"07" травня 2019 р. Справа № 480/634/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді- Прилипчука О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,
представника позивача - Кондратенка Ю.М.,
представників відповідача - Сапунова М.І., Фесенко В.І., Федорченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Північно - східного офісу Держаудитслужби
про стягнення заборгованості,-
21 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму невиплаченої середньої заробітної плати з урахуванням коефіцієнту підвищення за період з січня 2016 року по березень 2019 року (включно) у розмірі 89705,93 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 15510,30 грн.
Ухвалою суду від 26.02.2019 р. відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 16.04.2019 р. продовжено строк розгляду справи №818/634/19 у підготовчому провадженні на 30 днів.
20.03.2019 представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивуючим тим, що позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, який сплив 06.11.2018.
Представники відповідача в судовому засіданні 07.05.2019 р. підтримали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача заперечував проти задоволення зазначеного клопотання.
Заслухавши доводи представників сторін, суд приходить висновку, що клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 16.04.2019 р. позивачем подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача суму невиплаченої середньої заробітної плати з урахуванням коефіцієнту підвищення за період з січня 2016 року по березень 2019 року (включно) у розмірі 89705,93 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 15510,30 грн.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 122 КАС України є загальною нормою, яка визначає строк звернення до суду і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина 5 статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас частина 5 статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
У зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Проте, наведена норма міститься у Кодексі законів про Працю.
Так, статтею 233 КЗпП України визначено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Зокрема, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч.1 ст.233).
Разом із цим частиною другою цієї статті встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Оскільки норми частини другої статті 233 КЗпП України є спеціальними, прямо встановлюють предмет (заробітна плата) судового захисту, то вони мають пріоритет над нормами частини 5 статті 122 КАС України, які є загальними і з них не можна прямо зробити висновок стосовно строків звернення до суду для захисту права на заробітну плату (грошове забезпечення тощо).
Таким чином, під час розв'язання публічно-правових спорів про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення тощо) у разі порушення законодавства про оплату праці потрібно застосовувати положення частини другої статті 233 КЗпП України, тобто строки звернення до суду у цій категорії спорів не застосовуються.
Отже, право на заробітну плату не обмежується будь-яким строком щодо судового захисту і такий висновок прямо випливає з указаної норми.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання представника Північно - східного офісу Держаудитслужби про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в момент проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 13.05.2019 р.
Суддя О.А. Прилипчук