Справа № 11-1392/07
8 травня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого Огурецького В.П. членів суду Гудкова Д.Ф., Мозговенко В.В.
за участю прокурора Ільченко С.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу
за апеляцією засудженого ОСОБА_1
на постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2007 року, якою скасовано іспитовий строк у відношенні ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця сел.Нафтогорськ Охинського райони Сахалінської області РФ, громадянина України, не працюючого, мешканця м.Артемівська, засудженого вироком Ленінського районного суду М.Севастополя від 14 жовтня 2005 року, і він направлений у місця позбавлення волі для відбування покарання за вироком суду.
Суд, мотивуючі прийняте рішення, вказав у постанові, що вироком Ленінського райсуду М.Севастополя ОСОБА_1 засуджений за ст. 186 ч 1 УК України до двох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 УК України, звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки, якщо протягом визначеного судом строку він виконає покладені на нього судом обов'язку і не вчинить нового злочину. Згідно з ст.76 КК України на засудженого покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично являтися на реєстрацію.
Інспектор Артемівського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції УДДПВП України в Донецькій області 19 грудня 2006 року звернувся в суд з поданням про скасування іспитового строку щодо засудженого ОСОБА_1.
Суд визнав встановленим, що в період іспитового строку ОСОБА_1 належно не виконував покладені на нього судом обов'язку по вироку. Вирок суду надійшов на виконання у відділ кримінально-виконавчої інспекції 16. 11.2005 року. 29.11.2005 роки ОСОБА_1 був ознайомлений з покладеними на нього судом обов'язками - не виїжджати за межі України на постійне місце проживання; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично з'являтися на реєстрацію, згідно постанови від 29.11.2005 року - 2-й вівторок кожного місяця, про що він ознайомлений під розпис. До 16.02.2006 року осуджений на реєстрацію не приходив, згідно пояснення був у лікаря стоматолога, проте довідки не приніс і 16.02.2006 роки йому винесено попередження. 13.06.2006 роки ОСОБА_1 повторно ознайомлений з порядком відбування покарання. Після цього він не з'явився на реєстрацію 8.08.2006 р. і 10.10.2006 року, за що йому 12.12 2006 року винесено попередження. Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не виконує покладені на нього вироком суду обов'язки, що тягне за собою скасування іспитового строку і направлення його для відбування призначеного покарання.
У апеляції засуджений ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд . Посилається на те, що постанову суду вважає незаконною. Суд не з'ясував у нього, чи не бажає він мати захисника, чим порушив його право на захист. Крім того, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Так, реєстраційний лист неналежно оформлений і має виправлення. Суд не взяв до уваги те, що у кількох випадках відмітка про реєстрацію не була зроблена тоді, коли він являвся на реєстрацію. Він просив відділ КВІ змінити день тижня, коли він мав з'являтися на реєстрацію, оскільки зміг знайти роботи тільки за межами міста у фермера. За таких обставин вважає висновок суду про невиконання ним покладених судом обов'язків безпідставними.
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що постанова підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом права на захист підсудного, перевіривши матеріали справи за скаргою, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню за такими підставами.
Згідно з п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 року №11 «Про практику застосування суЗдами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з
виконанням вироку" в судовому засіданні при розгляді питань, пов'язаних з виконанням вироку, засуджений користується процесуальними правами, передбаченими ст.263 КПК.
Як вбачається з протоколів судового засідання ( а.с.а.с. 16-18, 24-25, 29, 34, 45, 51-52), суд не роз'яснив засудженому ОСОБА_1, що він має відповідні права, у тому числі право мати захисника.
Таким чином, суд порушив право ОСОБА_1 на захист, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і має своїм наслідком відповідно до вимог ст.370 КПК скасування постанови суду з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді суд необхідно ретельно перевірити інші доводи ОСОБА_1, викладені у апеляції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366, 370 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 26 лютого 2007 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд у іншому складі суддів.