справа № 361/8623/18
провадження № 6/361/121/19
06.05.2019
Іменем України
06 травня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Срібної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами в процесі виконання рішення,
У квітні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Артемчук Т.В. подав до суду для затвердження мирову угоду, укладену 24 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в процесі виконання рішення суду, вказуючи на те, що ним відкрито виконавче провадження № 58988070 з примусового виконання виконавчого листа № 361/8623/18, виданого 08 квітня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 30 травня 2012 року в розмірі 4200000 грн. та судового збору в розмірі 4405 грн. Сторонами в процесі виконання рішення суду приватному виконавцю подано для передачі до суду для затвердження, укладену ними 24 квітня 2019 року мирову угоду.
Дослідивши подану до суду мирову угоду, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти та дійшов наступних висновків.
За змістом ч. 1 ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами в процесі виконання рішення, подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
01 березня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення у цивільній справі № 361/8623/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 30 травня 2012 року в розмірі 4200000 грн. та судовий збір у розмірі 4405 грн.
Дане рішення суду набрало законної сили 02 квітня 2019 року.
08 квітня 2019 року стягувачу ОСОБА_1 судом було видано виконавчий лист, який пред'явлено нею до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Артемчуку Т.В., яким 24 квітня 2019 року відкрито виконавче провадження № 58988070 з примусового виконання вказаного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 зазначених вище сум заборгованості.
24 квітня 2019 року сторонами виконавчого провадження подано приватному виконавцю Артемчуку Т.В. мирову угоду, укладену стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 на виконання вказаного рішення суду від 01 березня 2019 року про стягнення заборгованості за договором позики та судового збору, на зазначених у ній (мировій угоді) умовах.
Згідно із ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
У ч. 4 ст. 207 ЦПК України передбачено, що укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.
Із вказаної мирової угоди, укладеної 24 квітня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , вбачається, що сторони дійшли згоди про те, що виконання рішення суду від 01 березня 2019 року може бути здійснено в повному обсязі лише за рахунок передачі боржником ОСОБА_2 належної їй на праві особистої приватної власності квартири АДРЕСА_1 ) у місті Києві у власність стягувача ОСОБА_1 , оскільки повернути отримані нею грошові кошти боржник можливості не має. Після підписання сторонами мирової угоди та затвердження її судом, зобов'язання боржника перед стягувачем за договором позики від 30 травня 2012 року припиняються повністю, стягувач відмовляється від будь-яких майнових та/або фінансових вимог чи претензій до боржника за договором позики.
За змістом положень ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Учасники справи до суду не з'явилися, їхня неявка не перешкоджає вирішенню судом питання про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами в процесі виконання рішення.
Перевіривши умови мирової угоди, укладеної 24 квітня 2019 року в процесі виконання рішення суду між стягувачем ОСОБА_1 та боржником ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що дана мирова угода може бути затверджена судом, оскільки за умовами цієї мирової угоди ОСОБА_2 у рахунок повного виконання своїх зобов'язань за договором позики від 30 травня 2012 року та рішенням суду від 01 березня 2019 року передає у власність ОСОБА_1 належну лише їй на праві особистої приватної власності зазначену вище квартиру, після чого зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30 травня 2012 року та рішенням суду від 01 березня 2019 року вважаються виконаними в повному обсязі.
Затвердження судом мирової угоди від 24 квітня 2019 року, укладеної між стягувачем ОСОБА_1 і боржником ОСОБА_2 , вимогам закону не суперечать, прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб не порушує та стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмета мирової угоди.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 5, 13, 49, 207, 256, 259, 260, 434 ЦПК України, суд
Затвердити мирову угоду, укладену 24 квітня 2019 року у процесі виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2019 року між стягувачем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та боржником ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики від 30 травня 2012 року в розмірі 4200000 (чотири мільйони двісті тисяч) грн. та судового збору в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн., за умовами якої:
1). Боржник ОСОБА_2 визнає, що її заборгованість перед стягувачем ОСОБА_1 на момент укладення цієї мирової угоди відповідає відомостям, викладеним у виконавчому листі, виданому 08 квітня 2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області у цивільній справі № 361/8623/18, що складається із суми заборгованості за договором позики від 30 травня 2012 року в розмірі 4200000 (чотири мільйони двісті тисяч) грн. та судового збору в розмірі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ять) грн.
2). Боржник ОСОБА_2 зазначає, що їй на праві особистої приватної власності належить чотирикімнатна квартира, загальною площею 193,80 м2, житловою площею 130,80 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 Дана квартира належить боржнику ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності від 12 жовтня 2005 року, зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно 17 жовтня 2005 року за реєстровим № 44241.
3). Сторони погодилися з тим, що повернути грошові кошти боржник ОСОБА_2 не має можливості, у зв'язку з чим виконання рішення суду може бути здійснено в повному обсязі лише за рахунок передачі нею у власність стягувача ОСОБА_1 належної їй квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
4). Сторони погодилися, що вартість квартири, яка передається боржником ОСОБА_2 у власність стягувача ОСОБА_1 , становить 4204405 грн.
5). Боржник ОСОБА_2 стверджує, що належна їй на праві приватної власності вказана вище квартира на момент укладення мирової угоди не перебуває під арештом чи забороною, щодо неї не ведуться судові спори, вона не заставлена, у податковій заставі не перебуває, відносно неї не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами, як юридична адреса не використовується. Треті особи прав на цю квартиру не мають.
6). Боржник ОСОБА_2 передає, а стягувач ОСОБА_1 приймає у власність належну їй на підставі свідоцтва про право власності від 12 жовтня 2005 року, зареєстровану 17 жовтня 2005 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно за реєстровим № 44241, квартиру АДРЕСА_1 .
7). Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право особистої приватної власності на чотирикімнатну квартиру, загальною площею 193,80 м2, житловою площею 130,80 м2, розташовану за адресою: місто АДРЕСА_1 .
8). Стягувач ОСОБА_1 заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та затвердження її судом вона не буде мати жодних майнових претензій до боржника ОСОБА_2 з приводу заборгованості, встановленої рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2019 року у цивільній справі № 361/8623/18, що набрало законної сили.
9). Встановити, що ОСОБА_1 у зв'язку з набуттям права власності на вказану квартиру не має жодних претензій до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за договором позики від 30 травня 2012 року та рішенням суду від 01 березня 2019 року в загальному розмірі 4204405 грн.
10). Боржник ОСОБА_2 і стягувач ОСОБА_1 домовилися, що витрати, пов'язані із реєстрацією права власності на квартиру, що можуть виникнути після затвердження судом умов мирової угоди, покладаються на стягувача ОСОБА_1 .
11). Боржник ОСОБА_2 і стягувач ОСОБА_1 заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права чи інтереси будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави, оскільки стосуються лише їхніх прав та обов'язків щодо предмета мирової угоди.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.