, що ухвалив рішення на користь позивача є Черкаський окружний адміністративний суд у справі № 823/2180/18, який має здійснювати судовий контроль. Частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Проте, позивачем у підготовці матеріалів до суду номер відповідної справи не зазначено.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Правова аксіома «placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae» розуміється так, що «у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед вимогливим розумінням права». Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який ухвалив рішення.
Згідно статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства є обов'язковість судових рішень.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
У рішенні від 15.10.2009 у справі Yuriy Nikolayevich Ivanov проти України, № 40450/04 ЄСПЛ констатував, що право на суд є ілюзорним, якщо національна правова система дозволяє, щоб остаточне, обов'язкове до виконання судове рішення залишилося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Держава не може виправдовуватися відсутністю засобів невиконання судових рішень, ухвалених проти неї або проти установ чи підприємств, що знаходяться у державній власності або контролюються державою.
Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода - це будь-яке знецінення блага, що охороняється правом, тому її поділяють на майнову і немайнову. Збитки - це грошова оцінка шкоди, що має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода - втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він виходить, а також врахувати інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивачем у позовній заяві не зазначено: у чому розуміється шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не надано доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань або втрат майнового і немайнового характеру.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного (на думку позивача) права, оскільки оскарження дій/бездіяльності органа владних повноважень щодо невиконання судового рішення врегульовано статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України та здійснюється до суду, який ухвалив рішення.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення пенсії та відшкодування моральної шкоди, залишити без руху.
Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:
- нової редакції позовної заяви із зазначенням: номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти учасників справи, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серії паспорта позивача, ідентифікаційного коду юридичної особи в ЄДРПОУ відповідача; позовних вимог сформованих відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- обґрунтування вимог у контексті частини 5 ст.21, ст.5, ст.ст.382-383 Кодексу адміністративного судочинства України;
- засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви;
- доказів сплати судового збору у сумі 1738,92 грн. або засвідчених у встановленому порядку документів, що підтверджують належність позивача до категорій осіб, звільнених від сплати судового збору.
Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п'ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.
Суддя Л.В. Трофімова