про відмову у відкритті провадження у справі
10 травня 2019 року м. Мукачево Справа №303/2958/19
2/303/1286/19
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2
до відповідачів: (1) приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича;
(2) фізичної-особи підприємця ОСОБА_3
про скасування висновку про вартість майна,
ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження на підставі вказаного позову, суд виходить з того, що згідно зі ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що вимога за предметом позову стосується скасування висновку про вартість майна, складеного в межах виконавчого провадження ВП 5788573 від 25.03.2019.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Таким чином, оспорюваний звіт, в якому міститься висновок про вартість майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, і не вважається юридичним, нормативно-правовим актом, чи актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тому позивач фактично оскаржує дії оцінювача, що виходить за межі предметної юрисдикції, встановленої статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 зазначила, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
По відношенню до цього, суд виходить з того, що звіт про оцінку майна сам по собі не може бути предметом розгляду в порядку позовного провадження, а підлягає оскарженню, шляхом подання відповідної скарги в рамках оскарження дій та рішень державного виконавця.
В свою чергу, процедура вирішення такого роду питань регламентована ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», а судовий розгляд Розділом VII Цивільного процесуального кодексу України.
За таких обставин, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п. 1 частини першої ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України.
З огляду на вищевказане, не підлягає розгляду також подана разом із позовом заява про забезпечення позову, шляхом зупинення передачі арештованого майна на реалізацію та зупинення проведення електронних торгів майна боржника (іпотечного майна), оскільки процедурні моменти зупинення передачі майна на реалізацію при оскарженні результатів його оцінки визначені в абзаці другому частини п'ятої ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2 - 5, 186, 260 Цивільного процесуального кодексу України
1. У відкритті провадження по справі ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Кохан Павла Івановича; фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 про скасування висновку про вартість майна відмовити.
2. Заяву про забезпечення позову - повернути особі, яка її подала.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Кость