донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.07.2007 р. справа №43/69а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Стойка О.В.
суддів
Діброви Г.І. , Шевкової Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача:
Яцук В.М. - директор (за Статутом), Форменко А.Ю. (за довір.),
від відповідача:
Цвелікова В.М. (за довір.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від
18.05.2007 року
по справі
№43/69а
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області
до
Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі Центральних електричних мереж м.Горлівка Донецької області
про
визнання недійсним протоколу засідання комісії
У березні 2007 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області (позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі Центральних електричних мереж м.Горлівка Донецької області (відповідач) про визнання протоколу №132 від 13.03.07р. засідання комісії ЦЕМ по розгляду актів про виявлені порушення ПКЕЕ недійсним та звільнення позивача від відповідальності за правопорушення, яке вказано у акті№019385 від 01.03.07р., як такого, що сталося з вини відповідача.
Рішенням Господарського суду від 18.05.2007р. у задоволенні позовних вимог відмовлено за недоведеністю.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення Господарського суду від 18.05.07р. по справі №43/69а скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач вважає рішення законним та обґрунтованим. Просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії №3598 від 26.11.03р. (далі -Договір) відповідно до якого відповідач зобов'язався поставляти на адресу позивача електричну енергію, а останній сплачувати її вартість.
Зміст п.2.1.2 Договору містить посилання на обов'язок відповідача постачати електроенергію згідно до категорії струмоприймачів позивача відповідно до ПУЕ (Правил улаштування електроустановок) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання.
Умовами Договору сторони встановили, що по всім питанням не обумовленим в Договорі, сторони керуються чинним законодавством, зокрема Правилами користування електричною енергією.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 23.02.07р. було направлено на адресу відповідача лист №11/40 (що був отриманий відповідачем того ж дня) про надання позивачеві дозволу з боку постачальника електроенергії на зняття пломб для доступу в ящик установки електролічильника СА4У-И672М №659179 для заміни трансформатору току, що вийшов з ладу 23.02.07р. о 7:10.
Згідно вимог п.1-2-30 ПУЕ для електроприймачів 3-ї категорії (яким є позивач) можливі перерви електропостачання на час, необхідний для ремонту або заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, але не більше однієї доби.
Відповідно до вимог п.3.19 Правил, будь-які роботи, що пов'язані з порушенням або зміною схеми розрахункового засобу обліку електричної енергії, проводяться за погодженням з постачальником електричної енергії у присутності представників заінтересованих сторін та оформляються актом.
Представники відповідача у встановлений строк не з'явилися на підприємстві позивача, ніяким чином не відреагували на відповідне повідомлення про необхідність проведення робот внаслідок виходу з ладу приладу, що мало наслідком припинення постачання електроенергії.
Згідно довідки Донецького обласного центру з гідрометеорології від 12.04.07р. за №515, представленої позивачем, мінімальна температура повітря в м.Горлівці за період з 23.02.07р. по 28.02.07р. складала від “-9,2оС» до “-19,9 оС».
Позивачем надані докази того, що опалення підприємства здійснюється за допомогою водонагрівачів ВГМ-11, реєстраційний № 2006-31038, які відносяться до ІІІ категорії електроприймачів.
Представниками відповідача на підприємстві позивача було здійснено перевірку дотримання останнім Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ України № 910 в редакції від 17.10.2005р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005р. (далі Правила). В результаті проведеної перевірки представниками відповідача було складено акт №019385 від 01.03.07р. про порушення позивачем Правил, в якому встановлено самовільне приєднання струмоприймачів до мережі без приладів обліку.
При ретельному описі порушення зазначено: “був відключений трансформатор струму по фазі «В»та встановлено шунт на ввідних клемах від силового трансформатору».
Також 01.03.07р. відповідачем було складено акт контрольного огляду розрахункових електролічильників №459106 в якому викладені зауваження до розрахункового приладу: електричний лічильник розпломбований, трансформатор струму відключений. Позивача зобов'язано встановити облік по стороні 6 та В по межі балансової належності з застосуванням електричного лічильника.
Відповідно до п. 6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
За приписами п. 6.42 Правил (в нині діючій редакції), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
На засіданні комісії відповідача було розглянуто спірний акт та складено Протокол №132 від 13.03.07р., в якому викладено рішення про здійснення нарахування за актом відповідно до п. 2.9 Методики за 6 місяців на суму 11980,70 грн.
Позивачу видано рахунок №19385 від 13.03.07р. для сплати на суму 11980,70грн.
Предметом позовних вимог позивача є вимоги про визнання протоколу №132 від 13.03.07р. недійсним та звільнення позивача від відповідальності за правопорушення, яке вказано у акті від 01.03.07р.
Проаналізувавши зміст позовної заяви та сформульовані в ній вимоги, судова колегія вважає, що фактично позивач просить визнати недійсним рішення комісії Центральних електричних мереж ВАТ “Донецькобленерго», що викладено у протоколі №132 від 13.03.07р.
Позивачем не оспорюється факт порушення ним п.3.19 Правил, але позивач посилається на неможливість застосування вказаної Методики та п.6.40 Правил, оскільки вказане порушення ним вчинено не за своєї вини, а з вини відповідача, який в порушення вимог п.п.3.19, 4.1 Правил, не забезпечив направлення свого представника до позивача протягом доби для розпломбування та можливості усунення причин аварії.
Доказів того, що для вчинення ремонтних робіт на об'єкті позивача 23.02.2007 року розпломбування прибору обліку для заміни трансформатору не потребувалося відповідачем не надано.
Щодо вказання в листі №11/40 від 23.02.07р. іншої фази, ніж встановлено в акті про порушення, позивач пояснює, що це -помилка, оскільки без проведення ремонтних робіт виявити маркування пошкодженого трансформатору утруднено.
Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача щодо можливості направлення свого представника для усунення аварії тільки за умови попередньої оплати позивачем вартості майбутніх робіт, оскільки рахунок на сплату виписаний тільки 28.02.07р., вимоги щодо отримання такого рахунку при направленні листа за ініціативою позивача, так само як і попередня оплата - Договором або законом не передбачена.
Після інформування відповідача про факт аварії, представники відповідача не з'явилися для з'ясування характеру та обсягу пошкодження прибору обліку позивача, оскільки проводити ремонтні роботи за даною аварією від відповідача позивач не вимагав, а тільки просив надати дозвіл для розпломбування приладу обліку для можливості проведення ремонту.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач був вимушений, з причин нез'явлення представників відповідача для виконання вимог п.3.19 Правил та з метою вчинення необхідних дій по усуненню наслідків аварії в зимовий період, розпломбувати прилад обліку, відключити трансформатор струму по фазі “В» та встановити шунт на ввідних клемах від силового трансформатору.
Відповідно до п.3 Методики, вона не застосовується у разі своєчасного письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про пошкодження приладу обліку.
Відповідач довів відсутність своєї вини у вчиненні порушення Правил, що викладено у акті №019385 від 01.03.2007 року
Отже застосування п.6.40 Правил та Методики для нарахування суми збитків, заподіяних неправомірними діями позивача, в рішенні комісії з вимогою сплати є незаконним та необґрунтованим.
Крім того, окремою підставою до вищевказаного висновку є нарахування відповідачем позивачеві суми збитків за 6 місяців, а не з моменту останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації - 29.11.06р, що є порушенням вже самої Методики.
За приписами ч. 3 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ч.1 ст. 203, ч.1 ст.215 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст.277 Господарського кодексу України, ст.ст. 7, 24, 26 Закону України «Про електроенергетику»додержання вимог Правил користування електричною енергією є обов'язковим для суб'єктів електропостачання.
Отже спірне рішення комісії відповідача, відповідно до приписів Цивільного кодексу та вимог Правил є одностороннім правочином, оскільки тягне за собою певні негативні наслідки для позивача, що передбачені п.п.6.43, 7.5 абз. 1 п/п4 Правил.
Оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, вказаним неправомірним рішенням комісії відповідача порушуються права позивача, тому вони підлягають судовому захисту у вигляді задоволення його позовних вимог про визнання вищевказаного рішення комісії відповідача недійсним.
За таких підстав висновок суду першої інстанції про дотримання відповідачем вимог Правил при проведенні перевірки та вчиненні на цій підставі спірного правочину не відповідає обставинам справи.
Також господарським судом зроблений помилковий висновок стосовно того, що трансформаторна підстанція, прилад обліку електроенергії, трансформатор струму знаходяться на балансовій приналежності позивача, тому за їх ремонт відповідає позивач, оскільки йдеться про розпломбування приладу обліку, а не його ремонт, що здійснюється на підставі п.3.19 Правил лише у присутності обох сторін.
Крім того, в позовній заяві містяться вимоги про звільнення позивача від відповідальності за правопорушення, що вказано в акті №019385 від 01.03.2007 року.
Вимогами ст.20 ГК України, ст.16 ЦК України передбачено право особи (суб'єкта господарської діяльності) на захист свого права або законних інтересів у передбачений законом спосіб.
Звернувшись для захисту до суду із вимогами про звільнення його від певної відповідальності, позивач не визначив спосіб, у якій має відбутися цій захист.
За таких підстав позов в цій частині задоволенню не підлягає через не обрання позивачем способу захисту порушених прав.
Суд першої інстанції внаслідок розгляду прийнятої ним позовної заяви не прийняв будь-якого процесуального рішення з приводу п.2 позовних вимог, в порушення вимог 84 ГПК України, у зв'язку з чим судова колегія вважає за необхідне розглянути вказану вимогу та відмовити у її задоволенні.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.3,4 ч.1,ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 18.05.07р. у справі №43/69а підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неприйняття рішення в частині заявленої позовної вимоги.
По справі слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення комісії відповідача, що оформлено протоколом №132 від 13.03.07р. задовольнити, в задоволенні позовних вимог про звільнення позивача від відповідальності за правопорушення, що вказано в акті №019385 від 01.03.2007 року відмовити через необрання передбаченого законом способу захисту прав.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по справі покладаються на відповідача.
З урахуванням фактично понесених витрат, стягнути з відповідача на користь позивача державне мито за подання позовної заяви в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., витрати за подання апеляційної скарги в сумі 42,50 грн., на загальну суму 245,50 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 18.05.07р. по справі №43/69а задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.05.07р. по справі №43/69а скасувати.
Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області про визнання недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі Центральних електричних мереж м.Горлівка Донецької області, що оформлено протоколом №132 від 13.03.2007р.
Визнати недійсним рішення засідання комісії Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі Центральних електричних мереж м.Горлівка Донецької області по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що оформлено протоколом №132 від 13.03.07р.
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області до Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області від відповідальності за правопорушення, яке вказано у акті№019385 від 01.03.07р., як такого, що сталося з вини Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області в особі Центральних електричних мереж м.Горлівка Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Резон" с.Новолуганське Артемівського району Донецької області судові витрати в сумі 245,50 грн.
Доручити господарському суду видати відповідний наказ.
Головуючий О.В. Стойка
Судді: Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС