33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"12" липня 2007 р. Справа № 2/174
Господарський суд Рівненської області у складі судді Савченка Г. І. при секретарі судового засідання Маслову К.Г. розглянув справу
за позовом підприємець ОСОБА_1
до відповідача Дубенська об'єднана державна податкова інспекція
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішння НОМЕР_1
Представники: від позивача -підприємець ОСОБА_1.; представники ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідача - інспектор Чорномаз Ю.П.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
ВСТАНОВИВ: Позивач - підприємець ОСОБА_1,- просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_2 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2 070 грн. по основному платежу, та 976 грн. 60 коп. по штрафних санкціях. Всього на суму 3 046 грн. 60 коп.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що викладені в акті перевірки висновки про порушення підпункту 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковими.
Позивач посилається на те, що у своїй господарській діяльності використовував все приміщення кафе площею 153 кв. м.
Орендну плату сплачував 1 530 грн. 00 коп. в місяць. Тому правомірно включав до витрат вартість орендої плати.
Позивач не погоджується з висновком податкового органу про те, що частину приміщення 130 кв.м ним не використовується.
Разом з тим, позивач не заперечує користування іншим підприємцем частиною приміщення 130 кв.м, однак доводить, що вказана частина приміщення використовувалась у господарській діяльності спільно з підприємцем ОСОБА_4.
Відповідач -Дубенська об'єднана державна податкова інспекція -позов заперечує. Свої заперечення обґрунтовує тим, що податкове зобов'язання визначено в зв'язку з порушенням норм пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого, при придбанні (виготовленні) матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" терміни, які не визначені цим законом, використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.
Пунктом 1.32. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Як зазначено на 4 сторінці акту перевірки згідно з договором оренди від 01.08.05. ПП ОСОБА_1 орендує у КП "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств приміщення кафе площею 153 м2, за що сплачує останньому щомісячно 1530 грн. орендної плати.
Договором позички від 01.08.05. частина кафе площею 130 м2 передано в безоплатне користування СПД-фізичній особі ОСОБА_4
Таким чином, частина кафе площею 130 м2 (85%), передана для безоплатного користування іншій особі, не використовується ПП ОСОБА_1 особисто для отримання доходу і операція з безоплатного надання в користування цієї площі іншій особі не направлена на отримання доходу.
В зв'язку з цим податковим органом правомірно зменше-но позивачу податковий кредит в сумі 3468 грн. по оплаті за оренду приміщення кафе, виходячи з наступного -1530грн. - місячна сума орендної плати, з якої ПДВ становить 255 грн., що становить за 16 місяців - 4080 грн. ПДВ. Так як ПП ОСОБА_1 в господарській діяльності використовується лише 23м2 площі кафе (15%), до складу податкового кредиту з оплати оренди приміщення кафе правомірно включено лише 612 грн. (15%), а решта в сумі 3468 грн. не підлягає включенню до податкового кредиту з ПДВ.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі, господарський суд встановив.
З 20.02.2007 р. по 02.03.2007 року Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією (надалі - Дубенською ОДПІ) проведена комплексна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 08.07.2005р. по 31.12.2006р.
За результатами перевірки податковим органом складено акт НОМЕР_3
Дубенською ОДШ за результатами розгляду акта планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків і зборів було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3046,60 грн. (в тому числі: 2070 грн. - основного платежу та 976,60 грн. штрафної санкції).
В акті перевірки в розділі «Б) Податковий кредит»зазначено, що.
За даними декларацій з податку на додану вартість у відповідності з даними реєстру отримання податкових накладних до складу податкового кредиту СПД відносить витрати по оплаті за оренду приміщення в КП «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств на повну вартість, зазначену у податковій накладній, хоча до складу витрат, пов"язаних з веденням підприємницької діяльності, належить лише частина з понесених витрат (15%), решта частина витрат - витрати іншого орендаря. Таким чином в порушення, пп.7.4.4.п.7:4 ст.7 Закону СПД ОСОБА_1 до податкового кредиту безпідставно віднесено суму ПДВ, сплачену при оплаті орендної плати у розмірі, що перевищує 15% площі приміщення кафе, що використовується підприємцем для здійснення підприємницької діяльності, а саме для таких податкових накладних: ІНФОРМАЦІЯ_1
Таким чином, за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону, за перевіряємий період перевіркою зменшено суму податкового кредиту при оплаті за оренду приміщення в сумі 3468 грн.
Давши оцінку поясненням сторін, доказом у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.
Відповідно до п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням) не включається до складу податкового кредиту.
Господарський суд вважає, що податковий орган не довів правомірності свого рішення, щодо безпідставного віднесення платником податку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених при оплаті орендної плати.
Не відповідає дійсності фактичним обставинам справи, висновок податкового органу про те, що позивач використовував у своїй господарській діяльності тільки 15 відсотків площі приміщення, а решту площі 130 кв.м використовував інший підприємець.
Дійсно, відповідно до договору позички № 01 від 01 серпня 2005 року позивач передав підприємцю ОСОБА_4 у безплатне користування приміщення кафе в м. Рівне по вул. Лермонтова, 9 для використання у господарській діяльності з роздрібної реалізації продовольчих товарів під кафетерій.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, що не заперечується сторонами, дане приміщення використовується також позивачем для надання послуг харчування відвідувачам.
В договорі позички № 01 від 01 серпня 2005 року відсутня умова, при якій забороняється позивачеві користуватися приміщенням після передачі його в безоплатне користування іншій особі.
Судом встановлено, що позивач повністю сплачував орендну плату за приміщення Рівненській облспоживспілці. Сплачував комунальні платежі підприємством теплопостачання відповідно до договорів від 01.08.2005 року.
Крім того, відповідно до договору про співробітництво та організацією взаємовідносин від 01.08.2005 році доведено, що позивач та підприємець ОСОБА_4 здійснюють взаємне співробітництво щодо громадського харчування у сфері роздрібної торгівлі продовольчими товарами у кафе.
Дані обставини свідчать про те, що позивач використовував у своїй господарській діяльності приміщення, сплачував орендну плату, правомірно відносив до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при оплаті орендної плати.
Крім того, ні в договорі позички, ні в договорі про співробітництво та організацію взаємовідносин, не вказано, що підприємець ОСОБА_4 користується площею 130 кв.м, тому в акті перевірки податковий орган помилково вказав дану площу, відповідно помилково вирахував суму податкового зобов'язання.
Керуючись статтями 94, 158 ч. 1, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ,-
1. Позов задоволити. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 березня 2007 року № 0000671740/0.
2. Присудити позивачу -підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4) з державного бюджету 3 (три) 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).
3. Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
4. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Савченко Г. І.
Постанова складена в повному обсязі і підписана суддею "20" липня 2007 р.