Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
13.05.2019 р. № 520/2268/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни від 21 лютого 2019 року № 45642795 про відмову у внесенні змін до запису державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради зареєструвати за ОСОБА_1 право приватної власності на нерухоме майно згідно рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 13 травня 1993 року, прийняте з урахуванням висновку технічної експертизи від 20 грудня 1991 року, про реальне виділення часток жилого будинку з надвірними будівлями та визначення порядку користування земельною ділянкою з подальшими легалізованими змінами, зокрема:
1. приміщення, що складаються з: а) приміщення коридору "І" площею 2,6 кв.м. розташованого в прибудові літ."а"; б) приміщення кухні 1-1 площею 8,8 кв.м. розташованого в житловій прибудові літ. "А1-1"; в) житлове приміщення 1-2 площею 7,1 кв.м. розташованого в житловій прибудові літ. "А1-1"; г) житлове приміщення 1-3 площею 9,7 кв.м. розташованого в житловому будинку літ. "А1-1"; д) приміщення санвузла 1-4 площею 1,6 кв.м. розташованого в прибудові літ. "а"; е) житлове приміщення 1-5 площею 17,6 кв.м. розташованого в житловому будинку літ. "А-1"; ж) житлове приміщення 2-3 площею 7,4 кв.м. розташованого в житловому будинку літ. "А-1";
2. господарські споруди, що складаються з: 1) Літньої кухні "Б" площею 10,7 кв.м; 2) Тамбуру до літньої кухні "б1" площею 4,3 кв.м.; 3) Сараю "В" площею 7,5 кв.м.; 4) Вбиральні "Г" площею 1 кв.м.; 5) Льоху "Д"площею 13,7 кв.м.; 6) Сараю "Л" площею 21,3 кв.м.; 7) Сараю "Н" площею 2 кв.м.; 8) Воріт № 1; 9) Огорожі № 2; 10) Огорожі № 4; 11) Колодязю № 3, а також право інше речове, а саме право користування земельною ділянкою площею 518 кв.м. з сторони будинку АДРЕСА_1 з окремим виходом на вулицю в домоволодінні по АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, є протиправним.
Ухвалою суду від 12.03.2019 відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
01.04.2019 від представника відповідача - Департаменту реєстрації Харківської міської ради надійшов письмовий відзив на позов та заперечення. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли згідно чинного законодавства.
15.04.2019 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримала свою правову позицію.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 21.02.2019 представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 державному реєстратору Департаменту реєстрації Харківської міської ради була подана заява № 32794577 про внесення змін до запису Державного реєстру правна щодо право власності за № 28686016 розділу, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1681842663101. За заявою описом змін зазначено "зареєструвати право власності в цілому за ОСОБА_1 на підставі рішення суду Ленінського району від 13.05.1993 року та технічного паспорту".
До заяви в якості підстави для внесення змін до запису Державного реєстру прав були подані наступні документи: рішення суду Ленінського району м. Харкова від 13.05.1993 року; технічний паспорт, виданий Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"; технічний паспорт, виданий Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"; заява.
Судом також встановлено, що 13 травня 1993 року рішенням Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 з урахуванням висновку технічної експертизи від 20 грудня 1991 року виділено із розрахунку 77/100 частин житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Згідно резолютивної частини зазначеного рішення суду в користування ОСОБА_1 в домоволодінні по АДРЕСА_2 виділено земельну ділянку площею 518 кв.м. зі сторони будинку АДРЕСА_3 з окремим виходом на вулицю.
Під час розгляду заяви державним реєстратором отримані відомості з Державного реєстру прав, відповідно до яких за адресою: АДРЕСА_2 на житловий будинок літ. "А-1", ліг. "А2-1", загальною площею 82,4 кв.м , житловою площею 61,5 кв.м, житлові прибудови літ. "А1-1", літ. "А2-1", літню кухню літ. "Б", сарай літ. "В", вбиральню літ. "Г", льох літ. "Н", замощення І, ворота № 1, огорожу № 2, колодязь № 3, огорожу № 4, огорожу № 5, ворота № 6. Крім того самочинно побудовану прибудову літ. "а3" (приміщення № II пл. 1,7 кв.м, частина приміщення № 2-5 пл. 1,3 кв.м) зареєстровано право спільної часткової власності на 77/100 ч. за ОСОБА_1 на підставі рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 24.07.1985 по справі № 2-1066 та Свідоцтва про право на спадщину за заповітом серія та № 2-4585, виданого 27.11.1981 другою ХДНК.
Державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцовою М.Є. за результатами розгляду заяви від 21.02.2019 № 32794577 та поданих документів було встановлено, що вимога заявника зареєструвати право власності в цілому за ОСОБА_1 на підставі рішення Ленінського району м. Харкова від 13.05.1993 не відповідає визначеним Законом підставам для внесення змін до запису Державного реєстру прав за номером 2868601 розділу Державного реєстру прав, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1681842663101.
Позивач, вважаючи вищевказане рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно положень ч.ч. 1-2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, то за таких обставин спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Зазначена правова позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у справах №802/1792/17-а (постанова від 21.03.2018 р.) та №820/4146/17 (постанова від 20.06.2018 р.), а також Верховного Суду у складі колегія суддів Касаційного адміністративного суду у справі №804/663/16 (постанова від 24.01.2019 року).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Тобто, вказаною нормою чітко передбачено, що у разі закриття провадження у справі, судові витрати повертаються з бюджету.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд зазначає, що позивачем сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією № 10248611 від 07.03.2019.
Враховуючи те, що провадження у справі підлягає закриттю, суд вважає за необхідне повернути сплачений судовий збір позивачу з бюджету України.
Керуючись статтями 2, 19, 160, 165, 238 Кодексу адміністративного судочинства України,
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової Маргарити Євгенівни, Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України (УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999628, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 34318206084012, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в загальному розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп., сплачений згідно квитанції № 10248611 від 07.03.2019.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О.Чудних