йСправа № 304/719/19 Провадження № 2/304/290/2019
10 травня 2019 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянув позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30 січня 2013 року відповідач отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,40 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту Банк керувався п. п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. вказаного Договору, на підставі яких відповідач при його укладанні надала свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Оскільки, ОСОБА_1 уклавши з позивачем кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, то така станом на 28 лютого 2019 року склала 112 642,69 грн., з якої: 585 грн. - заборгованість за кредитом; 100 247,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5 970 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 5 340,13 грн. - штраф (процентна складова). Тому позивач просить позов задовольнити.
Так, статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
При вирішенні питання про відкриття провадження встановлено, що у провадженні Перечинського районного суду Закарпатської області вже розглядається справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме цивільна справа № 304/110/19 за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за тим самим кредитним договором від 30 січня 2013 року, яка надійшла до суду 21 січня 2019 року та в якій 28 січня 2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже зазначені вище обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження у справі за позовною заявою та є підставою для відмови у відкритті провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
Крім цього, суддя звертає увагу, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а не звертатися до суду з новим позовом.
Керуючись ст. ст. 2, 10, 48, 186 ч. 1 п. 3, 258-261, 263 ЦПК України, суддя, -
у відкритті провадження у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити у зв'язку з тим, що у провадженні цього суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: Чепурнов В. О.