22 квітня 2019 року м. Рівне №460/2766/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 17167,00 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 18019,50 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 297321,75 грн., з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією з початку нарахування пенсії по день фактичного проведення перерахунку; зобов'язання провести індексацію пенсії з моменту її нарахування і проведенням в подальшому; визнання дій відповідача, пов'язаних із застосуванням при нарахуванні пенсії неконституційної матеріальної норми п.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неправомірними та зобов'язання в подальшому проводити пенсійне забезпечення без застосування цієї неконституційної норми закону без обмеження пенсії її максимальним розміром, з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією з початку нарахування пенсії по день фактичного проведення перерахунку.
Ухвалою від 13.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
29.11.2019 на адресу суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у якому серед іншого відповідач просив зупинити провадження у справі (а.с.37-40).
Ухвалою від 13.12.2019 зупинено провадження у справі №460/2766/18 до набрання чинності рішенням суду Верховного Суду у справі №522/2738/17.
Ухвалою від 02.04.2019 поновлено провадження у справі №460/2766/18 та призначено розгляд справи у письмовому провадженні в строк до 22.04.2019.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач після проходження військової служби був звільнений у запас та йому було призначено пенсію за вислугу років. Позивач не погоджується з розміром, нарахованої та виплаченої йому пенсії та зазначає, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру яких також обчислюється пенсія, що не було враховано відповідачем. Також повідомлено, що відповідач, не зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, застосував щодо позивача норму, яка визнана неконституційною і з 20.12.2016 втратила чинність, у зв'язку з чим обмежив розмір пенсійного забезпечення позивача. За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнає та на обґрунтування своїх заперечень зазначив, що такі виплати як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні мають разовий характер і не включені до переліку щомісячних додаткових видів грошового забезпечення як постійні та не можуть бути складовими грошового забезпечення в розумінні положень ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Також вказано, що оскільки розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб тож і відсутні підстави для проведення її індексації. Крім того, повідомлено, що відсутні підстави для виплати позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати. З огляду на це, сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
З 25.07.2018 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"№2262-XII від 09.04.1992.
Листом від 17.10.2018 за №Д-990/07.1-59, у відповідь на звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило позивачу, що розмір пенсії призначено з дотриманням п."а" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" як звільненому у запас полковнику Збройних Сил з врахуванням 35 років вислуги в пільговому обчисленні (50% за 20 років вислуги + 3% за кожен рік служби понад 20 років) та ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", де визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. Відповідно розмір пенсійної виплати станом на 01.10.2018 становить 16619,66 грн., зокрема,: 14682,06 грн. - основний розмір пенсії з врахуванням 25 відсоткового збільшення; 435,60 грн. - підвищення пенсії як інваліду 3 групи (40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність); 50 грн. - цільова грошова допомога інвалідам війни; 1452 грн. - надбавки на 2 непрацездатних членів сім'ї. Також зазначено, що враховуючи норми п.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплата пенсії позивачу проводиться у розмірі 14350 грн.
Не погодившись з правомірністю розміру нарахованої та виплаченої пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:
1) посадовий оклад;
2) оклад за військовим званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною першою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.
Так, частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Норми аналогічного змісту викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17.
Як свідчить зміст протоколу призначення позивачу пенсії від 27.05.2018, при обчисленні пенсії із сум грошового забезпечення були враховані: посадовий оклад - 7750 грн., оклад за військове звання - 1480 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 4615 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у т.ч. премія - 2934,50 грн., що в загальному становить 16779 грн. (а.с.42,43).
Зважаючи на встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави для включення до грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 17167 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 18019,50 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 297321,75 грн. відсутні, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" переліку видів грошового забезпечення.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, не включивши до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, вказані виплати, діяло на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 17167 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 18019,50 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 297321,75 грн., з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією з початку нарахування пенсії по день фактичного проведення перерахунку та зобов'язання провести індексацію пенсії не підлягають до задоволення.
Щодо проведення виплати пенсії без обмеження граничного розміру, то суд зазначає таке.
Згідно з ч.7 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Однак, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення першого та другого речення частини сьомої статті 43 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Пунктом 2.1. вказаного рішення, Конституційний Суд України зазначив про те, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію (стаття 1, частина перша статті 2 Конституції України). В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп від 23.12.1997, суд вказав на те, верховенство конституційних норм поширюється на всі сфери державної діяльності, в тому числі і на законотворчий процес. Верховна Рада України, приймаючи закони, не має права допускати невідповідностей щодо будь-яких положень, прямо закріплених в Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 16.10.1996 № 422/96-ВР (в редакції чинній на час прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 N 7-рп/2016) у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відтак, суд вважає, що з метою дотримання принципу верховенства права, захисту державою принципу "правомірних або законних очікувань" та недопущення погіршення та звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії, з дати прийняття рішення Конституційним Судом України - 20.12.2016 виплата пенсій, зокрема позивача, повинна здійснюватися без обмеження граничним розміром.
Щодо позовних вимог щодо проведення в подальшому індексації пенсії та зобов'язання в подальшому проводити пенсійне забезпечення позивача без обмеження пенсії її максимальним розміром, суд роз'яснює, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, а тому такі позовні вимоги до задоволення не підлягають.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимог ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Правових підстав для розподілу судових витрат на підставі ст.139 КАС України у суду немає, так як позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших витрат не подав.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.Короленка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.08.2018 (після проведеного перерахунку) пенсії із обмеженням її розміру на підставі частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, положення якої Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнані неконституційними та втратили чинність 20.12.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області проводити виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її розміру максимальним розміром, визначеним у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992, положення якої Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнані неконституційними та втратили чинність 20.12.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою йому з обмеженням максимальним розміром, визначеним у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" N 2262-XII від 09.04.1992, пенсією, починаючи з 01.08.2018 і по день набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання провести перерахунок призначеної йому пенсії з включенням до складу грошового забезпечення, додатково до врахованих при її призначенні видів грошового забезпечення: грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 17167,00 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі 18019,50 грн. та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 297321,75 грн., з виплатою різниці між перерахованою та виплаченою пенсією з початку нарахування пенсії по день фактичного проведення перерахунку; зобов'язання провести індексацію пенсії з моменту її нарахування і проведенням в подальшому, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 22 квітня 2019 року.
Суддя Друзенко Н.В.