11 травня 2019 року м. Рівне №460/682/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови в задоволенні звернень позивача від 13.12.2018, від 26.02.2019 про зарахування стажу в пільговому обчисленні згідно з трудовою угодою від 04.02.1978 та зобов'язання відповідача зарахувати у стаж роботи при призначенні пенсії в пільговому обчисленні стаж роботи згідно з трудовою угодою від 04.02.1978. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 13.12.2018 та 26.02.2019 позивач звертався до відповідача із заявами про зарахування до трудового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 24.10.1979 по 14.09.1990 з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5. Проте, відповідачем було відмовлено в задоволенні вказаних заяв листами від 21.01.2019 за № Д-65 та від 01.03.2019 за № Д-15 відповідно. Свої відмови відповідач мотивував тим, що відповідно до трудових угод, які знаходяться в пенсійній справі позивача за період з 04.02.1975 по 04.02.1978 та з 05.03.1976 по 05.03.1979 стаж зараховано в пільговому обчисленні, а стаж за період роботи з урахуванням трудової угоди за період з 04.02.1978 по 04.02.1989 не обчислено в кратності, оскільки зазначений період становить більше трьох років, а за період з 05.02.1989 по 14.02.1990 не надано трудової угоди для пільгового обчислення стажу. Такі відмови відповідача позивач вважає протиправними, оскільки встановлення чинним законодавством мінімального строку трудового договору, що дає право на користування пільгами за роботу в районах Крайньої Півночі, жодним чином не обмежувало право особи та роботодавця укладати такі трудові договори на більший період, а ніж три роки. За наведених обставин, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що з системного аналізу норм чинного пенсійного законодавства слідує, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами, або письмового трудового договору чи довідки, що містять такі відомості. У статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 зазначено про надання додаткових пільг, в тому числі щодо зарахування одного року роботи у вказаних районах за оди рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки. Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 № 1908-VІІ «Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» встановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960, з п'яти до трьох років та надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки. Враховуючи положення вище вказаних нормативних актів, для зарахування при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком і по інвалідності, одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі за один рік шість місяців, необхідна наявність трудового договору, укладеного на строк не менше трьох років, відомості про період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користування пільгами, передбаченими діючим на час роботи законодавством, які повинні бути зазначені в трудовій книжці, або довідці чи в письмовому трудовому договорі, наявність вислуги років. Відповідно до трудових угод, які містяться в пенсійній справі Позивача період з 04.02.1975 по 05.03.1979 зараховано до стажу в пільговому обчисленні, а стаж за період роботи з 06.03.1979 по 04.02.1989 відповідно до трудової угоди (04.02.1978 - 04.02.1989) не обчислено в кратності з 01.05.2018, оскільки в даній угоді в терміні дії договору має місце виправлення в році кінцевої дати договору та термін дії договору становить більше трьох років. З огляду на вказане, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тобто не порушуючи вимог статті 19 Конституції України, а тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.
26.03.2019 позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою суду від 29.03.2019 позовна заява залишалася без руху.
08.04.2019 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 11.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
13.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу період його роботи в районах Крайньої Півночі з 24.10.1979 по 14.09.1990 з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5.
Листом від 21.01.2019 за № Д-65 відповідач повідомив позивачу, що відповідно до трудових угод, які знаходяться в його пенсійній справі за період з 04.02.1975 по 04.02.1978 та з 05.03.1976 по 05.03.1979 стаж зараховано в пільговому обчисленні, а стаж за період роботи з урахуванням трудової угоди за період з 04.02.1978 по 04.02.1989 не обчислено в кратності, оскільки зазначений період становить більше трьох років.
26.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу період його роботи в районах Крайньої Півночі з 06.03.1979 по 14.09.1990 з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5.
Листом від 01.03.2019 за № Д-15 відповідач повідомив позивачу, що відповідно до трудових угод, які знаходяться в пенсійній справі позивача за період з 04.02.1975 по 04.02.1978 та з 05.03.1976 по 05.03.1979 стаж зараховано в пільговому обчисленні, а стаж за період роботи з урахуванням трудової угоди за період з 04.02.1978 по 04.02.1989 не обчислено в кратності, оскільки зазначений період становить більше трьох років, а за період з 05.02.1989 по 14.02.1990 не надано трудової угоди для пільгового обчислення стажу.
Позивач, вважаючи такі відмови відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Твердження відповідача щодо відсутності підстав для зарахування до стажу позивача періоду роботи згідно з трудовим договором від 04.02.1979 з розрахунку одного року роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи, оскільки відповідний договір був укладений на строк більше трьох років, що суперечить вимогам Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 № 1908-VII «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», суд вважає помилковими, з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до п.5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі , відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
З метою впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та поширення цих пільг на всіх робітників і службовців зазначених районів Президією Верховної Ради СРСР був прийнятий наказ від 10.02.1962 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».
Відповідно до пункту «д» пункту 5 вказаного Указу встановлено, що працівникам, які переведені, направлені або запрошені на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на термін п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, зараховується за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності.
В подальшому, згідно з пунктом 3 Указу Президією Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 № 1908-VII «Про поширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, що прирівнюються до районів Крайньої Півночі», скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі ", з п'яти до трьох років.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Аналіз вищенаведених норм права, дозволяє прийти до висновку, що Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 № 1908-VII була визначена мінімальна тривалість трудового договору, укладення якого надає особі право на користування пільгами встановленими вказаними Указами, на рівні трьох років. Разом з тим, положення вказаних Указів не містять жодних застережень щодо встановлення граничного строку, на який може бути укладений такий договір.
Тобто, для набуття права на користування пільгами, встановленими Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 № 1908-VII, в тому числі обчислення страхового стажу з розрахунку одного року роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи, необхідно було укласти трудовий договір на три і більше роки.
Аналогічного висновку щодо можливості зарахування у трудовий стаж одного року роботи у місцевості, яка прирівнюється до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців на підставі трудового договору, укладеного більше ніж на три роки, дійшов Верховний Суд в постанові від 02.04.2019 у справі № 155/173/17.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967, визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1967 № 1029.
При цьому, спір, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами відсутній.
Факт роботи позивача за строковими договором у місцевостях Крайньої Півночі у період з 04.02.1978 по 04.02.1989 в Абийській РТК «Індигірторг» підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудового договору від 04.02.1978. У вказаному договорі також міститься застереження про те, що позивач користується усіма пільгами, передбаченими Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967 № 1908-VII.
Щодо посилання відповідача на те, що трудовий договір від 04.02.1978 містить виправлення в частині зазначення в ньому кінцевої дати строку дії договору, а саме в даті «4 февраля 1979 г.» цифру « 7» виправлено на цифру « 8», суд зазначає наступне.
Дійсно у пункті 4 трудового договору від 04.02.1978 міститься рукописне виправлення року в даті закінчення строку його дії. При цьому, таке виправлення не посвідчене сторонами договору шляхом вчинення у договорі поряд з виправленням напису «Виправленому вірити» тощо.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться архівні довідки Архіву Муніципального району «Абийського улуса (району)»:
1) № 96 від 22.03.2017, згідно з якою на підставі наказу Абийської РТК «Індигірторг» від 31.10.1983 № 73-к позивача було переведено з посади старшого продавця на посаду завідуючого продовольчим магазином №1 з 31.10.1983 та на підставі наказу Абийської РТК «Індигірторг» від 12.02.1990 № 08-к позивача було звільнено з посади завідуючого продовольчим магазином № 1 з 14.02.1990 у зв'язку із закінченням строкового трудового договору;
2) № 95 від 22.03.2017, згідно з якою підтверджується виплата позивачу Абийською РТК «Індигірторг» заробітної плати протягом жовтня 1974 року - грудня 1989 року.
Таким чином, наведеними вище копіями трудового договору та архівних довідок в сукупності підтверджується факт роботи позивача у місцевостях Крайньої Півночі у період 04.02.1979 по 04.02.1989 в Абийській РТК «Індигірторг» та набуття ним права на зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу з урахуванням одного року роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи.
Одночасно, суд звертає увагу на те, що у заявах від 13.12.2018 та 26.02.2019 позивач просив відповідача зарахувати до страхового стажу з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5 період його роботи в районах Крайньої Півночі по 14.02.1990.
Разом з тим, в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про наявність у позивача права на зарахування до страхового стажу з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5 періоду його роботи в районах Крайньої Півночі лише по 04.02.1989.
Будь-яких доказів на підтвердження набуття права на зарахування до страхового стажу з врахуванням коефіцієнта кратності 1,5 періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05.02.1989 по 14.02.1990 позивачем суду не надано та судом в ході розгляду справи не встановлено.
За наведених обставин, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Сплачена сума судового збору у розмірі 384,20 грн відповідно до квитанції від 19.03.2018 №164, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в задоволенні заяв ОСОБА_1 від 13 грудня 2018 року та від 26 лютого 2019 року щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 04 лютого 1978 року по 04 лютого 1989 року з розрахунку однин рік роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи.
Зобов'язати Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в районах Крайньої Півночі з 04 лютого 1978 року по 04 лютого 1989 року згідно з трудовим договором від 04 лютого 1978 року з розрахунку один рік роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо відмови в задоволенні заяв ОСОБА_1 від 13 грудня 2018 року та від 26 лютого 2019 року щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05 лютого 1989 року по 14 лютого 1990 року з розрахунку однин рік роботи у районах Крайньої Півночі за один рік і шість місяців стажу роботи, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
2) відповідач - Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 40373305).
Суддя Комшелюк Т.О.