Справа № 361/2050/19
Провадження № 3/359/1240/2019
06 травня 2019 м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., з участю прокурора Добривечір К.В., особи, щодо якої розглядається справа про притягнення до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління захисту економіки у Київській області ДЗЕ Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого суддею Броварського міськрайонного суду Київської області, за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу №614 від 20.03.2018, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно пп. «г» п. 1 ч.1 ст.3 Закону, примітки до ст. 172-6 КупАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону, пункту 1 рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та пункту 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, несвоєчасно повідомив про суттєві зміни майнового стану, які виникли у зв'язку з купівлею ним 28.03.2017 транспортного засобу, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП, не визнав та пояснив, що досудова перевірка по вказаній справі проводилась неналежним органом, оскільки згідно чинного законодавства України після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК. Крім того, зазначав, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП виражене у формі умислу, тобто особа повинна усвідомлювати протиправний характер своєї дії, передбачати шкідливі її наслідки і бажати їх або свідомо допускати настання цих наслідків, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях умислу на несвоєчасне подання такої декларації. Разом з тим, ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно 28.03.2017 придбав даний автомобіль, а 12.04.2017 було здійснено його оформлення відповідно до вимог чинного законодавства. Даний автомобіль він придбав за власні грошові кошти, які ним були попередньо задекларовані у деклараціях за попередній рік. Так, придбання автомобіля за грошові кошти, які ним були попередньо задекларовані, свідчить лише про зміну якісного показнику майнового стану, а саме один вид майна змінюється на інший, але при цьому не змінюється кількісний показник майнового стану. Крім того зазначив, що після придбання автомобіля вважав, що вніс відповідні зміни в термін встановлений законом, однак при подачі щорічної декларації за 2017 рік, з'ясувалося, що такі дані не відобразилися, тому він їх вніс повторно, і як виявилось вже з пропущеним строком. Це в свою чергу свідчить про те, що він не мав умислу на приховування інформації щодо придбання автомобіля, а тому просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, підтримала повністю та вказала, що ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування відповідно до підпункту ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", примітки до ст. 172-6 КУпАП, є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, безумовно порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону, оскільки письмово не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. Просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суддя приходить до висновку, про необхідність закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, з наступних підстав.
Так, положення ст. 129 Конституції України, які є нормами прямої дії, передбачають розгляд та вирішення справ у судах на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає адміністративну відповідальність.
Згідно положень ч. 2 ст.172-6 КУпАП, передбачається відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Тобто об'єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає в тому, що у суб'єкта правопорушення відбулись суттєві зміни в майновому стані та суб'єкт правопорушення не повідомив про такі зміни в десятиденний строк.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 розмірів прожиткового мінімуму, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Таким чином, зазначена правова норма передбачає необхідність повідомлення про зміну в майновому стані, яка пов'язана в Законі з кількісним показником майнового стану, оскільки Законом передбачено, що обов'язок повідомлення про зміну в майновому стані виникає в разі його зміни на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів.
Відповідно до статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 становив 1600,00 гривень
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 614 від 20.03.2019 про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-6 КУпАП, в якому вказано, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області, являючись суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно пп. «г» п. 1 ч.1 ст.3 Закону, примітки до ст. 172-6 КупАП, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону, пункту 1 рішення НАЗК від 10.06.2016 №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» та пункту 6 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру, затвердженого рішенням НАЗК від 10.06.2016 №3, несвоєчасно повідомив про суттєві зміни майнового стану, які виникли у зв'язку з купівлею ним 28.03.2017 транспортного засобу.
Однак, з вказаним протоколом ОСОБА_1 не погодився, про що свідчить його пояснення, викладені у протоколі та пояснення надані у судовому засіданні, а тому вказані обставини у протоколі є недоведеними та підлягають встановленню під час розгляду справи.
Як встановлено у судовому засіданні на підставі вантажно-митної декларації від 04.04.2017 UA125010/2017/002715, на ім'я ОСОБА_1 розмитнено придбаний і ввезений ним транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Golf» 2012 року випуску, сірого кольору, № кузова НОМЕР_1 , що свідчить про те, що він є його власником згідно Закону 1389-19 (3251 від 07.10.2015) «Про пільгове розмитнення авто».
Відповідно до копій документів, які надані Регіональним сервісним центром, ОСОБА_1 28.03.2017 набув права власності на Автомобіль загальною вартістю 6.300 євро, що у еквіваленті станом на 28.03.2017 згідно офіційного курсу НБУ (28.810968 грн. за євро) становить 184390,2 грн.
Згідно із заявою № 116295735 від 12.04.2017 та доданими до неї правовстановлюючими документами за ОСОБА_1 зареєстровано даний транспортний засіб.
Таким чином, ОСОБА_1 , придбавши майно на суму на суму 186 275 грн., що становить 116,4 прожиткових мінімумів працездатних осіб, установлених на 01 січня 2017, повинен був здійснити додаткові заходи фінансового контролю, передбачені ч. 2 ст. 52 Закону. Тому в нього виник обов'язок, передбачений цією нормою, а саме у десятиденний строк з моменту придбання майна письмово повідомити про суттєві зміни в майновому стані НЛЗК. Зазначена інформація вноситься до Реєстру та оприлюднюється на офіційному веб-сайті НАЗК. При цьому, відповідно до публічно доступної інформації, оприлюдненої на офіційному сайті (https://portal.nazk.gov.ua), повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, які виникли у зв'язку з придбанням транспортного засобу, ОСОБА_1 подав лише 20.03.2018, тобто несвоєчасно. Крім того, в декларації за 2017 рік ОСОБА_1 зазначив, що у звітному періоді (з 01.01.2017 по 31.12.2017) у розділі 6 2 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» зазначеної декларації набув 12.04.2017 право власності на автомобіль.
Разом з тим, вимогами ст. 280 КУпАП, на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов'язок з'ясувати не лише те, чи було вчинено діяння, але і питання винуватості особи у його вчиненні.
Вина є одним з елементів суб'єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння чи бездіяльності.
Водночас, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не доводять тих обставин, що остання мала умисел на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині 1 статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині 1 статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.
Так, суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Це випливає з аналізу ст.10 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків) та ст. 11 КУпАП (адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачати). Зважаючи на те, що законом в диспозиції даної статті не визначені наслідки порушення вимог фінансового контролю, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Такої ж думки притримуються судова палата у кримінальних справах Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією вих. № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП необхідно встановити той факт, що ОСОБА_1 усвідомлював суспільну небезпечність неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, передбачав неможливість здійснення фінансового контролю з боку держави та бажав настання таких наслідків, або байдуже ставився до їх настання чи свідомо допускав їх настання.
З огляду на вищевикладене, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного корупційного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення, яка виходячи із вищезазначених норм законодавства, завжди характеризується умисною формою вини.
Доводи ОСОБА_1 зазначені ним під час надання пояснень в ході судового розгляду, про відсутність в нього прямого чи непрямого умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, заслуговують на увагу.
Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 20.03.18 самостійно подано інформацію до Національного агентства з питань запобігання корупції про суттєві зміни в майновому стані, а саме про придбання ним автомобіля, вартістю 185272,00 грн. Це підтверджується роздруківкою повідомлення про суттєві зміни в майновому стані 29.03.2017 та інформацією, оприлюдненої на офіційному сайті: https://portal.nazk.gov.ua.
Також відповідно до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності,, витрати на придбання автомобіля не виходили за межі її доходів та фінансових зобов'язань, які раніше були ним зазначені та задекларовані у попередній щорічній декларації. Ці обставини підтверджуються даними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , яку ним було подано в електронному кабінеті на сайті НАЗК. Тобто, суд погоджується з поясненнями ОСОБА_1 щодо того, що умислу на вчинення вказаного правопорушення у нього не було.
Зазначені обставини можуть свідчити лише про наявність в його діях несумлінного ставлення до свого обов'язку, а саме не здійснення свідомого вольового контролю за необхідністю своєчасного повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, який втрачено з його вини.
При цьому суд звертає увагу, що під час розгляду справи не було встановлено в діях ОСОБА_1 мотивів, спрямованих на уникнення фінансового контролю отриманого доходу, оскільки автомобіль придбав за грошові кошти, отримані нею в законний спосіб та із законних джерел, які задекларовані ним в щорічній електронній декларації за 2016 рік, Також, відразу після розмитнення ОСОБА_1 набув право власності на об'єкт рухомого майна - автомобіль, його було зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі документів про розмитнення. Це в свою чергу додатково свідчить про відсутність в нього умислу на приховування факту придбання автомобіля.
Ці обставини в сукупності вказують на те, що а ні у протоколі про адміністративне правопорушення, а ні в матеріалах справи не наведено обґрунтування та доказів на підтвердження суб'єктивної сторони даного правопорушення. Тобто, не встановлені і не доведені вина у формі умислу, мотив (корисливий, особиста зацікавленість, неправильно зрозумілі інтереси служби, тощо).
Належних і допустимих доказів, які беззаперечно спростовують це твердження, в матеріалах справи немає.
Таким чином, суддею встановлено, що в бездіяльності ОСОБА_1 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 06.10.2010, справа 1-27/2010, з об'єктивної сторони корупційне правопорушення характеризується також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватися при його вчиненні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013, відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством. У разі браку чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку, суперечить принципу «ніякого покарання без закону», що закріплений у ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на вищевикладене, суддя вважає, що висновки начальника сектору протидії корупції управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України підполковника поліції Кравченка Д.А., про вину ОСОБА_1 в скоєні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за яке передбачено відповідальність ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, зроблені на підставі припущень, що відповідно до вимог ст. 62 Конституції України є неможливим, оскільки з урахуванням норм цієї статті, посадова особа правоохоронного органу, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, скоїла правопорушення. При цьому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останнього.
Оцінюючи матеріали справи, встановлено, що у діях ОСОБА_1 відсутній умисел на порушення вимог фінансового контролю, які полягають в несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, а тому в його діях відсутня суб'єктивна сторона інкримінованого їй адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, що виключає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Крім цього, обґрунтованими є також твердження ОСОБА_1 про те, що в ДЗЕ НП відсутні повноваження на здійснення перевірки декларацій.
З матеріалів провадження вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками УЗЕ у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протоколи про адміністративне правопорушення.
При цьому в матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше.
Слід зазначити, що згідно Загальних положень «Про Департамент захисту економіки Національної поліції України» покладення на Департамент обов'язків, серед інших, боротьба з корупцією й хабарництвом у сферах, які мають стратегічне значення для економіки держави, та серед посадових осіб органів державної влади і самоврядування, протидія корупційним правопорушенням і правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 «Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Верховний Суд України в своїй постанові від 11.04.2018 справа №814/886/17, також наголосив, що на підставі рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 14 серпня 2016 N 1 "Про початок діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (Рішення N 1) розпочало свою діяльність Національне агентство з питань запобігання корупції, до повноважень якого згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону N 1700-VII (Закон N 1700-VII) належить здійснення в порядку, визначеному цим Законом (Закон N 1700-VII), контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику та має повноваження зі здійснення в порядку, визначеному Закону N 1700-VII (Закон N 1700-VII), контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя зазначених осіб.
Національне агентство з питань запобігання корупції здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону N 1700-VII (Закон N 1700-VII).
Таким чином, здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
В той же час, усі обов'язкові дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів ОСОБА_1 стосовно того, що досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі, та є підставою для закриття провадження по справі.
У разі відсутності складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 172-6, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі про два адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суду Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В.Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили________