справа №1.380.2019.002299
про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2019 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради.
До Львівського окружного адміністративного суду 08.05.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №204 від 01.03.2019 року.
Суддя після одержання позовної заяви відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС України) з'ясовує окрім іншого, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Загалом, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, згідно п.п.1 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір " справляється судовий збір за ставкою 0.4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII з 01.01.2019 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі 1921,00 грн.
Таким чином, позивачу за звернення до суду з позовом немайнового характеру належало сплатити судовий збір в розмірі 768,40 грн за платіжними реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); МФО - 899998; рахунок - 34315206084082; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).
Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Позивачем до позовної заяви долучено квитанцію № 0.0.1319093792.1 від 08.04.2019 року про сплату судового збору в сумі 768,40 грн. Проте, відповідно до довідки начальника відділу діловодства та обліку звернень громадян (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 року, при внесенні до комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» даних щодо сплати судового збору у справі № 1.380.2019.002299, отримано інформацію, що «номер платіжного документа вже внесено до бази даних» у справі №1.380.2019.001769 (судді Клименко О.М.).
Як встановлено із відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 1.380.2019.001769 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення. (головуючий суддя Клименко О.М.).
Ухвалою суду від 03.05.2019 року позовну заяву повернуто позивачу згідно з ст.169 КАС України та повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн, сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1319093792.1 від 08.04.2019 року.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Тож, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов'язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову, відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долученої до позовної заяви квитанції № 0.0.1319093792.1 від 08.04.2019 року слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у розмірі 768,40 грн до державного бюджету і є уже використаною в іншій справі, а тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.
Отже, відсутність відповідного документа про сплату судового збору свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,-
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 768,40 грн.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Коморний О.І.